Справа №2-1259/2010

                    Р І Ш Е Н Н Я

                І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    27 квітня 2010 року         Святошинський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді                 Кохановської З.С.

при секретарі                         Чірковій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,-

       В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом,  яким просить стягнути з відповідача ЗАТ "Страхова Група "ТАС" страхове відшкодування в сумі 7 905 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а також судові витрати по справі, посилаючись на те, що 23 січня 2008 року автомобіль "Toyota Camry", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить йому, знаходився біля будинку АДРЕСА_1 в м. Києві. За час відсутності водія ОСОБА_2, який на той момент керував автомобілем на підставі довіреності, було пошкоджено передній капот та лобове скло вкзаного автомобіля. Факт наявності відповідних пошкоджень підтверджується довідкою відділу міліції Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

У зв'язку з тим, що 28 квітня 2007 року між ним та ЗАТ "Страхова Група "ТАС" було укладено Договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту №015896, згідно якого автомобіль було застраховано, він звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки згідно рахунку-фактури №ВДзЗУ - 000237 від 23 січня 2008 року та акту виконаних робіт від 17 березня 2008 року вартість ремонту становить 7 905,00 грн. Листом відповідача від 11.02.2008року повідомлено у виплаті страхового відшкодування, однак вважає дану відмову неправомірною.

 В судове засідання позивач не з”явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином,  направив заяву, якою просить слухати справу у його відсутності та у відсутності його представника. (а.с.-118).

Представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи тим, що договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту № 015896 від 28.04.2007 року укладений на умовах Правил добровільного страхування наземного транспорту ЗАТ "Страхова Група "ТАС" та на підставі даних вказаних позивачем заяві на добровільне страхування наземного транспорту від 28.04.2007р., зокрема в якій позивачем визначено перелік осіб, які мають право на керування застрахованим транспортним засобом.

На підставі пункту 16 Договору, пунктів 5.1.8, 8.4.6, 8.6.1 Правил, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивач передав застрахований транспортний засіб в користування особі яка не зазначена в заяві на страхування.

 Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, можливим розглянути дану справу у відсутності позивача, який про це просить, і необхідним відмовити у позові, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем по справі укладено Договір добровільного комплексного страхування наземного транспорту ДКСНТ /21/48/44/39 № 015896 від 28.04.2007р., за яким застраховано автомобіль "Toyota Camry", д/н НОМЕР_1 З умовами та Правилами страхування ЗАТ "Страхова Група "ТАС" позивач був ознайомлений про що зазначено в договорі страхування перед його підписом (а.с.-4)

Під час укладення договору позивач підписав заяву, в якій зазначив, що його транспортним засобом мають право керувати лише ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також позивач погодився з тим, що підписана ним заява, є основою договору страхування та є його невід'ємною частиною. Після укладення договору страхування, позивач про зміну інформації, зазначеної у заяві на страхування, відповідача не повідомляв.

Згідно заяви про настання страхового випадку поданої ОСОБА_2 від 23.01.2008року, встановлено, що автомобілем "Toyota Camry", д/н НОМЕР_1, в день його пошкодження, а саме 23.01.2008року керував ОСОБА_2, який припаркував даний автомобіль за адресою АДРЕСА_1, де він був пошкоджений(а.с.-37,38). Обставина про надання автомобіля "Toyota Camry", д/н НОМЕР_1 в користування ОСОБА_2 підтверджена довіреністю від 19.12.2007 року (а.с.-42)

 Положенням п. 2 ч.1 ст. 21 Закону України "Про страхування" та п. 2. ч.1. ст. 989 ЦК України, встановлено, що страхувальник зобов'язаний при укладанні договору страхування надати страховикові  інформацію про всі відомі йому обставини, що мають значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику.

Частиною другою ст. 26 Закону України "Про страхування" та ч. 2 ст. 991 ЦК України визначено, що умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить законодавству України.

Пунктом 15 договору страхування передбачено, що страхове відшкодування не виплачується у випадках, передбачених Правилами, зокрема підставою для відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування є передача страхувальником транспортного засобу в керування особам, що не зазначені в заяві на страхування.

В п. 2 договору страхування зазначено, що договір страхування укладений за програмою "В". Умови страхування за програмою "В" - "Класичне" повністю відповідають умовам страхування, що передбачені Правилами, про що вказано в п. 14.1.4. договору страхування.             Згідно підпункту 5.1.8. п. 5.1. Правил добровільного страхування (зі змінами згідно пункту 5 Змін до Правил від 22.09.2003 року), до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не здійснюються при знищенні, пошкодженні, незаконному заволодінні транспортним засобом внаслідок або під час фактичної зміни страхового ризику, яка не була письмово прийнята страховиком. Прийняття зміни ризику страховиком відбувається шляхом внесення відповідних змін в Договір страхування.

Відповідно до п.п. 8.3.2. п. 8.3. Правил (зі змінами згідно пункту 11 Змін до Правил від 22.09.2003 року), страхувальник зобов'язаний при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають значення для оцінки страхового ризику та надалі протягом двох робочих днів письмово інформувати страховика про будь-яку зміну страхового ризику. Зміною страхового ризику є зміна будь-якої інформації, наведеної страхувальником у заяві на страхування та/або зазначеної у договорі страхування, наприклад, зміна або збільшення кількості водіїв, які мають право керувати ТЗ.

Пунктом 8.6.1. Правил передбачено, що у разі ненадання страхувальником при укладанні договору страхування повної вичерпної інформації про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (п. 8.3.2 Правил), або подальшого несвоєчасного інформування страховика про будь-яку зміну страхового ризику під час дії договору страхування страховик може повністю відмовити у виплаті страхового відшкодування.

Відтак, страховик відмовляє у виплаті страхового відшкодування у випадку настання страхової події під час зміни страхового ризику, тобто під час зміни або збільшення кількості водіїв, які мають право керувати транспортним засобом.

Таким чином, неповідомлення позивачем відповідачу інформації про передачу транспортного засобу в користування ОСОБА_2, за положеннями п. 15 договору страхування, п. 8.6.1. Правил, є достатньою підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова ЗАТ "Страхова Група "ТАС" позивачу ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування є правомірною, а тому підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення страхового відшкодування,  моральної шкоди та судових витрат немає.

Керуючись пунктами 5.1.8, 8.3.2, 8.4.6, 8.6.1 Правил добровільного страхування наземного транспорту, зареєстрованих Міністерством фінансів України "7" жовтня 2002 року із змінами та доповненнями від 22.09.2003р. та від 12.07.2006р., ст.ст. 526, 538, 979-984, 988-991 ЦК України, ст.ст. 9, 21, 25, 26 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 10, 11, 57-61,  213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    В позові ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

С У Д Д Я :