2009 року грудня місяця 3 дня у м. Полтаві колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - ТИМЧУК Л.А.
суддів - МАРТЄВА С.Ю. , ПІКУЛЯ В.П.
при секретарі - СУЛИМКА С.В.
розглянула провадження за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» про розірвання договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи в іноземній валюті, стягнення коштів і відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 серпня 2009 року зазначений позов задоволено частково.
Розірвано договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку у іноземній валюті №1713 –ТС від 21.03.07 року між ОСОБА_1 і ВАТ«Банк «Фінанси та Кредит»».
Стягнуто із ВАТ«Банк «Фінанси та Кредит»» на користь ОСОБА_1 32525,17 доларів США, 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди і судові витрати.
У апеляційній скарзі порушене питання про скасування рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно до ч.ч.1,2 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини укладення 21.03.07 року між сторонами договору №1713-ТС про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи у іноземній валюті (а.с.8-12).
На виконання цієї угоди відповідачем відкрито поточний рахунок, на якій позивачем внесено грошові кошти у доларах США.
26.02.09 року позивач дізнався, що відповідач, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства, не ставлячи його до відома, у односторонньому порядку списав з його рахунку 6565,86 доларів США.
На підставі ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь який час.
З огляду на ст. 1068 ЦК України, банк зобов’язаний вчиняти для клієнта операції у день надходження відповідного розрахункового документу.
Відповідно до ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Правова норма аналогічного змісту міститься у ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Між тим, 26.02.09 року позивач намагався отримати кошти із свого рахунку, проте у здійсненні операції йому відмовлено без пояснення причин (а.с.14).
25.03.09 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою про переведення своїх коштів на інший рахунок у тому ж самому банку, проте знову отримав відмову (а.с.13).
Гроші позивачеві були необхідні у зв’язку із важким хронічним захворюванням хребта (а.с.31-34) у зв’язку з чим він лікувався у м. Києві та Республіці Абхазія.
Виходячи із ст. 1073 ЦК України, у разі неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта, банк повинен негайно після виявлення порушення усунути його, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Між тим, позивач до цього часу позбавлений можливості користуватися своїми грошовими коштами.
З урахуванням викладеного, висновок місцевого суду про грубе порушення умов договору банківського рахунку та необхідність його розірвання на вимогу клієнта відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Посилання апеляційної скарги на необґрунтовано швидкий судовий розгляд справи є безпідставними, оскільки місцевим судом справу розглянуто із порушенням строків, встановлених ст.ст. 156-157 ЦПК України.
Доводи апелянта про необхідність зупинення цієї справи до розгляду справи про стягнення боргу за кредитною угодою із позичальника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки можливе майбутнє стягнення боргу за кредитною угодою із позичальника та поручителів не виправдовує грубого порушення банком умов іншої угоди банківського рахунку.
Твердження апелянта про необхідність об’єднати згадані справи у одне провадження суперечать ч.1 ст. 126 ЦК України, крім того, предметом спору у цих справах є досить відмінні правовідносини та різні угоди.
Відсутності будь яких передбачених законом судових рішень або постанов, яки б обмежували права ОСОБА_1 розпоряджатися належними йому грошовими коштами, що перебувають на його рахунку представник апелянта не оспорював, значення вжитого ним терміну «блокування рахунку клієнта» та яким законом воно передбачено суду апеляційної інстанції пояснити не міг.
Характерно, що посилаючись на, нібито, наявні, порушення своїх інтересів, банк не вважав за необхідне забезпечити позов до позичальника та поручителів у іншій справі у встановленому законом порядку. А замість цього сам грубо порушуючи права та охоронювані законом інтереси клієнта, усупереч вимогам ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», «блокував» його рахунок.
Твердження представника апелянта про договірний характер списання з його рахунку 6565,86 доларів США 26.02.09 року не відповідають обставинам справи.
Із справи убачається, що «Порядок списання грошових коштів із рахунків позичальника/поручителя із використанням механізму договірного списання у рахунок погашення простроченої заборгованості по кредитах» уведено у дію лише із 17.02.09 року, майже через 2 роки після укладання договору банківського рахунку, відповідних змін у договір №1713-ТС від 21.03.07 року про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи у іноземній валюті у порядку, визначеному ст. 654 ЦК України не вносилося.
Виходячи із ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов’язання є. зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
З урахуванням викладеного місцевим судом обґрунтовано стягнуто крім 25 959,31 доларів США залишку коштів на рахунку, а також, у відшкодування збитків, 6565,86 доларів США, що необґрунтовано списані з рахунку клієнта 26.02.09 року.
З огляду на ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначено судом першої інстанції відповідно до характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та можливості їх реалізації, ступеню вини юридичної особи, що завдала моральну шкоду та зневаги до клієнта позивача з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновок суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про таке порушення процесуального права, яке спричинило неправильне вирішення справи.
Решта доводів апеляційної скарги є несуттєвими та не спростовує висновків суду першої інстанції.
За таких обставин рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»» відхилити, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий у справі:
Судді :