Справа № 2-а-595/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року 2884,80 грн. допомоги як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення та за період з 01 вересня 2004 року по 01 січня 2009 року 16007,37 грн. доплати до заробітної плати як особі , яка працює на території радіоактивного забруднення, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по допомозі та доплаті до заробітної плати як особі , яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява про розгляд даної справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з’явився, від них надійшло заперечення відносно позову з проханням розглянути справу без їх участі.
Встановлено, що позивачка є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії та проживає в АДРЕСА_1, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Позивачка працює з 01 вересня 2004 року по даний час на території гарантованого добровільного відселення, а саме в с. Кам’янка Олевського району Житомирської області в Кам’янській загальноосвітній школі, що підтверджується довідкою з місця роботи і отримує щомісячно допомогу в розмірі 2,10 грн. та доплату до заробітної плати в розмірі 10,50 грн. по місцю роботи, яке фінансується стосовно зазначених виплат управлінням праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплати нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплат. Виплата допомоги та доплат по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплат в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 вересня 2004 року по даний час становить:
• - з 01.09.2004 р.-237.00 грн.
• - з 01.01.2005 р. -262.00 грн.
• - з 01.04.2005 р.-290.00 грн.
• - з 01.07.2005 р.-310.00 грн.
• - з 01.09.2005 р.-332.00 грн.
• - з 01.01.2006 р.-350.00 грн.
• - з 01.07.2006 р.-375.00 грн.
• - з 01.12.2006 р. -400.00 грн.
• - з 01.04.2007 р. -420.00 грн.
• - з 01.07.2007 р.-440.00 грн.
• - з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.
• - з 01.01.2008 р.-515.00 грн.
• - з 01.04.2008 р.-525.00 грн.
• - з 01.10.2008 р. -545.00 грн.
• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.
• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.
• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, згідно довідки з місця роботи позивачці допомога як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі 2,10 грн. щомісяця виплачувалась з 01 жовтня 2004 року по 31 грудня 2008 року.
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 жовтня 2008 року по 01 січня 2009 року у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 2,10 грн. щомісяця (2 міс. х 2,10 грн. = 4,20 грн.) , тобто:
З 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 х 2 х 40 % = 436 грн.,
З 01.12.2008 р. по 01.01.2009 р. - 605 х 1 х 40 % = 242 грн.,
Таким чином, 678 грн. – 4,20 грн. отриманих коштів = 673,80 грн.
Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.
Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця за мінусом одержаних коштів в розмірі 10,50 грн. щомісяця (8 міс. х 10,50 грн. = 84 грн. ) та не враховуючи періоди, коли позивачці доплата до заробітної плати виплачувалась в розмірі меншому, ніж 10, 50 грн. щомісяця, тобто за період з 01 грудня 2005 року по 01 квітня 2006 року та з 01 вересня 2008 року по 01 січня 2009 року, а саме:
З 01.12.2005 р. по 01.01.2006 р. -332 х 2 х 1 міс. = 664 грн.
З 01.01.2006 р. по 01.04.2006 р. - 350 х 2 х 3 міс. = 2100 грн.
З 01.09.2008 р. по 01.10.2008 р. - 525 х 2 х 1 міс. = 1050 грн.
З 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 х 2 х 2 міс. = 2180 грн.
З 01.12.2008 р. по 01.01.2009 р. - 605 х 2 х 1 міс. = 1210 грн.
Всього - 7204 грн.
Таким чином 7204 грн. – 84 грн. = 7120 грн., а не 16007, 37 грн. як зазначено в позовній заяві.
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Враховуючи те, що позовна вимога стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по допомозі та доплаті до заробітної плати як особі , яка проживає та працює на території радіоактивного забруднення, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немотивована та необґрунтована , то в цій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 допомоги та доплати не у відповідності із ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 673,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 7120 грн. доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 71,20 грн. на користь держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: