Справа № 2-15/10

Р  І   Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    10 лютого 2010 року                            Збаразькй районний суд Тернопільської області

     в складі:       головуючого суду -          Ткаченка О.М.

                        при секретарі -                 Антонів І.З.

            за участю представника позивача адвоката - ОСОБА_2

            представника відповідача-Наконечного Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Збаразьке АТП-16140» Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

    До суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до ВАТ «Збаразьке АТП-16140» Тернопільської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн. моральної шкоди.

    Свої вимоги позивач мотивує тим, що з 13.06.1999р. по 26.03.2009р. він, перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем, працював на посаді механіка КТП.

26.03.2009р.на підставі наказу №15-К від 25.03.2009р. він всупереч вимог ст.32 КЗпП України, тобто без його на це згоди був переведений відповідачем на іншу посаду – майстра по ремонту автотранспорту.

Вважаючи переведення на іншу роботу без його згоди незаконним він відмовився приступити до виконання посадових обов’язків за новим місцем праці та оскаржив дії відповідача в судовому порядку.

08.04.2009р. відповідно до наказу №18-К від 08.04.2009р. відповідач звільнив його з роботи на підставі п.4ст.40 КЗпП, тобто за прогул без поважних причин.

    Дане звільнення вважає незаконним, тому, що відповідач сам спонукав його до невиходу на роботу, оскільки перевівши його на посаду майстра по ремонту автотранспорту без його на це згоди він не допускав його до роботи на його попередній посаді – механіка КТП, працевлаштувавши при цьому на цій роботі іншу особу.

    Позивач просить поновити його на роботі на посаді механіка КТП.

    Моральну шкоду позивач обґрунтовує тим, що незаконне переведення його на іншу посаду та звільнення з роботи призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організацію його життя та життя його сім’ї.

    В суді позивач свій позов підтримав.

    Представник відповідача позов не визнав, пославшись при цьому на те, що переведення позивача з посади механіка КТП на посаду майстра по ремонту автотранспортних засобів було проведено в межах його спеціальності та кваліфікації у зв’язку із змінами в організації виробництва на даному підприємстві.

    Проаналізувавши здобуті докази суд приходить до висновку, що даний позов слід задоволити частково, поновивши позивача на посаді механіка КТП ВАТ «Збаразьке-АТП-16140», та стягнути з відповідача в користь позивача 6541 грн.26 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 2000грн. моральної шкоди, виходячи з наступного.

    Так, зокрема судом встановлено, що позивач перебував із відповідачем у  трудових відносинах, працюючи в нього з 13.06.1990р. на посаді механіка КТП.

    Це стверджується трудовою книжкою позивача, наказом №72-Л від 12.06.1990р.  про переведення позивача з посади водія на посаду механіка КТП.

    Згідно виданого відповідачем наказу №15-К від 25.03.2009р. позивача з 26.03.2009р. було переведено на посаду майстра по ремонту автомобілів.

    У відповідності із виданим відповідачем наказом №18-К від 08.04.2009р. позивача було звільнено з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України, тобто за прогул без поважних причин.

     Це також знайшло своє підтвердження відповідними записами у трудовій книжці позивача.

    У відповідності із ст.32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст.33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

    Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

    У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці-систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

    Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п.6 ст.36 цього Кодексу України.

    Як вже встановлено судом, поряд з вищенаведеним оспорюване позивачем переведення з посади механіка КТП на посаду майстра по ремонту автотранспорту було проведено без згоди на це позивача під час його перебування  у відпустці та на лікарняному.

    Це стверджується показами сторін, виданим відповідачем наказом №10-К від 19.02.2009р. про перебування позивача у відпустці з 23.02.2009р. по 25.03.2009р. та виданим позивачеві Збаразькою ЦРЛ Тернопільської області листком непрацездатності про його перебування на лікарняному в період з 26.03.2009р. по 04.04.2009р.

    Відповідно до показів представника відповідача та протоколу №4 від 25.03.2009р. засідання правління ВАТ «Збаразьке АТП-16140» дане переведення позивача було проведено у зв’язку із вивільненням працівників підприємства.

    При цьому представник відповідача також послався на те, що переведення здійснювалось у відповідності із наказом голови правління ВАТ «Збаразьке АТП-16140» №57-К від 17.11.2008р. про можливість скорочення працівників підприємства з 18.01.2009р. у зв’язку із зменшення вантажних та пасажирських перевезень і допущенням відповідачем заборгованості по відрахуваннях до Пенсійного Фонду та по виплаті заробітної плати.

    Згідно п.2 даного наказу про можливість скорочення необхідно було під розпис повідомити працівників підприємства відповідно до додатку №1.

    Проте, як встановлено судом у відповідності із показами позивача та наданого відповідачем списку працівників ВАТ «Збаразьке АТП-16140», які підлягають можливому скороченню та вивільненню в 2008-2009р.р. позивач про можливе його скорочення чи вивільнення під розпис не повідомлявся.

    Будь-яких доказів які б спростували цю обставину відповідачем не наведено.

    Критично суд відноситься і до показів представника відповідача, щодо обґрунтування переведення позивача в зв’язку із вивільненням працівників підприємства, оскільки ці твердження спростовані наданими відповідачем штатним розписом на 2009р. згідно якого видно, що посада механіка КТП не скорочувалась.

      Це ствердив  в суді і сам представник відповідача, який зокрема вказав, що на даний час на цій посаді працевлаштований інший працівник підприємства – ОСОБА_5

    Не бере суд до уваги і посилання представника відповідача на те, що оспорюване переведення здійснювалось у межах спеціальності та кваліфікації позивача, оскільки з цього приводу ним жодних доказів не наведено.

    Таким чином, суд вважає, що вищенаведені встановлені судом обставини свідчать про те, що дане переведення позивача не обумовлено інтересами виробництва і не ґрунтується на вимогах Закону.

    Відповідно до тексту наказу №18-К від 08.04.2009р. позивача звільнено з роботи на підставі п.4 ст.40 КЗпП України з 08.04.2009р. за прогул без поважних причин на протязі більше трьох днів.

    Разом з тим, відповідачем не вказано впродовж яких саме днів конкретно позивач був відсутній на роботі без поважних на то причин.

    Як вже показав в суді позивач 6, 7 та 8 квітня 2009р. він знаходився в приміщенні КТП ВАТ «Збаразьке АТП-16140», тобто за місцем роботи механіка КТП.

    Будь-яких спростувань даних тверджень відповідачем не наведено.

    Враховуючи незаконність переведення позивача з посади механіка КТП на посаду майстра по ремонту автотранспорту суд вважає, що невихід позивача на роботу за новим місцем праці, яке йому було визначено внаслідок переведення не може вважатися прогулом без поважних причин.

    З вищенаведених міркувань суд не бере до уваги і рішення профспілкового комітету відповідача від 08.04.2009р. про дачу згоди на звільнення позивача з роботи за прогул без поважних причин.

    Стягуючи з відповідача в користь позивача 6541грн. 26коп. (без відрахування обов’язкових платежів) середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд виходив із наступного розрахунку.

    1081грн. 11коп. – сума заробітку за два місяці, які передували незаконному переведенню (560грн 50коп. – заробітку за січень 2009р. + 520грн. 61коп.- заробітку за лютий 2009р. = 1081грн.11коп.) : 40 робочих днів за даний період = 27грн. 03коп. – середньоденний заробіток за січень, лютий 2009р.

    242 робочих дні вимушеного прогулу (період з березня 2009р. по 10.02.2010р.) * 27грн.03коп. середньоденного заробітку = 6541грн. 26коп.

    При вирішенні позову щодо стягнення з відповідача в користь позивача  моральної шкоди судом враховано ступінь моральних страждань позивача пов’язаних із незаконним переведенням його на іншу посаду та звільнення з роботи.

    В решті позову в цій частині суд вважає слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.    

Керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 82, 213, 214, 215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст.32, 40 п.4, 43, 235, 237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

    Позов задоволити частково.

    ОСОБА_3 поновити на роботі на посаді механіка КТП  ВАТ «Збаразьке АТП-16140» Тернопільської області.

    Стягнути з ВАТ «Збаразьке АТП-16140» Тернопільської області в користь ОСОБА_3 6541 грн. 26 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу (сума вказана без відрахування обов’язкових платежів).

    Стягнути з ВАТ «Збаразьке АТП-16140» Тернопільської області в користь ОСОБА_3 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ВАТ «Збаразьке АТП-16140» Тернопільської області 73грн. 91 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

    Дане рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

          Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у вищевказаний двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги вказане рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Рішення видано до вступу в законну силу.    

    СУДДЯ :                                                                         О.М.Ткаченко