№ 2-а-1054/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2010  р.                                                                            Ленінський районний суд м. Вінниці                                                      

в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Зорі Ігоря Анатолійовича про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд –

                                                                        ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до інспектора роти ДПС ВДАІ м. Вінниці, Зорі І.А. про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позов мотивовано тим, що 08.02. 2010 р. щодо нього був складений протокол АВ №113421 про адміністративне правопорушення де вказано, що він порушив п. 8.4. ПДР України.

На підставі протоколу була винесена постанова АВ №189429 інспектором роти ДПС ВДАІ м. Вінниці, Зорею І.А , яким визнано його винним у вищезгаданому правопорушенні, за що передбачається відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП України. Згідно якої позивача було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 260 гривень.

З даною Постановою він не згоден, з наступних підстав:

ОСОБА_1 керуючи автомобілем Opel Vectra ДНЗ НОМЕР_1, був зупинений працівником ДАІ, який склав протокол про адміністративне правопорушення.

У протоколі вказано, що ОСОБА_1 у м. Вінниці по вул. Соборній не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1 «рух заборонено», чим порушив пункт 8.4. ПДР.

Позивач з даним висновком інспектора не згоден і пояснив, що він рухався згідно ПДР України, а саме він виїздив на вул. Соборна з вул. Хлібної здійснюючи при цьому правий поворот на вул. Соборну.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

           Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, та просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1

           Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором роти ДПС ВДАІ м. Вінниці, Зорею І.А., 08.02.2010 р. в м. Вінниці по вул. Соборна у м. Вінниці, ОСОБА_1 керуючи автомобілем Opel Vectra ДНЗ НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1. «рух заборонено», чим порушив п. 8.4. ПДР України за що передбачено відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Згідно письмових пояснень ОСОБА_1, які занесені до протоколу про адміністративне правопорушення – «мої права, а саме ст. 63 КУ України, ст 268 КУпАП мені роз’яснено не було. З висновком інспектора не згоден ПДР не порушував, рух з вул. Хлібної.»

    08.02.2010 р. інспектор роти ДПС ВДАІ м. Вінниці, Зоря І.А., розглянувши даний протокол про адміністративне правопорушення постановив ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.

          Згідно вимоги дорожнього знаку 3.1. «Рух заборонено» ПДР України – рух забороняється усім транспортним засобам.

                Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

    Відповідно до п. 7.1.6. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України працівник ДПС при несенні служби зобов’язаний, зокрема, попереджати адміністративні правопорушення у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу.  

      Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, статтею 68 Конституції України, як нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу, визначено що кожен зобов’язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів.

    При винесенні рішення в справах адміністративного судочинства суд керується кодексом адміністративного судочинства, відповідно до якого і приймає рішення, зокрема ст. 159 даного Кодексу, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  

     Щодо позовної вимоги про скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення суд вважає її безпідставною, оскільки дана постанова лише фіксує фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, з чого слідує, що протокол є лише проміжним документом між виявленням правопорушення та в разі наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, притягнення даної особи до адміністративної відповідальності, тобто протокол інспектора ДАІ не носить обов’язкового зобов’язального характеру для особи правопорушника, а тому підстави для її скасування відсутні.    

    Суд критично оцінює пояснення позивача з приводу спростування обставин скоєння адміністративного правопорушення, а заперечення відповідача стосовно відсутності правових підстав для винесення оскаржуваних протоколу та постанови, суд вважає логічними враховуючи вид стягнення та його розмір, однак обставини на які посилається позивач спростовуються запереченнями інспектора та представника інспектора, змістом протоколу та постанови про адміністративне правопорушення.

            За наведених обставин, суд вважає, що дії позивача кваліфіковано вірно, згідно ч.1 ст. 122 КУпАП, а постанова серії АВ №189429 від 08.02.2010 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, за вчинення зазначеного правопорушення, винесена з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

           На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

            В позові ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Зорі Ігоря Анатолійовича про визнання  дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

         Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Постанова набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня її проголошення не була подана заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга.

СУДДЯ: