Справа № 1071                                                            Головуючий в 1 інстанції - Самоткан Н.Г.

Категорія-21                                                                          Доповідач   Котушенко С.П.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2007 року колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Тамакулової В.О.

суддів - Лисичої Н.М., Котушенко С.П.

при секретарі - Білоус A.M. розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці (третя особа -відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля») про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, мотивуючи це тим, що він з 2001 до 2004 року знаходився у трудових відносинах з підприємством ВАТ «Павлоградвугілля», де захворів на професійні захворювання. Згідно висновку МСЕК від 2 березня 2004 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3-ю групу інвалідності. Посилаючись на те, що в зв'язку з професійним захворюванням він переносить моральні страждання, позивач просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 75000 гр.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2006 року позовні вимоги задоволені частково в сумі 25000 гр.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, як постановленого з порушенням матеріального та процесуального права, і про ухвалення нового рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач тривалий час знаходився в трудових правовідносинах з ВАТ «Павлоградвугілля», де захворів на професійні захворювання. За висновком МСЕК від 2 березня 2004 року йому довічно встановлена третя група інвалідності та ступінь втрати професійної працездатності на 50%.

За таких обставин міський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу, внаслідок професійного захворювання отриманого в 2003 році, спричинено моральну шкоду і що, відповідно до вимог ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страхову виплату за моральну шкоду повинен сплатити відповідач.

Разом з тим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно зависив суму відшкодування і, враховуючи характер та ступінь моральних страждань позивача, розмір втрати ним працездатності, групу інвалідності, вважає за необхідне зменшити розмір страхової виплати за моральну шкоду з 25000 до 17000 гр., частково задовольнивши апеляційну скаргу, і змінивши в цій частині рішення.

Доводи апеляційної скарги про відсутність медичного висновку щодо спричинення позивачу моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність таких висновків не є обов'язковою для суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди.

Посилання відповідача на зупинення в 2006 році дії Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди не можуть бути прийняти до уваги, оскільки правовідносини між сторонами щодо відшкодування моральної шкоди виникли до 2006 року.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору і не дають підстав до висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Тернівці задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 листопада 2006 року змінити в частині розміру страхової суми за моральну шкоду, зменшивши його з 25000 до 17000 гр. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох міряідів з цього часу.