2010 року квітня місяця 13 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі :
головуючого -ТИМЧУК Л.А..
суддів - МАРТЄВА С.Ю., ПІКУЛЯ В.П.
при секретарі - ЗЕЛЕНСЬКІЙ О.І.
розглянула провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрьського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до науково-виробничого товариства «Інтерагроцентр» про визнання висновку необґрунтованим та скасування його, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача Апеляційного суду,-
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив що він є власником АДРЕСА_1
1 жовтня 2005 року і 30 грудня 2005 року працівники відповідача на території домоволодіння, зокрема у належній йому частині, без його на те згоди, провадили фото- та топографічне знімання земельної ділянки.
Під час знімання вони обрізали гілки на фруктових деревах, топтали грядки, дратували собаку та користувалися належним позивачеві туалетом.
Обпилюванням гілок фруктових дерев та витоптуванням грядок йому заподіяно матеріальну шкоду, а неповага, зверхність працівників відповідача, дратування його собаки зіпсували настрій позивачеві та призвели до душевних переживань.
Просив визнати діяльність відповідача протизаконною і стягнути на свою користь 61,05 грн. у відшкодування матеріальної та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
У листопаді 2009 року позивач змінив свої вимоги, остаточно просив визнати висновок судово-розподільчої експертизи НВТ «Інтерагроцентр» про розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1 необґрунтованим, таким, що проведений з порушенням матеріального права співвласників, не відповідає дійсному розміру будинковолодіння, а розмір виділених співвласникам земельних ділянок не відповідає розмірам часток співвласників у прав спільної часткової власності на земельну ділянку , виділену міськвиконкомом під садибу, та скасувати його.
Також просив стягнути на свою користь 61,05 грн. у відшкодування матеріальної та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди за приниження його честі та гідності.
Рішенням Октябрьского районного суду м. Полтави від 17 листопада 2009 року в задоволенні вимог про визнання висновку судово-технічної експертизи НВТ «Інтерагроцентр» про визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 необґрунтованим відмовлено в зв’язку з спливом строку позовної давності, у решті позову відмовлено за недоведеністю.
У апеляційній скарзі порушене питання про скасування рішення з підстав невірного застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню частково.
Виходячи з п.4 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні вимог про визнання висновку судово-технічної експертизи НВТ «Інтерагроцентр» необґрунтованим за пропуском строків звернення до суду, місцевий суд виходив із того, що про наявність цього висновку позивач довідався у 2006 році.
Між тим, із таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки він дійшов його унаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 разом з іншими співвласниками проживає в будинку по АДРЕСА_1
З метою визначення порядку користування земельною ділянкою , співвласники вказаного будинковолодіння звернулись в 2006 році в суд з метою визначення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалою Октябрьського районного суду м. Полтави від 13 жовтня 2005 року у межах цієї цивільної справи було призначено судово-технічну експертизу, яка була доручена спеціалістам НВТ «Інтерагроцентр».
Рішенням Октябрьского районного суду м. Полтави від 04 травня 2006 року визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками за варіантом № 6 експертного висновку судово-технічної експертизи НВТ «Інтерагроцентр» від 20.03.2006 року.
В своїй позовній заяві та апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що зазначений експертний висновок містить неправдиву інформацію щодо фактичних даних, а сама експертиза була проведена з порушенням його прав.
Згідно ч. 6 ст. 147 ЦПК України, висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі ч.2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необгрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справиабо викликає сумніви у його правільності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові.
З урахуванням викладеного сам по собі експертний висновок не є актом нормативного характеру, не породжує будь яких прав чи обов’язків для певних осіб а тому не може бути оскаржений у судовому порядку.
Судом апеляційної інстанції досліджено протокол судового засідання від 4.05.06 року у справі № 2-39/06 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про розподіл земельної ділянки, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про узаконення фактичних меж землекористування і відшкодування завданих збитків, у межах якої надано спірний експертний висновок (справа № 2-39/06 а.с.240-242) .
У зв’язку із дослідженими у судовому засіданні висновком та додатком до нього у ОСОБА_1 додаткові пояснення були відсутні, незгоди щодо фактичних даних та обмірів він не висловлював, клопотань про призначення повторної експертизи не заявляв, у судових дебатах підтримав варіант № 2 спірної експертизи.
Крім того, з огляду на ст.14 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Як убачається із п.2 ч.2 ст.361 ЦПК України завідомо неправильний висновок експерта, встановлений вироком суду є підставою для перегляду рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами.
На підставі абзацу 3 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», відмовляти у позові за пропуском строків звернення до суду без поважної причини можна крім тих випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.
Позивачем також не було надано жодного належного доказу щодо спричиненні йому матеріальної шкоди під час проведення експертизи експертами НВТ «Інтерагроцентр».
Оскільки, ст. 1167 ЦК України передбачає як підставу відшкодування моральної шкоди наявність вини особи, що її завдала та протиправності її дій, а в ході розгляду справи будь-яких доказів протиправності дій експертів та їх вини у заподіянні шкоди позивачу не встановлено, то підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди також відсутні.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог про визнання висновку судово-технічної експертизи НВТ «Інтерагроцентр» необґрунтованим за пропуском строків звернення до суду скасуванню із ухваленням нового про відмову за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 303, 307,п. 4 ст. 309, 315 ЦПК України,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2009 року скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до науково-виробничого товариства «Інтерагроцентр» про визнання висновку необґрунтованим та скасування його, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним чинності.
Головуючий у справі:
Судді: