Судове рішення #9047942

Копія                                                                                      Справа № 2-1852/10 року                                                  

         

                     

  РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

    23  квітня  2010  року                    Кіровський районний суд   м. Кіровограда

в  складі:    головуючого судді -                           Бершадської О.В.

       при секретарі -                                    Романчук Н.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом

ОСОБА_1  до    ОСОБА_2,   ОСОБА_3   про  відшкодування   матеріальної та  моральної шкоди , -

                                                                     ВСТАНОВИВ:

    У   грудні 2009 року   ОСОБА_1   звернувся   в суд  із позовом  до   ОСОБА_2,   ОСОБА_3   про  відшкодування   матеріальної та  моральної шкоди.  На  обґрунтування вимог зазначає, що  він  є власником   домоволодіння,  яке розташоване   по АДРЕСА_1   У  серпні 2009 року   відповідачі , які  проживають   по-сусідству , навмисно,  пошкодили  та зруйнували   його  паркан, що  розмежовує   їх  домоволодіння. Паркан   було  збудовано   ним   за  його власні  кошти   в  2007 році.   Руйнування паркану   набуло систематичності.  В  результаті  неправомірних    дій  відповідачами   йому  завдано  значної  майнової шкоди, вартість   необхідного   відновлювального  ремонту  склала  за  висновком  експерта   3039 грн.  та    експертне   дослідження   900 грн.,  разом   заподіяно  майнову  шкоду   на  суму  3939 грн., яку і  просить стягнути, солідарно,  із відповідачів.   Крім  того,   вважає, що  йому  заподіяно  також   відповідачами   моральної шкоди, яка  має  відшкодовуватись незалежно  від   майнової.  Обгрунтовує  її  тим, що    відносно нього   було  вчинено  правопорушення,  відповідачі  другий  раз  пошкодили  його майно,   неодноразові  звернення  до міліції  та  інших  органів  не   дали   ніяких результатів, що підірвало   у  нього   віру  та  можливість   захистити  свої  інтереси та права    правовими методами,  а  як  наслідок    завдало  йому   сильного  морального  потрясіння.  Він  був змушений    витрачати  свій  вільний  час   на збирання  доказів, складання  документів, консультації  юриста  та адвоката ,  звертатись до суду, що   змінило   його  звичний  та   розмірений  ритм  життя,   призвело  до  шкідливих наслідків   в  роботі,   до   крайнього   ускладнення  стосунків  в  родині.  Розмір  моральної шкоди  оцінює  в  1700 грн.  

    В судовому  засіданні   позивач  та  його  представник  підтримали   позовні  вимоги    у  повному  обсязі, на їх обґрунтування  послались на обставини, які  викладені  у позовній  заяві ( а.с.   4-6).

    Відповідач   ОСОБА_3  в  суді  позов  не визнала,  вважає, що   він  безпідставний  та   необґрунтований.  Паркан  позивача  руйнується   із-за    опадів, які  випадають  на протязі  тривалого часу.  Доказів того, що   вони  з чоловіком   зруйнували паркан   позивач  не має, а тому    вимоги  просила   залишити  без  задоволення.

    Відповідач   ОСОБА_2   в  судове   засідання  не з»явився,  повідомлявся  належним  чином, також    разом  із  ОСОБА_3   подав  письмові  заперечення  на позов  ( а.с. 62-63).

    Заслухавши  пояснення  сторін,  свідків, вивчивши  матеріали  справи, суд вважає, що  позовні  вимоги   підлягають    задоволенню  частково, з наступних підстав.  

Згідно ст. 3  ЦПК України,  кожна особа  має право звернутись до суду  за захистом   своїх   порушених, невизнаних  або  оспорюваних  прав,  свобод  чи інтересів.

Відповідно  до ст. 1166  ЦК  України  майнова   шкода, завдана  неправомірними   рішеннями, діями   чи бездіяльністю  особистим   немайновим   правам   фізичної чи  юридичної  особи, а  також шкода , завдана   майну   фізичної  або юридичної особи,  відшкодовується   в  повному  обсязі   особою, яка її  завдала. У вказаній  статті   встановлена  єдина   підстава  цивільно-правової    відповідальності  за   заподіяння  шкоди  - правопорушення, що включає  як  складові  елементи  шкоду, протиправність заподіювача шкоди,  причинний  зв»язок  між ними, а  також  вину  заподіювача шкоди.

    Встановлено, що   ОСОБА_1   є   власником   домоволодіння  АДРЕСА_1  Зазначене  підтверджується    Свідоцтвом  про право  власності  на  нерухоме  майно,  Витягом   про реєстрацію  права  власності    на нерухоме  майно  від 24.02.2006 року  та   Державним   актом  на право  власності   на   земельну ділянку  від 07.04.2009 року  ( а.с. 7-9).

    Згідно  довідки  про належність   нерухомого майна  №46009/358-3  від 17.03.2010 року   ОСОБА_2   є  власником    12/25  частини  будинку АДРЕСА_1  ( а.с.  49).

    У  липні   та   серпні  2009 року         позивач   виявив, що   паркан, який  був  ним  встановлений  у  2007 році  та  розмежовує   його  домоволодіння  і   відповідачів  пошкоджено ,  при  його огляді   стовбці  на яких  він тримався  підпиляно.  По даному  факту   позивач   звернувся  до    міліції  із  заявою   22.08.2009 року  та   повторно  06.10.2009 року.  В ході   перевірки    заяв ,  в  порушенні  кримінальної   справи  відносно громадянина ОСОБА_2  за  ст.296  КК України  та  ст. 194  КК України  відмовлено на підставі  п.2  ст. 6  КПК України   ( а.с.   45-48).  При  цьому,  працівниками  міліції  було   з»ясовано, що   відповідачі  ОСОБА_2   сокирою  пошкодили  паркан.

    Зазначене знайшло  своє  підтвердження    із   пояснень  свідків, які   були  надані   в  судовому  засіданні, а  саме: ОСОБА_4  та  ОСОБА_5,   які   зазначали, що   у  серпні 2009 року   коли  за  проханням  позивача   прийшли  травити   на   його     городі жука , та  зайшовши  до   подвір»я   чули   як    у   відповідачів    щось     стукало,   гриміло,  а  коли   паркан    повалився,  то  вони  побачили   у   ОСОБА_3 в  руках  сокиру, а  у  ОСОБА_2   пилку.   Повністю   паркан  не  впав,    він  був  дерев»яний, високий, але  не новий, стовбці металеві.    

    Згідно  висновку  Н9-24  будівельно-технічної експертизи   про визначення  вартості    збитку  нанесеного  результатом  руйнування  огорожі  будинку АДРЕСА_1 який  був  проведений    на підставі    заяви  ОСОБА_1,  встановлено, що   вартість  нанесеної   шкоди  та  для    відбудови   цілісності  огорожі   складає 3039 грн.   Експертом  при обстеженні  було   з»ясовано, що   власником домоволодіння   №36  в  2007 році  була  встановлена   огорожа. Складено договір  підряду   між позивачем    та    ПП «Вектор-С»  на будівництво   огорожі  на суму 10054 грн.,  відповідно надано    кошторис  та  акт  виконаних робіт. На час  обстеження:   металеві  конструкції огорожі   були  відсутні ,  дерев»яні опори  підпиляні  та  дошки  дерев»яних   щитів  частково відсутні.  Тобто, при візуальному  обстеженні  експерт  прийшла  до висновку  , що об»єкт    оцінки  має   пошкодження   на 6,8   п.м.,  стовпи   дерев»яні   підпиляно , щити  зруйновані. Фундамент   під   зруйнованими  опорами  втратив  сенс  ( а.с.   18-28).      

Суд  дійшов  висновку,  що  саме  з вини  відповідачів   було пошкоджено  паркан  ОСОБА_1    Сторона    відповідача   не  надала  суду  належних   доказів   щодо   їх непричетності    у  руйнуванні огорожі  , оскільки  допитані  судом  свідки за клопотанням  ОСОБА_3 , а  саме:  ОСОБА_6  та   ОСОБА_7     не  спростували    наданих   позивачем   доказів .  

Згідно ст. 11  ЦПК України,  суд розглядає   цивільні справи   не інакше  як за зверненням   фізичних  чи юридичних  осіб,  поданим  відповідно  до  цього  Кодексу , в  межах   заявлених  ними  вимог   і  на підставі   доказів  сторін   та  інших осіб, які  беруть участь у справі.  Згідно до вимог  ст. 60 ЦПК України, кожна сторона   зобов»язана  довести   ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу  своїх вимог  і  заперечень. Доказування   не може  ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно   ст. 23  ЦК   України,   особа  має право   на  відшкодування   моральної шкоди , завданої внаслідок   порушення  її  прав.   Моральна шкода    полягає  у   душевних стражданнях, яких фізична  особа   зазнала  у  зв»язку  з протиправною поведінкою     щодо неї самої, членів  її сім»ї  чи близьких  родичів.  Моральна шкода  відшкодовується  незалежно   від майнової шкоди, яка  підлягає    відшкодуванню, та не пов»язана  з розміром цього   відшкодування.  Згідно ст. 1167 ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній особі  неправомірними діями   відшкодовується особою,  яка її завдала  за наявності  її вини.  Відповідно до   п.5  Постанови   Пленуму  Верховного  Суду України  від 31.03.1995 року  №4  «Про судову  практику   в  справах   про відшкодування   моральної шкоди» обов»язковому  з»ясуванню   при вирішенні  спору про відшкодування  моральної(немайнової)  шкоди  підлягають  :  наявність   такої  шкоди,    протиправність діяння   її заподіювача,  наявність  причинного зв»язку    між  шкодою  та протиправним  діянням    її  заподіювача , вина  останнього  в  її  заподіянні.  

     На  підставі  зазначених норм права,  в  частині  позовних вимог   про  відшкодування  моральної  шкоди,  суд дійшов  висновку , щодо   наявності   факту  її   заподіяння  неправомірними   діями  відповідачів  позивачу   внаслідок   вчинення  ними правопорушення  та  пошкодження  майна   ,  а  саме  огорожі  позивача, неодноразово,  систематично   з липня   по жовтень  2009 року,    внаслідок  чого  його неодноразові  звернення  до міліції  та  інших  органів  не   дали   ніяких результатів, що підірвало   у  нього   віру  та  можливість   захистити  свої  інтереси та права    правовими методами,  а   відтак    завдало  йому   сильного  морального  потрясіння.  Він  був змушений    витрачати  свій  вільний  час   на збирання  доказів, складання  документів, консультації  юриста  та   адвоката ,  звертатись до суду, що   змінило   його  звичний  та   розмірений  ритм  життя,   призвело  до  шкідливих наслідків   в  роботі,   до   крайнього   ускладнення  стосунків  в  родині,    проте  суд  вважає,  що  розмір моральної шкоди  є   завищеним  та   повністю  не обгрунтованим, а  тому  стягує   із відповідачів  на  користь  позивача   на   відшкодування моральної шкоди -  200 грн.    

    У задоволенні   вимог  позивача  про  стягнення  900  грн.   оплати  за проведення експертизи , суд  відмовляє, оскільки   наданий   позивачем  зазначений  вище  експертний  висновок   проводився  по заяві    ОСОБА_1, а  не за  ухвалою суду , як це    передбачено   відповідно до вимог ст. 79 ,  86 ЦПК України.  

    В   порядку  статті    88  ЦПК   України  суд  стягує   із  відповідачів   на   користь  позивача   понесені  ним  судові  витрати , що   підтверджено наданими    оригіналами квитанцій  ( а.с.  1-3).

    На  підставі   вищевикладеного та  керуючись   ст.ст. 22, 23, 1166, 1167  ЦК  України  ,    ст.ст. 3,  10,11,  60,  88,   209, 212, 214-215, 218  ЦПК України, суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити  частково.

    Стягнути  , солідарно,   із   ОСОБА_2,   ОСОБА_3   на   користь ОСОБА_1 -     3039 грн .   на відшкодування  матеріальної шкоди     та     200 грн.   моральної;       по 60 грн.,  з кожного,    витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справ    та     по   28 грн. 19 коп.,  з кожного,   судового збору.

    У задоволенні   вимог про стягнення  900  грн.   оплати  за проведення експертизи – відмовити.  

    Рішення може бути оскаржене  в  апеляційному  порядку  до апеляційного суду Кіровоградської області через  суд  першої  інстанції   шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з дня   проголошення рішення  заяви  про   апеляційне  оскарження   і  поданням   після цього протягом  20  днів апеляційної  скарги , з  подачею  її копії  до  апеляційної   інстанції   або  в порядку  ч.4 ст.295 ЦПК  України.

    Суддя                   підпис  

    Згідно  з оригіналом:

Суддя Кіровського райсуду

м. Кіровограда                                                              О.В.Бершадська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація