УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 – 264 2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Хіневич В.І.
Категорія ст. 191 ч.5 КК України – О.Т. Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
26 березня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого – судді Давиденка Е.В.
суддів Кожевнікова О.В., Гонтар А.А.
з участю прокурора Адамець А.М.
представників цивільного позивача ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Кременчук на постанови Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 08 грудня 2009 року та від 18 червня 2009 року.
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Крюківського районного суду від 08 грудня 2009 року кримінальна справа щодо обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ст.191 ч.5, ст.366 ч.2, ст.368 ч.2 КК України:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Козельщина Полтавської області, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, не працюючої, раніше не судимої, що проживає в АДРЕСА_1,–
направлена прокурору м. Кременчук для проведення додаткового розслідування.
Постановою Крюківського районного суду від 18 червня 2009 року щодо підсудної ОСОБА_7 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що працюючи директором Кременчуцької філії Кредитної спілки «Полтава і полтавці» (призначена на посаду наказом голови правління КС «Полтава і полтавці» №5 від 03.04.2007 року), являючись службовою особою, в повноваження якої входить організація фінансово-господарської роботи філії, оперативне керівництво та інші організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, вчинила службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, та одержання хабара за ознакою повторності.
Так, в період з серпня 2007 року по серпень 2008 року ОСОБА_7 зловживаючи своїм службовим становищем, без відома позичальників, шляхом внесення завідомо неправдивих даних до офіційних документів – анкет позичальників-фізичних осіб та заяв на отримання кредиту, на підставі яких кредитною спілкою «Полтава і полтавці» приймається рішення про видачу або невидачу позичальнику грошових коштів, оформила кредитні договори з фізичними особами без їх відома на суму 674138,16 грн., однак позичальникам вказані грошові кошти не видала, а привласнила.
В період з липня по серпень 2008 року ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа грошовими коштами кредитної спілки на суму 75500 грн., які були надані громадянами як депозитний вклад, шляхом їх не оприбуткування до каси філії.
В період з липня по серпень 2008 року ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, не оприбуткувала по касовим ордерам грошові кошти в сумі 480044,25 грн., які надходили до каси КФ КС «Полтава і полтавці» від боржників на погашення кредитів.
Також, в період з липня по серпень 2008 року, ОСОБА_7 зловживаючи своїм службовим становищем, в повному розмірі не оприбуткувала по касовим ордерам грошові кошти, які надходили до каси КФ КС «Полтава і полтавці» від фізичних осіб на виконання договорів, таким чином заволодівши грошовими коштами кредитної спілки в розмірі 48528,12 грн.
В період з січня по травень 2008 року ОСОБА_7 зловживаючи своїм службовим становищем уклала шість кредитних договорів, однак видаткові касові ордери видавала на суму більшу ніж в договорах було зазначено, таким чином незаконно заволоділа грошовими коштами кредитної спілки в розмірі 53356 грн.
З огляду на наведене, директор КФ КС «Полтава і полтавці» ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа грошовими коштами кредитної спілки на загальну суму 1331566,53 грн., що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та є особливо великим розміром. Разом з тим, ОСОБА_7 вчинила службове підроблення, тобто внесення до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім того в період з вересня 2007 року по січень 2008 року ОСОБА_7, будучи службовою особою – директором КФ КС «Полтава і полтавці» повторно вимагала за видачу кредитів та одержала хабар від семи осіб.
Підставою прийняття судом рішення про направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування стало те, що на досудовому слідстві не було встановлено розмір збитків завданих кредитній спілці «Полтава і полтавці», що позбавило суд можливості правильно кваліфікувати дії ОСОБА_7 Суд зазначив, що наведену неповноту та неправильність досудового слідства не можливо усунути в судовому засіданні, оскільки судові доручення, надані відповідно до вимог ст.315-1 КПК України, залишились без виконання, а саме: органами досудового слідства не вилучені документи необхідні для проведення додаткової судово-економічної експертизи.
Підставою прийняття судом рішення щодо підсудної ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу із взяття під варту на підписку про невиїзд стало те, що остання знаходиться під вартою з 01 вересня 2008 року, тобто понад 10 місяців, і у зв'язку з допущеною неповнотою та неправильністю досудового слідства і необхідністю проведення додаткової судово-економічної експертизи розгляд справи буде тривати ще тривалий термін. Разом з тим, ОСОБА_7 позитивно характеризується по місцю роботи, має постійне місце проживання, під час досудового та судового слідства не ухилялась від слідства і суду та не перешкоджала встановленню істини у справі, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки підсудної буде достатньо запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Не погодившись з таким рішенням суду, помічник прокурора м. Кременчук подав апеляцію, в якій вказував, що наведена судом неповнота досудового слідства в частині визначення розміру матеріальної шкоди спричиненої КС «Полтава і полтавці» була усунута органами досудового слідства, судове доручення виконано, вказані судом документи вилучені та направлені до суду 07 липня 2009 року. Проте суд не вжив заходів щодо направлення цих документів в експертну установу, в зв'язку з чим додаткова судова-економічна експертиза не була проведена, а недоліки слідства не усунені. Крім того, помічник прокурора зазначив, що суд безпідставно змінив обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, оскільки вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за якій законом передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, згідно з матеріалами справи вона характеризується посередньо, і після звільнення ОСОБА_7 з-під варти явка свідків в судове засідання різко знизилася, що свідчить про тиск підсудної на свідків з метою перешкоджання встановленню істини по справі, створення тяганини та ухилення від кримінальної відповідальності. З врахуванням наведеного, помічник прокурора просив скасувати постанову суду від 18.06.2009 року про зміну підсудній ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на підпуску про невиїзд та обрати щодо неї запобіжний захід взяття під варту, а також скасувати постанову суду від 08.12.2009 року про повернення справи прокурору м. Кременчук для проведення додаткового розслідування, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, прокурора Адамець А.М., яка підтримала доводи апеляції і просила її задовольнити, представника цивільного позивача про необхідність скасування постанови, адвоката ОСОБА_4, обвинувачену ОСОБА_7 та її захисників, які вважали, що неповноту та неправильність, допущені під час досудового слідства, неможливо усунути в судовому засіданні і правильним судове рішення про повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування, перевіривши матеріали справи та доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.281 ч.1 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Як роз'яснено в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.
Згідно з п.8 цієї ж Постанови Пленуму ВСУ, досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого тощо).
Як вбачається з постанову суду, підставою для направлення справи на додаткове розслідування виявились неповнота та неправильність досудового слідства в частині проведення судово-економічної експертизи та додаткової судово-економічної експертизи, у зв'язку з чим неможливо встановити дійсний розмір шкоди, спричиненої КФ КС «Полтава і полтавці» діями ОСОБА_7, що не дає можливості правильно кваліфікувати її дії. Для усунення вказаного недоліку слідства суд призначив додаткову судово-економічну експертизу, для проведення якої в порядку ст. 315-1 КК України дав судове доручення органам досудового слідства про вилучення в КФ КС «Полтава і полтавці» необхідних документів. Проте, оскільки органами досудового слідства судове доручення виконано не було, а без усунення наведених недоліків досудового слідства не можливий повний та об'єктивний розгляд справи, суд направив справу прокурору для проведення додаткового розслідування.
Проте, при перевірці кримінальної справи в апеляційному порядку колегія суддів встановила невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Так, 25 червня 2009 року районним судом з метою підготовки повного об'єму матеріалів для проведення по справі додаткової або повторної судово-економічної експертизи винесено постанову про витребування з КБ «Приватбанк» необхідних документів, а також зобов'язано орган досудового слідства провести виїмку документів в Кременчуцькій філії КС «Полтава і полтавці» (т.16 а.с.89), строк виконання постанови не було встановлено судом. У вказаній постанові суд зазначив, що після отримання вищевказаних документів та інформації по справі буде призначена додаткова або повторна експертиза з переліком питань. Незважаючи на це, не отримавши необхідних документів, суд вже 30 червня 2009 року (тобто на 3 робочий день) виніс ухвалу про призначення додаткової судово-економічної експертизи (т.16 а.с.93) з повідомленням експертної установи, при цьому суд не направив будь-яких наявних документів по вказаній кримінальній справі на адресу експертної установи.
14 липня 2009 року на адресу суду надійшло клопотання експерта Полтавського відділення ХНДІСМЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса про надання матеріалів, необхідних для проведення вказаної експертизи (т.16 а.с107), а саме: наказу про облікову політику КС «Полтава і полтавці», головних книг Кременчуцької філії КС «Полтава і полтавці» та КС «Полтава і полтавці», квартальної та річної звітності за 2007 – І півріччя 2009 року; касових книг Кременчуцької філії КС «Полтава і полтавці» з первинними документами за період з 04 квітня 2007 року по 20 серпня 2008 року, акту інвентаризації грошових коштів в касі Кременчуцької філії КС «Полтава і полтавці» станом на 20 серпня 2008 року, реєстрів бухгалтерського обліку Кременчуцької філії КС «Полтава і полтавці» та первинних документів до них по рахункам, на яких обліковується видача та погашення кредитів; виписок КБ «Приватбанк» про рух грошових коштів на розрахунковому рахунку 260030545255726 та по корпоративних картках Кременчуцької філії КС «Полтава і полтавці» за період з 04 квітня 2007 року по 20 серпня 2008 року; списків №1-4, які зазначені у питаннях.
Не зважаючи на наявність більшості вказаних документів, суд їх не направив на адресу експертної установи та не вжив будь-яких заходів до витребування іншої документації.
У зв'язку з цим 20 серпня 2009 року на адресу суду з Полтавського відділення ХНДІСМЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса надійшло повідомлення від 14.08.2009 року про те, що вказана експертиза знята з виробництва без виконання (т.16 а.с. 123), так як судом не направлено до експертної установи необхідних документів.
Про те, що експертиза знята з виробництва без виконання, суд оголосив лише 08 грудня 2009 року, тобто через 4 місяці, саме в день, коли кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 повернув прокурору м. Кременчук для проведення додаткового розслідування.
Також слід зазначити, що вже після того як експертиза була знята з виробництва, 26 серпня 2009 року судом винесено ухвалу про зобов'язання органу досудового слідства по справі провести виїмки в КБ «Приватбанк» та КФ КС «Полтава і полтавці» обсягу документів, при цьому встановлено строк виконання доручення до 16 вересня 2009 року.
07 вересня 2009 року старшим слідчим прокуратури м. Кременчук на адресу суду було направлено матеріали виконаного судового доручення в 4 томах, а також касові книги з прибутковими та видатковими ордерами.
Незважаючи на вказане, суд не вжив будь-яких заходів, спрямованих на направлення зазначених документів до експертної установи для проведення експертизи.
З огляду на наведене, посилання суду на невиконання органами досудового слідства судового доручення, наданого в порядку ст.315-1 КПК України, – є безпідставними.
Отже, викладені у постанові твердження з приводу того, що суд позбавлений можливості усунути неповноту та недоліки слідства, – не відповідають вимогам кримінально-процесуального закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 направити на новий судовий розгляд, під час якого необхідно розглянути справу по суті, при виявленні під час судового розгляду справи недоліків досудового слідства – усунути їх більш ретельним допитом підсудної, свідків або даванням судових доручень в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, а також дати оцінку наявним у справі доказам.
Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції помічника прокурора м. Кременчук в частині скасування постанови Крюківського районного суду м. Кременчук від 18.06.2009 року щодо зміни відносно підсудної ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, та обрання щодо останньої запобіжного заходу тримання під варту.
Згідно з вимогами ст. 274 КПК України, під час розгляду справи суд першої інстанції при наявності до того підстав, може своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо підсудного, дотримуючись вимог глави 13 цього Кодексу.
Як роз'яснено в п.п.2, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», апеляційний суд не має повноважень обрати запобіжний захід взяття під варту, скасувавши рішення суду першої інстанції про відмову у взятті під варту або про заміну цього запобіжного заходу на менш суворий. Вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту віднесено виключно до компетенції місцевих судів.
Взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 148 ч.2 КПК, і його належної поведінки.
Треба мати на увазі, що взяття під варту застосовується лише у випадку, коли є достатні підстави вважати що особа, обвинувачена у вчиненні злочину може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції про заміну стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу на взяття під варту Так, ОСОБА_7 хоча і обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, проте цей злочин не є насильницьким чи вчиненим у складі організованої групи, підсудна раніше не судима, має сім'ю і постійне місце проживання, після звільнення з-під варти беззаперечно з'являлась в судове засідання за викликом суду, що свідчить про її належну процесуальну поведінку та небажання ухилитись від слідства або суду.
Посилання помічника прокурора в апеляції на те, що ОСОБА_7 перешкоджає встановленню істини у справі шляхом впливу на свідків – не обґрунтовані, оскільки в справі не має відповідних заяв від свідків.
Колегія суддів вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_7 достатньо застосування запобіжного заходу підписку про невиїзд.
А тому з огляду на наведене, апеляція помічника прокурора м. Кременчук підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцією помічника прокурора м. Кременчук задовольнити частково.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 08 грудня 2009 року про направлення прокурору м. Кременчук кримінальної справи щодо ОСОБА_7, обвинуваченої за ст.191 ч.5, ст.366 ч.2, ст.368 ч.2 КК України, для проведення додаткового розслідування, – скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Постанову Крюківського районного суду від 18 червня 2009 року про змінену підсудній ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд, – залишити без змін.
Судді:
Давиденко Е.В. Кожевніков О.В. Гонтар А.А.