2010 року березня місяця 18 дня у м. Полтаві колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - АНТОНОВА В.М.
суддів - МАРТЄВА С.Ю., ЧІЧІЛЯ В.А.
при секретарі - МОТРІЙ С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою територіальної громади м. Полтави у особі Полтавської міської ради на рішення Октябрьского районного суду м. Полтави від 25 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Полтави у особі Полтавської міської ради, виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради про визнання права власності на гараж.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Октябрьского районного суду м. Полтави від 25 грудня 2009 року зазначений позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на АДРЕСА_1
У апеляційній скарзі порушене питання про скасування рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на ст. 15 Закону Української РСР "Про власність", якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Згідно до ст. 548 ЦК України у редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
На підставі ст. 549 ЦК України у редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини набуття ОСОБА_2 на підставі ст. 15 Закону Української РСР "Про власність", якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, права власності на АДРЕСА_1 (а.с.9-15).
Обставини належного прийняття спадку ОСОБА_3 після ОСОБА_2, та, у подальшому, ОСОБА_1 після ОСОБА_3 сторонами не оспорювалися.
З урахуванням викладеного висновок місцевого суду про обґрунтованість позову відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновок суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про незалучення до справи належного співвідповідача – Октябрської районної ради у м. Полтаві не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, а
виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Позов пред’явлено та про розгляд справи належним чином повідомлявся відповідач - виконавчій орган Октябрської районної ради у м. Полтаві, що здійснює виконавчі функції і повноваження місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами, проте приймати участь у справі він не вважав з необхідне, просив розглянути справу у його відсутність покладаючись на розсуд суду (а.с.23).
Посилання представника апелянта на неврегульованість землекористування не є підставою для скасування рішення, оскільки гараж не є самочинним будівництвом, а земельна ділянка виділялася у визначеному законом порядку саме під його будівництво.
Крім того, визнання права власності на будівлю за позивачкою не є перешкодою для оформлення її права землекористування відповідно до ст.ст. 125-126 ЗК України.
За таких обставин рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу територіальної громади м. Полтави у особі Полтавської міської ради відхилити, рішення Октябрьского районного суду м. Полтави від 25 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий у справі:
Судді :