Справа № 2-о-42/10 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2010 р.
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі головуючої
судді Кіт М.В.
при секретарі Лєсковій С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керч цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України,
встановив:
У грудні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання на території України. Заявлені вимоги мотивував тим, що з п'ятирічного віку він проживав з батьками в м. Феодосії, там вчився, пішов в армію, після армії одружився і в 1978 році з сім'єю переїхав в м. Керч. У Керчі вони отримали квартиру АДРЕСА_1, а в 1986 році були припинені сімейні відносини з дружиною і він пішов з квартири. З 1982 року по 1994 рік він працював у виробничому кооперативному підприємстві «Поток». Весь цей час у нього не було паспорта, який залишився в квартирі у колишньої дружини. Тривалий час колишня дружина паспорт не віддавала, і лише півтора роки тому паспорт повернула йому дочка. З метою отримання паспорта громадянина України, на підставі ст. 3 Закону України «Про громадянство України», просив суд встановити факт, що він постійно з 1978 року проживав на території м. Керчі АРК Україна.
Представник заінтересованої особи відділу у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб ОСОБА_2 міського управління ГУ МВС України в Криму в судове засідання не з'явився, від нього поступив письмовий відгук на заяву, в якій він вказав, що відповідно до ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» громадянство можуть підтвердити особи, які на законних підставах проживали на території України на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) і на момент набуття чинності Закону (13.11.1991 р.). Оскільки документально підтверджується мешкання на території України заявника з 1989 р. по 1995 р., то заперечень проти задоволення заяви немає.
Представник заінтересованої особи комунальної установи «Центр обліку бездомних громадян ОСОБА_2 міської ради» не заперечував проти задоволення заяви і пояснив, що заявник перебуває на обліку в центрі як бездомний, він ніколи не звертав увагу на паспорт поки не прийшов час оформляти пенсію. Його постійне мешкання підтверджується документами про роботу на м'ясокомбінаті. Межу України він не перетинав.
Вислухавши пояснення заявника, представника заінтересованої особи КП «Центр обліку бездомних громадян ОСОБА_2 міської ради», свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 документований паспортом колишнього СРСР серія III-АП № 675325, який був виданий йому відділом внутрішніх справ Орджоникидзевського райвиконкому м. Керчі 16.06.1978 р.
З відміток в паспорті убачається, що він був зареєстрований з 13.06.1978 р. в АДРЕСА_2, потім АДРЕСА_3, з 30.04.1982 року, звідки був виписан 14.02.1986 року.
Постійне проживання заявника території м. Керчі також підтверджується трудовою книжкою, із якої убачається, що він з 10.12.1982 року по 12.12.1995 року працював на ОСОБА_2 м’ясокомбінату, який був потім організовано у виробниче кооперативне підприємство «Поток».
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що знає заявника із 1986 року, вони спільно проживають у цивільному шлюбі АДРЕСА_4. Заявник проживає постіно у м. Керчі, нікуди не виїжджав, працював на м’ясокомбінаті.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що знає ОСОБА_5 з 1986 року, він проживає спільно з її дочкою однією сім’єю, він ніколи не виїжджав за межи України.
Таким чином, суд вважає за можливе встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на території м. Керчі з 1978 р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,212,213,215,256-259 ЦПК України,, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживає на території України у м. Керчі із 1978 року по теперішній час.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного Суду АРК через Керченський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Кіт М.В.