Справа № 2-235/2010р.

                                                                            РІШЕННЯ

                Іменем України

    13 квітня 2010 року    

    Гусятинський районний суд  Тернопільської області

    в складі:

    головуючого судді                           Цвинтарної Т.М.

    при секретарі                           Рудніцької О.П.

    за участю   :                            

                       позивача                         ОСОБА_1

              відповідача                       ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до відповідача  та просить  стягнути з нього 2973 грн., що були нею сплачені за навчання дочки ОСОБА_3 у Чемеровецькому медичному училищі та її  проживання, пов’язані з навчанням

      Позивач вказує, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  є  їх спільною дитиною  від  проживання  в зареєстрованому між ними  шлюбі, який згодом було між ними розірвано у 2007 році.

Із 2008 року дочка ОСОБА_3 продовжує своє навчання в Чемеровецькому медичному училищі. Проте батько дитини не надає додаткової матеріальної допомоги на утримання дочки, яка у зв’язку з навчанням  потребує такої допомоги. Кошти на її навчання надає лише  вона і,  загалом, за період навчання дочки витрачено 5945,77 грн.,   а тому вона вимушена звернутися із даною позовною заявою, щоб  відповідач, який також зобов’язаний брати участь у вихованні та утриманні дитини, повернув їй половину цих витрат, а саме 2973 грн.  

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала і, посилаючись на обставини, викладені у позові,  просила позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав та пояснив, що він не має змоги оплатити вказані позивачем витрати на навчання  їхньої   дочки, оскільки   знаючи, що дочка має намір  продовжувати навчання, а саме  в Чемеровецькому медичному училищі, добровільно з цією метою дав повний відказ від спільно нажитого з позивачем майна, так як, сплачуючи щомісячно аліменти  в розмірі 350 грн., та маючи на   утриманні   іншу сім»ю,  інших коштів не мав і не має на даний час.  Вказав, що осінню 2009 року  ОСОБА_1  продала їх спільно нажитий автомобіль і тому для оплати навчання та проживання дочки має відповідні кошти. В той же час підприємство, на якому він працював, припинило свою діяльність і він залишився без роботи та відповідно доходів, а тому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до нього.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1  виданого 19.09.1993 року.  

    До досягнення нею повноліття як вбачається з рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24.05.2007 року  з  відповідача на її утримання було присудженно щомісячно стягувати аліменти в розмірі 350 грн.

    Відповідно до квитанцій (у загальній кількості 28)  виданих ТД УДППЗ «Укрпошта за період з серпня 2007 року по січень 2010 року відповідач щомісячно здійснював переказ   на користь позивача у вищевказаному розмірі суми присуджених аліментів.  

    Згідно повідомлення №18 від 01.09.2009 року, довідки від 10.09.2009 року №362 Чемеровецького медичного коледжу,  договору про навчання №21 від 13.08.2009 року ОСОБА_3 зарахована та на даний час  навчається   в Чемеровецькому медичному коледжі, денної форми навчання  на контрактній основі з терміном навчання з 01.09.2009 року по 01.01.2013 року.

    Відповідно до цього позивачем за період навчання ОСОБА_3 загалом   витрачено 5945,77 грн., що підтверджено квитанціями №14, №15 від 13.08.2009 року та №15 від 13.08.2009 року.

Відповідно до ст. 185 ч.1 Сімейного кодексу України  той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).  

           Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.  

 З огляду вищевикладені норми Закону, вивчивши матеріальне становище сторін встановлено, що відповідач  на даний час ніде не  працює, а станом  на 07.04.2009 року йому припинено виплати допомоги по безробіттю, що видно із копії його трудової книжки №1377148.  

А як вбачається із довідки Гримайлівської селищної ради від 19 лютого 2010 року в відповідача відсутній розрахунковий місячний дохід, що визначається у відповідності  до постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2031 «Про затвердження Порядку визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства».

В єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення будь-яких реєстраційних дій щодо  ОСОБА_2 не має, що підтверджується копію  довідки   з ЄДРЮОФО  №160, 175 від 03.02.2010 р.

Згідно свідоцтва про шлюб від 23.10.2007 року,  зареєстрованого у відділі РАЦС Гусятинського районного управління юстиції за актовим записом за №83  відповідач  зареєстрував шлюб з іншою жінкою та створив нову сім’ю і відповідно до цього  маючи на вихованні й утриманні дочку дружини від її іншого шлюбу – Ірину, що стверджено довідкою Гримайлівської селищної ради №380 від 15.03.2010 року.

Як вбачається із виписки з медичної карти стаціонарного хворого, виданої 20.02.2010 року ОСОБА_2 його лікуючим лікарем, він за станом свого здоров’я потребує оперативного медичного втручання для запобігання ускладнень.

Вивчення матеріального становища відповідача також встановлено, що  він не має за місцем   проживання власного житла, що видно з довідки  Гримайлівської селищної ради від 19 лютого 2010 року №229 року.

На підставі викладеного, виходячи з матеріального становища сторін, із врахуванням матеріального становища сторін, того, що у відповідача є на утриманні ще інші особи, стану його здоров»я, внаслідок чого він позбавлений змоги брати участь   у додаткових витратах на дитину, суд вважає, що в позові слід відмовити.

    Керуючись ст.ст. 185 Сімейного кодексу  України, ст.ст. 10,11,60,88,212,215, 218  ЦПК України,  -  

                                                         В И Р І Ш И В :

          Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: