2009 року липня місяця 7 дня у м. Полтаві колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - ТИМЧУК Л.А.
суддів - МАРТЄВА С.Ю., ПІКУЛЯ В.П.
при секретарі - КОЛОДЮК О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства „Автотревел” на ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 4 березня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк Фінанси і Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства „Автотревел” про розірвання договору, стягнення заборгованості, відсотків та пені.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача,-
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 4 березня 2009 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, а саме - накладено арешт на розрахункові рахунки поручителя ПП «Автотревел», що відкриті у філії Полтавського РУ ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» № 260051229601 у (у гривні), № 260051229601 у (у доларах США), № 260051229601 (у євро), № 260051229601 (у російських рублях).
У апеляційній скарзі порушено питання про скасування ухвали з підстав невірного застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню.
Відповідно до п.2 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову можливе лише у разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Виходячи із п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, суд має право накладати арешт те майно, чи грошові кошти, які належать відповідачеві.
Між тим, системний аналіз ч.3 ст.152 ЦПК України, дозволяє зробити висновок про те, що у будь-якому випадку забезпечення позову щодо юридичної особи неможливе, коли воно припиняє її господарську діяльність.
Повний арешт розрахункових рахунків ПП «Автотревел» може припинити його господарську діяльність.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала місцевого суду скасуванню із наступною відмовою у задоволенні заяви «Банк Фінанси та Кредит» від 2.03.09 року.
Керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Автотревел” задовольнити, ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 4 березня 2009 року скасувати.
У задоволенні заяви закритого акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» від 2.03.09 року про накладення арешту на рахунки приватного підприємства „Автотревел” відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий у справі:
Судді :