Справа №2-22/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Ковель                                                                                                             22 березня 2007 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді                                                                               Миронюка М.Г.,

при секретарі -                                                                                                   Посполітак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковель справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що на праві приватної спільної сумісної власності їй з відповідачем та їхнім неповнолітнім дітям ОСОБА_2, 1995 року народження, ОСОБА_3, 1998 року народження, належить двокімнатна квартира житловою площею 29,4 кв.м, загальною площею 52,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності стверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 1.12.1999 року згідно з розпорядженням органу приватизації № 4841.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 25.05.2005 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. При розгляді справи про розірвання шлюбу було визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з матір'ю.

Після розірвання шлюбу вона з двома неповнолітніми дітьми змушена була покинути спірну квартиру, оскільки спільне проживання з відповідачем було неможливим. Відповідач залишився проживати у спірній квартирі. Угоди про спосіб виділення часток співвласників із загального майна між нею та відповідачем не досягнуто. Спільне володіння і користування майном є неможливим.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 згідно розпорядження органу приватизації передана у спільну сумісну власність чотирьом особам. Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох і більше осіб ( співвласників ), належить їм на праві спільної власності ( спільне майно ). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Згідно ч.1 ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Таким чином, кожному із співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить по 1/4 частки жилих і підсобних приміщень в даній квартирі.

Частка відповідача у праві спільної власності на квартиру є незначною, відповідач забезпечений житлом, йому належить окрім 1/4 частини квартири, ще 1/2 частина квартири

за адресою: АДРЕСА_1, що стверджується довідкою КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» № 0228 від 14.01.2006 p..

У відповідності зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, зокрема, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Згідно ч.2 ст.365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачка просить, зважаючи на вище викладені обставини, та враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, які проживають з нею на приватній квартирі з часу розірвання шлюбу з відповідачем, припинити право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, виділивши по 1/4 частки у праві спільної власності за кожним із співвласників - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та припинити право власності ОСОБА_4 на 1/4 частку у квартиріАДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 позов не визнали, просять в позові відмовити, оскільки іншого житла, на яке посилається позивачка, відповідач не має, так як 12 липня 2006 р. 1/2 частини квартириАДРЕСА_2 він подарував своїй матері - ОСОБА_7.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їхніх представників, та дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним і підлягає до повного задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1, відповідачу ОСОБА_4 та їхнім неповнолітнім дітям ОСОБА_2, 1995 року народження, та ОСОБА_3, 1998 року народження, належить двокімнатна квартира житловою площею 29,4 кв.м, загальною площею 52,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право власності стверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 01.12.1999 року згідно з розпорядженням органу приватизації № 4841.

Згідно рішення Ковельського міськрайонного суду від 25.05.2005 року шлюб між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_4 розірвано, в рішенні суду було визначено місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ОСОБА_1.

З пояснення ОСОБА_1 вбачається, що після розірвання шлюбу вона з двома неповнолітніми дітьми покинула квартируАДРЕСА_1, що належить їм на праві спільної сумісної власності, оскільки спільне проживання з відповідачем було неможливим, а відповідач залишився проживати в квартирі. В даний час вона має іншого чоловіка.

З пояснення відповідача ОСОБА_4 вбачається, що він свою бувшу дружину і своїх дітей із спільної квартири не виганяв, вони можуть разом там проживати, оскільки іншого житла в нього не має, так як 1/2 квартири АДРЕСА_2 12 липня 2006 р. подарував своїй матері. В даний час проживає з іншою жінкою без укладення шлюбу і вони мають спільну дитину.

Згідно ст. 8 ч.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність.

Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно стверджується, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 355 ч.4 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Оскільки позивачка ОСОБА_1 просить припинити право власності ОСОБА_4 на його частку у спільній сумісній власності, то її вимога про припинення права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 і визначення часток є підставною і підлягає до задоволення.

Згідно ст.357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Таким чином, кожному із співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 належить по 1/4 частки у праві спільної власності на дану квартиру.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 144 913,00 грн. і розподіл цієї квартири з метою обладнання окремих ізольованих квартир в частках 1/4 до 3/4 дольових частин співвласників не можливий.

Згідно ст.365 ч.1 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

1.              Частка є незначною, і не може бути виділена в натурі;

2.              Річ є неподільною;

3.              Спільне володіння і користування майном є неможливим;

4.              Таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд вважає, що 1/4 частка відповідача по відношенню до 3/4 частин інших співвласників є незначною і, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 0-356 від 29.01.2007 p., не може бути виділена в натурі і квартира АДРЕСА_1 є неподільною.

Суд також вважає, що спільне володіння і користування сторонами по справі, які є співвласниками, квартирою АДРЕСА_1 є неможливим, оскільки і позивачка і відповідач фактично створили інші сім'ї, що підтвердили особисто в судовому засіданні.

Суд прийшов до висновку, що припинення права власності на 1/4 частку у спільній власності в квартирі АДРЕСА_1 не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, так як, згідно листа КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_4  була зареєстрована 4.10.2005р. за № 138110 на праві приватної спільної часткової власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_2, а щодо посилання ОСОБА_4 в судовому засіданні на те, що в нього відсутня інша житлова площа, оскільки він, згідно договору дарування від 12.07.2006р., подарував 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 в м.Ковелі своїй матері - ОСОБА_7 ,- то судом дане твердження відхиляється, так як ця угода була укладена на момент, коли ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників, і свідчить про штучне погіршення відповідачем своїх житлових умов, та спробою створити перепони для припинення права ОСОБА_4 на частку у спільному майні в квартирі АДРЕСА_1.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 0-356 від 29.01.2007р. ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становить 144 913,00 грн., а тому вартість 1/4 частки цієї квартири становить 36 228,25 грн..

Згідно ст. 365 ч.2 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивачка ОСОБА_1 16.03.2007 р. внесла на розрахунковий рахунок  373150003000983 територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області ( Банк ГУДК у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 26276277 ) 36 228,25 грн..

Таким чином, суд вважає, що є підстави для припинення права власності ОСОБА_4 на 1/4 частки спільної власності у квартирі АДРЕСА_1 ,та визнати право власності по 1/3 частці у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

По справі ОСОБА_1 понесла слідуючи витрати: сплатила судовий збір в сумі 85,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30,00 грн. та комісійні в сумі 362,28 грн. при внесенні 36 228,25 грн. вартості 1/4 частки в квартирі на депозитний рахунок.

Згідно із ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Позов позивачки ОСОБА_1 судом задоволено повністю і нею документально підтверджені судові витрати на суму 447,38 грн., а тому судові витрати в сумі 447,38 грн., які понесені позивачкою ОСОБА_1 слід стягнути в її користь з ОСОБА_4.

Крім цього, з ОСОБА_4, виходячи із визначеної вартості 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, що становить 36 228,25 грн. та з врахуванням того, що позивачка сплатила судовий збір лише в сумі 85,10 грн. слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 362,28 - 85,10 = 277,18 грн..

Керуючись ст.ст. 10,60,209,212,213,214,215,218 ЦПК України, на підставі ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст.15,16,355,356,357,365 ЦК України, суд. -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 та виділити по 1/4 частки у праві спільної власності кожному зі співвласників -ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Припинити право власності ОСОБА_4 на 1/4 частку у квартирі АДРЕСА_1 та визнати право власності по 1/3 частці у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за кожним із співвласників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 компенсацію вартості 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, в сумі 36 228 ( тридцять шість тисяч двісті двадцять вісім ) грн. 25 коп., яка перерахована 16.03.2007 р. ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок 3731500030000983 територіального управління Державної судової адміністрації в волинській області (банк ГУДК у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 26276277).

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави судовий збір в сумі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 18 коп., та в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 447 ( чотириста сорок сім) грн. 38 коп..

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.