ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" квітня 2010 р. м. Київ К-53214/09
Колегія суддів першої судової палати
Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого –Кравченко О.О.
Суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Чалого С.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, -
В с т а н о в и л а:
У листопаді 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії як дитині війни.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2009 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Разом з апеляційною скаргою скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області в поновленні пропущеного процесуального строку, а апеляційну скаргу залишено без розгляду. Суд послався на те, що апелянтом не надано доказу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На зазначену вище ухвалу Донецького апеляційного адміністративного від 22 жовтня 2009 року надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якій ставиться питання про її скасування, посилаючись на неправильне застосування цим судом норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, постанова Луганського окружного адміністративного суду була винесена 18.03.2009 року, представники сторін участі у розгляді справи не приймали. Як зазначив сам апелянт в поданій заяві про поновлення строку (а.с. 28), копію зазначеної постанови він отримав 21.05.2009р. Таким чином, останнім днем подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, відповідно до ст. 186 КАС України, слід вважати 01.06.2009р. Заява про апеляційне оскарження відповідачем не подавалась, а апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області була подана лише 24.06.2009р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. В поданій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено будь-яких пояснень щодо пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та причин не подачі заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.3 ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Згідно із ч.5ст.186 КАС України апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Оскільки відповідачем заява про апеляційне оскарження не подавалась, а апеляційна скарга подана з пропуском строку на оскарження, суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив її без розгляду.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, судова колегія вважає, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –
У х в а л и л а:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2009 року у справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строки та у порядку, передбаченими статтями 237-239 КАС України.