Справа № 22-567/2010 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Доля В.А.
Категорія : 51.52 Суддя-доповідач : Гордійчук С.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Колесовій Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства ’’Любоні’’ на рішення Рівненського міського суду від 17 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства ’’Любоні’’ про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 17 лютого 2010 року позов ОСОБА_2 до ПП ’’Любоні’’ про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.
Поновлено ОСОБА_2 на посаді кухаря кафе ’’Норд’’ ПП ’’Любоні’’.
Стягнуто з ПП ’’Любоні’’ на користь ОСОБА_2 5 309 грн. 62 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 543 грн. 31 коп. звернуто до негайного виконання.
Стягнуто з ПП ’’Любоні’’ на користь держави судовий збір 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що ОСОБА_2 працювала в кафе ’’Норд’’ на посаді кухаря і лише додатково виконувала функції бармена. ЇЇ посада віднесена до категорії матеріально-відповідальних посад, і саме на неї були покладені обов’язки, які полягали в отриманні від постачальників відповідної кількості товарно-матеріальних цінностей, готування їжі, ведення записів в журналів щодо обліку продуктів виготовленої та реалізованої продукції.
Суд не врахував, що ОСОБА_3 будь-яких трудових відносин з відповідачем немає, тому вона не може бути відповідальною за прийом, облік, використання і реалізацію товарно-матеріальних цінностей в кафе.
Суд безпідставно надав перевагу одним доказам над іншими, зокрема не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_4
Також, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу суд не дослідив факт отримання ОСОБА_2 заробітку за місцем нової роботи, пенсії по інвалідності.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином. До початку судового засідання представники ПП ’’Любоні’’ подали клопотання про відкладення розгляду справи, проте причини неявки апеляційним судом визнані неповажними.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачем не подано доказів, що позивач вчинила винні дії, що потягли за собою втрату довіри.
26 березня 2009 року позивач працювала на посаді бармена, на посаді кухаря працювала ОСОБА_5, яка і прийняла напівфабрикати від ОСОБА_6
На підтвердження такого висновку в рішенні наведені відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з’ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов’язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, будь-яких доказів, які б заслуговували на увагу і спростовували висновки суду відповідач суду не надав.
Покликання відповідача на те, що ОСОБА_2 працювала в кафе ’’Норд’’ на посаді кухаря і лише додатково виконувала функції бармена, та її посада віднесена до категорії матеріально-відповідальних посад, і саме на неї були покладені обов’язки, які полягали в отриманні від постачальників відповідної кількості товарно-матеріальних цінностей, готування їжі, ведення записів в журналів щодо обліку продуктів виготовленої та реалізованої продукції не заслуговують на увагу з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
Вирішення питання про те, чи є працівник особою, що безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, залежить не тільки від найменування посади, а й від покладених на нього трудових обов’язків. Воно можливе тільки в результаті детального ознайомлення з колом цих обов’язків.
Конкретні факти, на підставі яких висловлено недовіру працівникові, мають безпосередньо стосуватися його трудової діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, посадової інструкції повара кафе ’’Норд’’ розроблено не було, позивача з колом обов’язків не ознайомлено.
26.03.2009 року ОСОБА_2 виконувала обов’язки бармена, що стверджується показами свідків. На неї не було покладено обов’язків по отриманню від постачальників відповідної кількості товарно-матеріальних цінностей, готування їжі, ведення записів в журналів щодо обліку продуктів виготовленої та реалізованої продукції.
Факт того, що саме позивач вчинила винні дії, що дають підстави для звільнення за п.2 ст. 41 КЗпП України, відповідач не довів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила :
Апеляційну скаргу приватного підприємства ’’Любоні’’ відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 17 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді :