КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-804/09/2512 Головуючий у 1-й інстанції: Чепурко В. О.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" квітня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді – Бараненка І.І.,
суддів: Бєлової Л.В.,
Данилової М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року в адміністративній справі №2-а-804/09/2512 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про зобов’язання провести донарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,
в с т а н о в и в :
У березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на положення Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», інші норми права, просив визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов’язати відповідача провести донарахування та виплату надбавки до пенсії як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни» за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року позов задоволено частково – за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційне провадження у справі було відкрито до 10 березня 2010 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010р, який набрав чинності 10 березня 2010 року. Тому справу призначено до розгляду апеляційним судом в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що позивач є дитиною війни, спірний розмір підвищення до пенсії протягом 2008 року відповідачем не виплачувався.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний і правовий захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N107-VI, який набрав чинності 01 січня 2008 року стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.»
Проте, зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Відповідно до резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України, положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», які були визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Враховуючи той факт, що у 2008 році підвищення до пенсії в передбаченому Законом розмірі позивач не отримував, він має право на отримання підвищення до пенсії на рівні 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Беручи до уваги всі наведені вище обставини, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Менський районний суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 01 квітня 2009 року в адміністративній справі №2-а-804/09/2512 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Бєлова
__________________ М.Данилова