УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 18, тел. 7-34-67
Справа № 11 – 42 2010 року Головуючий у 1-й інстанції: Ященко М.А. Категорія ст. 119 ч.1 КК України – С.Т. Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
15 січня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого – судді Кожевнікова О.В.
суддів Давиденка Е.В., Павленка В.П.
з участю прокурора Адамець А.М.
представника потерпілого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора м. Кременчук та потерпілої ОСОБА_4 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 25 вересня 2009 року
Цією постановою кримінальну справу стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
• 12.07.2007 року Автозаводським районним судом м. Кременчук Полтавської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців, –
обвинуваченого за ст.119 ч.1 КК України, повернуто прокурору м. Кременчук на додаткове розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується у вбивстві з необережності громадянина ОСОБА_6, вчиненого за наступних обаствин.
Так, 02 вересня 2008 року близько 20 год. 00 хв. ОСОБА_5 зі своїми знайомими ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 приїхали в таксі на будівництво, розташоване в АДРЕСА_2, щоб забрати речі ОСОБА_7 у громадянки ОСОБА_10 На будівництві вони зустрілись із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Між ОСОБА_7 та ОСОБА_12 з неприязних відносин на грунті ревнощів виникла сварка, під час якої ОСОБА_7 почав стріляти в ОСОБА_12 з навчально-тренувального револьверу «Сафарі», що був у нього з собою, ОСОБА_12 тікав, проте ОСОБА_7 біг за ним, продовжуючи стріляти.
В цей же час між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 також виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 наніс ОСОБА_5 удар рукою в плече. У відповідь на це ОСОБА_5 дістав з кішені куртки свій навчально-тренувальний револьвер «Сафарі», який стріляє навчально-тренувальними патронами «Флобера» кільцевого запалу калібру 4 мм у вигляді кульки, та з відстані 2 метрів декілька разів вистрілив не цілячись в ОСОБА_6 в область голови та тулубу. Від отриманих в результаті пострілів тілесних ушкоджень ОСОБА_6 впав на землю, а ОСОБА_5 разом зі своїми знайомими, з якими приїхав на будівництво, зник з місця злочину. ОСОБА_6 було відправлено до лікарні автомобілем швидкої допомоги, але по дорозі він помер.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи №805/1 від 22.10.2008 року на трупі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення правої половини грудної клітини, рани якого знаходяться на рівні нижнього краю правої лопатки по внутрішньолопаточній лінії з пошкодженням легені, околосердцевої сорочки та серця, ускладненого крововиливом в праву плевральну порожнину (2,5 л темної рідкої крові та її згортків), крововиливом в околосердцеву сорочку (300 мл темної рідкої крові та її згортків), що утворились від дії вогнепальних зарядів в результаті пострілу і які за ступенем тяжкості можуть відноситись до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння; вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення голови, що викликало перелом правої скроневої кістки, пошкодження головного мозку в правій скроневій області, які утворились від дії вогнепальних зарядів в результаті пострілу, і які за ступенем тяжкості можуть відноситись до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент заподіяння; вогнепального кульового сліпого поранення правої сідничної області, яке утворилось від дії вогнепальних зарядів в результаті пострілу і за ступенем тяжкості можуть відноситись до тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Смерть потерпілого ОСОБА_6 настала внаслідок вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення грудної клітини з пошкодженням серця та середньої долі правої легені, що ускладнилися гострою внутрішньою крововтратою.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, районний суд мотивував це тим, що по справі допущена суттєва неповнота та неправильність досудового слідства, яка не може бути усунена в судовому засіданні, не з’ясовані обставини, які мають істотне значення для прийняття по справі законного і обгрунтованого рішення, а саме: не встановлено об'єктивну сторону злочину – розташування та характер дій всіх учасників подій, в тому числі ОСОБА_5 та інших осіб, що разом з ним прибули на будівництво, не перевірено чи могли наявні у потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження утворитись при здійсненні пострілів із навчально-тренувального револьвера «Сафарі» навчально-тренувальними патронами «Флобера»; не встановлено мотив злочину; не первірені показання свідка ОСОБА_13 про можливість здійсненя пострілів в потерпілого ОСОБА_6 не тільки ОСОБА_5, а і іншими особами, не перевірені показання ОСОБА_8 про те що подарований йому ОСОБА_7 револьвер «Сафарі» був зламаний, він його викинув та не використовував під час тих подій 02 вересня 2008 року.
Не погоджуючись з таким рішеням суду, старший помічник прокурора м. Кременчук подав апеляцію, в якій просив скасувати постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, оскільки, на його думку, справа повернена на додаткове розслідування без достатніх підстав з суттєвими порушеннями вимог ст. ст. 281, 315-1 КПК України, а недоліки слідства можуть бути усунені в судовому засіданні шляхом детального допиту обвинуваченого та свідків, або шляхом постановлення судових доручень органу, що проводив розслідування.
В апеляції потерпіла ОСОБА_4 вказує, что під час досудового слідства обставини справи були розслідувані повно, проте дії ОСОБА_5 кваліфіковані неправильно. А тому потерпіла просила виключити із постанови суду посилання на необхідність проведення слідчих дій для повного об'єктивного розгляду справи, проте направити справу прокурору у зв'язку з необхідністю перекваліфікувати дії ОСОБА_5 зі ст. 119 ч.1 на ст. 115 ч.1 КК України. Крім того, потерпіла просила змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на взяття під варту, оскільки він вчинив тяжкий злочин проти життя особи під час звільнення від відбуття покарання з випробуванням, що свідчиь про його стійку антисуспільну направленість та можливість продовжити злочинну діяльність.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Адамець А.М., яка частково підтримала апеляцію старшого помічника прокурора м. Кременчука та просила направити справу на додаткове розслідування для правильної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5, представника потерпілого адвоката ОСОБА_3, який вважав, що досудове слідство проведено повно проте в діях обвинуваченого ОСОБА_5 міститься склад більш тяжкого злочину, його дії слід кваліфікувати не як вбивство з необережності, а як умисне вбивство, в зв'язку з чим просив направити справу на додаткове розслідування, перевіривши доводи апеляцій та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію старшого помічника прокурора задовольнити частково, апеляцію потерпілого задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 16-1 КПК України, розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатися на один і той же орган чи на одну і ту ж особу. Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник. Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник або законний представник. Суд же зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводять дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, по факту заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_14 слідчим СВ СУ ГУ МВС України в Полтавській області Грінченком О.О. було порушено справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України по факту умисного вбивства.
При провадженні досудового слідства, орган який розслідував кримінальну справу, відповідно до вимог ст. 64 КПК України зібрав докази, що підтвердили подію злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), було встановлено причетність обвинуваченого ОСОБА_15 до вчиненого,і мотиви злочину, встановлені обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання, характер і розмір шкоди, завданої злочином.
На досудовому слідстві по справі проведені необхідні слідчі дії, в тому числі, судово-медичні експертизи трупа ОСОБА_6, якими було встановлено наявні на потерпілому тілесні ушкодження, механізм їх нанесення, а також причинний зв'язок між отриманими тілесним ушкодженнями та смертю потерпілого, а саме те, що потерпілому ОСОБА_6 внаслідок чотирьох пострілів з близької відстані було заподіяно вогнепальні поранення голови (початок раневого каналу з правої скроневої області), грудної клітки (початок раневого каналу з правої лопатки), а також сідничної області (початок раневого каналу з сідниці справа), смерть потерпілого ОСОБА_6 настала внаслідок вогнепального кульового сліпого проникаючого поранення грудної клітини з пошкодженням серця та середньої долі правої легені, що ускладнилися гострою внутрішньою крововтратою (т.1 а.с. 51-55, 67-68, 71-71); відтворення обстановки і обставин події злочину з участю обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_10 (т.2 а.с. 40-44, 87-90); під час досудового слідства були допитані всі свідки події, в тому числі і свідок ОСОБА_12, які підтвердили, що в потерпілого ОСОБА_16 стріляв тільки ОСОБА_5; було проведено балістичну експертизу №621 від 01.10.2008 року вилученого у ОСОБА_5 револьвера «Сафарі РФ 420», вилучених з трупа потерпілого ОСОБА_16 куль та знайденої на місці скоєння злочину гільзи, якою встановлено, що на момент дослідження з даного револьверу не відбувались постріли без натискання спускового гачка, та вказано на неможливість встановити, з якого саме револьверу були відстріляні надані на дослідження гільза та кульки (т.1 а.с.135139); було проведено балістичну експертизу №651 від 20.10.2008 року вилученого у ОСОБА_7 пістолету «Сафарі - 3РФ430» та дев'яти патронів, якою встановлено, що дані патрони є бойовими припасами, переспоряджені саморобним способом, шляхом збільшення навіски порохового заряду патронів «Флобера» калібру 4 мм кільцевого запалення (т.1 а.с. 145-150).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що досудове слідство по факту заподіяння смерті ОСОБА_6 було проведено повно, а посилання районного суду на неповноту досудового слідства, яку можливо усунути лише шляхом проведення слідчих дій, а саме: шляхом проведення відтворення з усіма учасниками обстановки і обставин подій та судово-медичної експертизи для визначення відповідності показань обвинуваченого та свідків характеру і локалізації виявлених на тілі потерпілого тілесних ушкоджень, а також шляхом проведення балістичної експертизи, – є безпідставними, оскільки вказані слідчі дії вже фактично проведені.
Разом з тим, по закінченні досудового слідства, незважаючи на те, що по справі було зібрано достатньо доказів, якими підтверджується, наявність в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, – умисного вбивства ОСОБА_6, слідчий Грінченко О.О. постановою від 18 листопада 2008 року за клопотанням захисника адвоката ОСОБА_17 перекваліфікував дії ОСОБА_5 на ст. 119 ч.1 КК України як вбивство з необережності. Слідчий обґрунтовуючи постанову про перекваліфікацію вказав, що обвинувачений ОСОБА_5 не мав умислу на вбивство, бо револьвер «Сафарі», з якого обвинувачений стріляв в потерпілого є навчально тренувальним, раніше обвинувачений стріляв з нього по горобцях і вони залишались живими, тому ОСОБА_5 не знав, що з даного револьверу можливо вбити людину.
На думку колегії суддів апеляційного суду, перекваліфікація слідчим дій обвинуваченого ОСОБА_5 на ст.119 ч.1 КК України як вбивство з необережності, – є поспішною, оскільки в його діях вбачається склад більш тяжкого злочину – умисного вбивства, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України.
При закінченні досудового слідства потерпіла ОСОБА_4 була ознайомлена з матеріалами справи, про що слідчим був складений протокол ознайомлення. Проте, у колегії суддів виникають сумніви: була потерпіла ознайомлена з матеріалами справи до чи після перекваліфікації дій обвинуваченого, а саме 10 чи 19 листопада 2008 року, оскільки дата ознайомлення написана нечітко, з явними ознаками виправлення.
Враховуючи вище викладене, а також те, що в судовому засіданні і в апеляції потерпіла ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_3 просили перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_5 саме на ст. 115 ч.1 КК України – умисне вбивство, що є більш тяжким злочином, ніж пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення, колегія суддів вважає за необхідне дану кримінальну справу направити прокурору на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні, оскільки в діях ОСОБА_5 вбачається склад більш тяжкого злочину, ніж йому пред'явлено в обвинуваченні.
Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_5 будучи раніше судимим за умисний злочин був звільнений від відбування покарання з випробуванням та під час іспитового строку вчинив злочин, внаслідок якого настала смерть потерпілого ОСОБА_6, що свідчить про його стійку антисуспільну направленість та можливість продовження злочинної діяльності. А тому колегія суддів вважає за необхідне вказати, що під час проведення досудового слідства стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно відповідно до вимог ст.ст. 148, 150 КПК України вирішити питання про обрання відносно нього запобіжного заходу, який забезпечив би належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляцію старшого помічника прокурора м. Кременчука необхідно задовольнити частково, апеляцію потерпілої – задовольнити повністю, постанову районного суду змінити, виключивши вказівки на неповноту досудового слідства та необхідність направлення справи на додаткове розслідування для проведення слідчих дій, проте направити справу прокурору на додаткове розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, оскільки згідно із зібраними по справі доказами в діях обвинуваченого ОСОБА_5 вбачається склад злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, що є більш тяжким ніж йому було пред'явлено в обвинуваченні.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію старшого помічника прокурора м. Кременчук задовольнити частково, апеляцію потерпілої ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 25 вересня 2009 року змінити.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст.119 ч.1 КК України направити прокурору м. Кременчук для проведення додаткового розслідування з мотивів неправильності досудового слідства, оскільки в діях ОСОБА_5 вбачається склад більш тяжкого злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України.
Судді:
_____________ _____________ ____________
Кожевніков О.В. Давиденко Е.В. Павленко В.П.