Справа  № 2-237

                                                                                                                                             2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2010 року                                                                            Біляївський районний суд

                                                                                                                         Одеської області

в складі: судді – Мельничук Н.І.

при секретарі – Пилаєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авіакомпанії «Південні авіалінії» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації та моральної шкоди, суд, –

В С Т А Н О В И В:

        Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 16 травня 2007 року він був прийнятий на роботу в ТОВ Авіакомпанія «Південні авіалінії» на посаду другого пілота «Л-410» на підставі наказу № 84 від 14.05.2007 року.

        20.02.2009 року  був звільнений відповідачем на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України,  згідно наказу за № 38 від 20.02.2009 року з формулюванням: «За систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку». Трудова книжка йому не видавалась, розрахунок - виплата всіх сум, що належали йому при звільненні не проводилася, копія наказу про звільнення з роботи не видавалась.

       Після звільнення з підприємства він звертався до Одеської транспортної прокуратури із заявою на неправомірні дії посадових осіб відповідача та лінійного відділу в аеропорту «Одеса». Із відповіді Одеської транспортної прокуратури йому стало відомо, що наказом відповідача № 72 от 21.04.2009 р. був скасований наказ № 38 від 20.02.2009 року щодо його звільнення з авіакомпанії «Південні авіалінії», згідно п.3 ст. 40 КЗпП України та  наказом відповідача № 73 від 21.04.2009 року він був звільнений з 04 березня 2009 року за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

       На підставі вищевказаного позивача просить суд скасувати наказ Авіакомпанії «Південні авіалінії» у виді товариства з обмеженою відповідальністю № 38 від 20.02.2009 року про звільнення позивача  за  п. 3 ст. 40 КЗоТ України, за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку; скасувати наказ Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю № 72 от 21.04.2009 р. про скасування наказу № 38 від 20.02.2009 року; скасувати наказ Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю № 73 від 21.04.2009 року про його звільнення з 04 березня 2009 року за власним бажанням; поновити його на роботі в Авіакомпанію «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ на посаду другого пілота повітряного судна SAAB – 340; стягнути з Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ на користь ОСОБА_1 заробітну платню за період січень-лютий 2009 року у розмірі 11100 гривень, грошову суму у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку місячної заробітної плати у розмірі 5550 гривень, грошову компенсацію за невикористані щорічні відпуски у розмірі 23000 гривень та моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

       В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

       Представник відповідача Гудемович О.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив в їх задоволенні відмовити.

         Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.    

         В судовому засіданні встановлено, що 16.05.2007 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Авіакомпанію «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ на посаду другого пілота «Л-410» на підставі наказу за № 84 від 14.05.2007 року.

        05.06.2008 року, позивач був переведений підприємством на посаду другого пілота повітряного судна «SAAB – 340» на підставі наказу за № 86 від 03.06.2008 року.

        Вказані обставини підтверджується: довідкою відповідача № 01/555 від 25.09.2008 року, наказом відповідача «Про допуск до польотів» від 04.11.2008 р. за № 5-27, актом льотної (сертифікаційної) перевірки пілота від 07.11.2008 р., завданням до польоту за № 04/83, копією двох сторінок льотної книжки.  

        20.02.2009 року позивач був звільнений з Авіакомпанії «Південні авіалінії» на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України,  згідно наказу за № 38 від 20.02.2009 року.

       21.04.2009 р. наказом відповідача № 72 був скасований наказ підприємства № 38 від 20.02.2009 року щодо звільнення ОСОБА_1  з посади другого пілота повітряного судна «SAAB – 340» авіакомпанії «Південні авіалінії», згідно п.3 ст. 40 КЗпП України.

       21.04.2009 року наказом відповідача № 73 позивач був звільнений  з посади другого пілота повітряного судна «SAAB – 340» з 04 березня 2009 року за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України, відповідно до його заяви від 17 лютого 2009 року.

        При звільнені трудова книжка та копія наказу про звільнення з роботи  позивачу не видавалась.      

        Після звільнення з підприємства ОСОБА_1 звертався до відповідача з письмовою заявою з проханням видати йому, належно оформлену трудову книжку, виплатити всі суми, що належать при звільненні, письмово повідомити його про нараховані при звільненні грошові суми та видачі копії наказу про звільнення з роботи, а також до Одеської транспортної прокуратури із письмовою заявою на неправомірні дії посадових осіб відповідача та лінійного відділу в аеропорту «Одеса».

       Як вбачається із відповіді Одеської транспортної прокуратури: наказом відповідача № 72 от 21.04.2009 р. був скасований наказ № 38 від 20.02.2009 року щодо  звільнення  позивача з посади другого пілота повітряного судна «SAAB – 340» авіакомпанії «Південні авіалінії», згідно п.3 ст. 40 КЗпП України та наказом № 73 від 21.04.2009 року ОСОБА_1 був звільнений  з власником підприємства з 04 березня 2009 року за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.

      Як вбачається з наказу відповідача № 73 від 21.04.2009 року підставою для звільнення є його заява від 17 лютого 2009 року.

       За час роботи на підприємстві позивач свої трудові обов’язки виконував згідно до трудового договору, трудову дисципліну не порушував, правила внутрішнього трудового розпорядку виконував згідно до вимог роботодавця, до дисциплінарної відповідальності власником підприємства не притягувався.

       Жодних доказів які підтверджують систематичні не виконання без поважних причин обов’язків, покладених на позивача трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідачем не представлено.

       Після звільнення з підприємства згідно до наказу № 38 від 20.02.2009 року відповідач не попереджав позивача про звільнення з підприємства та не вимагав розірвання трудового договору за власним бажанням. ОСОБА_1 навпаки звернувся до суду за захистом порушених прав з позовними вимогами про поновлення на роботі.

       Згідно до ст. 38 КЗпП України, якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою.

       Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

       Оцінюючи вказані обставини суд приходить до висновку, що накази відповідача № 38 від 20.02.2009 року,  № 72 от 21.04.2009 р. та № 73 від 21.04.2009 року є такими що не відповідають нормам трудового законодавства та повинні бути скасовані а позивач поновлений на роботі.

        Згідно до ст. 235 ч. 2 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

        Середній заробіток позивача за час роботи в Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді ТОВ складав 3160 грн. З часу звільнення відповідач виплатив ОСОБА_1 грошові сумі на період квітень (включно) 2009 року.

        Після звільнення із підприємства відповідача з 29.07.2009 року ОСОБА_1 був тимчасово на період хвороби основаного працівника працевлаштований на Комунальному підприємстві «Міжнародний аеропорт Одеса», на посаді штурмана чергового служби аеронавігаційної інформації (САІ) диспетчерської служби аеропорту (ДСА), на підставі наказу № 138/п від 27.07.2009 року. У зв’язку з тим, що при звільненні ОСОБА_1 з підприємства відповідача трудова книжка не видавалася, дане працевлаштування проводилося на підставі іншої трудової книжки позивача.

        Середній заробіток ОСОБА_1 за період роботи в КП «Міжнародний аеропорт Одеса» складає грошову суму у розмірі 1800 гривень. Вказані обставини підтверджені копією трудової книжки виданої КП «Міжнародний аеропорт Одеса».

        Середній заробіток за час вимушеного прогулу у період травень 2009 року по  29.07.2009 року, складає грошову суму у розмірі 9480 грн. (середній заробіток на підприємстві відповідача - 3160 грн. помножуємо на 3 місяця (травень, червень та липень 2009 року) = 9480 грн.)

         Різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи в КП «Міжнародний аеропорт Одеса» за час вимушеного прогулу складає грошову суму у розмірі 10880 грн. (середній заробіток на підприємстві відповідача - 3160 грн. - середній заробіток на КП «Міжнародний аеропорт Одеса» - 1800 грн. = 1360 грн. помножуємо на період з серпня 2009 р. по березень 2010 року (8 місяців) = 10 880 грн.).

         Оцінуючи вказані обставини суд приходить до висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу що повинно бути стягнутий з відповідача складає грошову суму 9 480 гривень, різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи складає грошову суму у розмірі 10880 гривень, що в сумі складає  20360 гривень.

         Крім матеріальної шкоди у наслідку неправомірного звільнення з роботи позивач зазнав втрати нематеріального стану, які виразилися  в порушені нормального ритму його життя для поновлення якого позивачу потрібен час та додаткові зусилля.

         Згідно до ст. 237-1 КЗпП України,  відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

         З урахуванням характеру та обєму, заподіяної позивачу моральної шкоди, суд вважає, що у порядку компенсації моральних страждань з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2000 гривень.

        Суд критично ставиться до посилань позивача про наявність інших порушень з боку відповідача при його звільнення, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

        А тому, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 47, 83, 94, 116, 117, 221, 232, 235, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року, суд, –

В И Р І Ш И В:

        Позовну заяву ОСОБА_1 до Авіакомпанії «Південні авіалінії» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення грошової компенсації та моральної шкоди – задовольнити частково.

        Скасувати наказ Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю № 38 від 20.02.2009 року про звільнення ОСОБА_1 за  п. 3 ст. 40 КЗоТ України, за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку;

        Скасувати наказ Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю № 72 от 21.04.2009 р. про скасування наказу № 38 від 20.02.2009 року;

        Скасувати наказ Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю № 73 від 21.04.2009 року про звільнення ОСОБА_1  з 04 березня 2009 року за власним бажанням;

        Поновити ОСОБА_1 на роботі в Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на посаду другого пілота судна SAAB-340.

        Стягнути з Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 заробітну плату за січень-лютий 2009 року у розмірі 11100 гривень.

        Стягнути з Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 грошову суму у виді середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку місячної плати в розмірі 5550 гривень.

        Стягнути з Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки у розмірі 23000 гривень.

        Стягнути з Авіакомпанії «Південні авіалінії» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Біляївський районний суд.

          Суддя :                                                                                                          Н.І. Мельничук