Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Рішення
Іменем України
Справа №22ц/853 Головуючий в суді 1 ін ст. Стратович О.В.
Категорія 52 Доповідач Худяков А.М.
18 березня 2009 року
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Худякова А.М. ,
суддів: Франовської К.С. , Широкової Л.В.,
при секретарі судового засідання Закалюжній І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, поданої в інтересах ОСОБА_2 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи комунальне підприємство Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації, Олевська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними та визнання в рівних частках права власності на спадщину у порядку спадкування за законом,
встановила:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_6 із моменту виникнення у неї тяжкої хвороби до дня смерті останньої забезпечував їй належний догляд та матеріальну підтримку. Посилаючись на те, що після відкриття спадщини на квартиру АДРЕСА_1, він на законних підставах має право на частку в спадковому майні спадкодавця на рівних умовах з іншими спадкоємцями першої черги: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Олевського..районного суду від 12 лютого 2009 року позов задоволено. Встановлено факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Олевську, понад п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 та визнано ОСОБА_3 спадкоємцем четвертої черги за законом. Визнано за ОСОБА_3 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 разом зі спадкоємцями першої черги: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № НОМЕР_1 № 828106 видане 10.09.2007 року Олевською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2 на спадкове майно, яке складається з 1/3 частини жилої квартири АДРЕСА_1. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом №1609 ВЕХ № 82810 видане 10.09.2007 року Олевською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_4 на спадкове майно, яке складається з 1/3 частини жилої квартири АДРЕСА_1. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом № 1607 ВЕХ № 828106 видане 10.09.2007 року Олевською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_5 на спадкове майно, яке складається з 1/3 (однієї третьої) частини жилої квартири АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в рівних частках по 1/4 кожному право власності на спадщину у порядку спадкування за законом, після померлої ОСОБА_6 , яка складається з квартири АДРЕСА_2.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , що представляє інтереси ОСОБА_2, порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що суд при вирішенні спору дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зміни черговості спадкування, не дав належної оцінки доказам у справі та показам свідків і припустився помилкових висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вважав встановленим факт проживання ОСОБА_3 понад п'ять років до часу відкриття спадщини однією сім'єю з ОСОБА_6 , у зв'язку з чим, за висновком суду він є спадкоємцем четвертої черги, але оскільки позивач протягом тривалого часу опікувався спадкодавицею, надавав їй допомогу, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані, суд змінив черговість одержання права на спадкування і визнав ОСОБА_3 таким, що має право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги - матір'ю та дітьми померлої.
Проте погодитись з такими висновками суду не можна, оскільки суд визнав встановленими обставини, які не підтверджені належними доказами, та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч.2 ст. 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Як встановив суд, 19.02. 2007 року померла ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2. Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли: її мати - ОСОБА_2 та діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5, про що їм у встановленому порядку видані свідоцтва про право на спадщину в 1/3 частині кожному.
Встановлюючи факт спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 ОСОБА_3, суд першої інстанції не врахував, що правового значення даний факт не має, оскільки спадщину прийняли спадкоємці першої черги.
Вирішуючи вимоги щодо зміни черговості одержання права на спадщину, суд не взяв до уваги, що диспозиція ч.2 ст. 1259 ЦК України містить вказівку на необхідність підстав для такої зміни: тривалість часу опікування, матеріального забезпечення, надання іншої допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані Суд встановив, що ОСОБА_6 хворіла онкологічним захворюванням, яке їй було діагностоване влітку 2006 року і 14 грудня 2006 року дане захворювання стало підставою для встановлення ОСОБА_6 першої групи інвалідності.
Відповідно до п.2.1 розділу 2 Інструкції про встановлення груп інвалідності підставою для встановлення першої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюванням, що призводить до різко вираженої соціальної дезадаптації, внаслідок неможливості спілкування, орієнтації, пересування, участі у трудовій діяльності, тощо.
. Інваліди першої групи завжди потребують постійного стороннього догляду.
Проте, саме по собі встановлення першої групи інвалідності не дає підстав визнати особу такою, що має безпорадний стан, оскільки безпорадність стану характеризується не тільки морфологічними змінами в організмі, а і неможливістю з різних причин соціально адаптуватися у суспільстві і побуті внаслідок цих змін.
Як встановив суд, ОСОБА_6 до жовтня 2006 року працювала постійно, а з жовтня до грудня 2006 року працювала з перервами у зв'язку з хворобою.
Безспірним є факт надання ОСОБА_6 допомоги як рідними, так і ОСОБА_3, проте ця допомога не була викликана безпорадністю стану хворої.
Висновок суду про те, що відповідачі не надали доказів про те, що ОСОБА_3 не піклувався про ОСОБА_6 , суперечать цивільному процесуальному законодавству, оскільки обов'язок довести обставини, на які сторона посилається, як на підставу своїх вимог, повинна ця сторона.
За таких обставин вимоги ОСОБА_3 є необгрунтованими і тому задоволенню не підлягають.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, і ухвалюючи нове, колегія суддів покладає обов'язок по сплаті судових витрат на позивача.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія суддів –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, поданої в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2009 року скасувати. Ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи комунальне підприємство Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації, Олевська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, визнання права на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними та визнання в рівних частках права власності на спадщину у порядку спадкування за законом - відмовити за необґрунтованістю. Обов'язок по сплаті судового збору в сумі 93 грн.50 коп. та 30 грн. витрат за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи покласти на ОСОБА_3
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.