Справа № 1н-3

 2007 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2007 року                                                 Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Паламарчука М.С., при секретарі Шаповал І.Ф., з участю прокурора Петрова І.М., захисника ОСОБА_2, представника служби в справах неповнолітніх Яковлева Ю.О., законних представників ОСОБА_3 і ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінальної справи про застосування примусових заходів виховного характеру до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, мешкаючого там же поАДРЕСА_1, учня Олександрійського професійного ліцею,

встановив:

В період з 18 до 25 липня 2003 р. близько 23.00 год. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, про викрадення чужого майна прибули до квартириАДРЕСА_2ОСОБА_6 залишився на поверховому майданчику під'їзду будинку, а ОСОБА_1 біля під'їзду будинку з метою спостереження за обстановкою та попередити про появу сторонніх осіб, які могли виявити їх злочинні дії. ОСОБА_7шляхом підбору ключа проник в квартиру, яка належить ОСОБА_5, і таємно викрав її майно: 2100 доларів США (за офіційним курсом долара до гривні 5,33318 на суму 11199,3 грн.), 650 ЄВРО (за офіційним курсом ЄВРО до гривні 6,119307 на суму 3977,35 грн.), фотоапарат «Рекам КР-5» (170 грн. 85 коп.), золотий хрестик розміром 1x1 см, вагою 0,63 г, 585 проби (81,90 грн.), золотий хрестик розміром 2x2 см, вагою 1,13 г, 585 проби (118,65 грн.). З місця вчинення злочину вони зникли і викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на суму 15 603,05 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він не домовлявся з ОСОБА_7та ОСОБА_6здійснювати викрадення майна потерпілої. Гроші ОСОБА_7тратив на власний розсуд. Велосипеда та інші речі йому купив, бо хотів, щоб ОСОБА_1 поїхав з ними в с Головківка. Визнав себе винним лише в тому, що знав про крадіжку, але нікому не розповів.

Його вина підтверджується також:

Показаннями потерпілої про те, що в ту ніч, перед від'їздом до Німеччини, вона бачила поблизу свого під'їзду ОСОБА_1,ОСОБА_7 іОСОБА_6

ПоказаннямиОСОБА_7 і ОСОБА_6 про те, що здійснити крадіжку їм запропонував ОСОБА_1 Спочатку вони сприйняли це за жарт, але потім погодилися. Для цього у дітей потерпілої, з якими вони разом гралися, ОСОБА_7 таємно взяв ключі від квартири і зробив їхні дублікати. Після чого повернув ключі до сумки, з якої їх взяв. Через декілька днів ОСОБА_1, який спілкувався з дітьми потерпілої, повідомив, що потерпіла їде і в квартирі не буде нікого. Тому вони вирішили здійснити крадіжку в цю ніч. Поблизу під'їзду підождали, коли сім'я потерпілої поїде. ОСОБА_1 залишився внизу стежити за обстановкою. ОСОБА_7і ОСОБА_6 піднялися до квартири. ОСОБА_6 допоміг відкрити двері в тамбур і спустився вниз. ОСОБА_7сам зайшов до квартири і викрав гроші, фотоапарат і золоті вироби. З викраденим покинув квартиру. Поблизу гаражів показав ОСОБА_1та ОСОБА_6долари США, сказав, щоб ранком ОСОБА_1 прийшов в будинок поАДРЕСА_3. Наступного дня за вказаною адресою ОСОБА_7дав іншим учасникам крадіжки по 400 доларів США і вони пішли на ринок, купували собі велосипеди та інші речі. Кожен міняв долари і розплачувався за покупки самостійно. В будинку торгівлі «Гірник» кожен сам собі купив по мобільному телефону. Після чого вони поїхали в с Головківка. ОСОБА_7та ОСОБА_6 пояснили також, що перші показання на досудовому слідстві вони давали неправдиві, оскільки хотіли уникнути відповідальності.

Протоколами очних ставок між ОСОБА_6та ОСОБА_78.12.2006 р. (а.с 74-77), ОСОБА_7і ОСОБА_1 11.12.2006 р. (а.с. 83-86), ОСОБА_6та ОСОБА_1 14.12.2006 р. (а.с. 91-93), в ході яких ОСОБА_7та ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_1 приймав участь в викраденні чужого майна та витрачав викрадені гроші на свій розсуд.

Вироком Олександрійського міськрайонного суду від 29.01.2007 р. ОСОБА_7і ОСОБА_6 визнані винними за ч. 5 ст. 185 КК України і з застосуванням статей 69,75,76 КК України засуджені до 5 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки.

Постановою слідчого від 25 лютого 2007 року провадження по справі було закрите, оскільки на момент здійснення злочину ОСОБА_1 не досяг віку кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про вид примусових заходів виховного характеру, який необхідно застосувати до правопорушника, суд враховує, що він характеризується позитивно, не судимий, проживає з матір'ю та батьком, які також характеризуються позитивно, піддається виховному впливу, вчинив діяння, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. З часу вчинення зазначеного діяння пройшло понад 3 роки. Інших злочинів ним не здійснено. Тому його виправлення та перевиховання можливі при передачі його під нагляд батьків та забороні в нічний час покидати домівку.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статями 97, 105, 185 ч. 5 КК України, 447, 448 КПК України, суд

постан овив:

ОСОБА_1 до досягнення ним повноліття, тобто до 28.04.2008 p., передати під нагляд батьків ОСОБА_3 таОСОБА_4, заборонити йому в цей же строк покидати домівку з 20.00 год. до 6.00 год.

На постанову протягом 15 днів з часу її проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайсуд.