Судове рішення #9033012

Копія

Справа № 2а- 164-10

 

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 квітня 2010   року         Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

      головуючого судді                                            Резнік Ю.В.

    при секретарі                                                     Ящук Л.І.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умань адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  управління  Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області  про визнання дій протиправними та зобов”язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

    В лютому 2010 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов”язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона  як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія 1)  має право на отримання  пенсії , оскільки є інвалідом 111 групи, внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС . Так як розмір фактично виплаченої позивачу пенсії був значно нижчий ніж передбачено законодавством України, вона зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м. Умань з заявами про перерахунок пенсії, але отримала  письмову відмову у проведенні такого перерахунку. Тому позивач звернулася до суду і просить визнати дії відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області, неправомірними та зобов’язати останнього здійснити її перерахунок пенсії по інвалідності як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, 111 групи інвалідності, відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  і виплачувати  її з дня подання заяви до суду та виплатити недораховану суму пенсії починаючи з 15 листопада 2008 року.  

    В судовому засіданні позивач   ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала  повністю та просила  позов задоволити, посилаючись на викладені в ньому обставини..

             Представник відповідача  Горбаченко О.В. позов не визнав і  заперечував проти його задоволення. В письмовому  запереченні  на позовну заяву ОСОБА_1 і в своїх поясненнях в судовому засіданні він  вказував,  що ОСОБА_1 призначена пенсія як інваліду 111 групи, внаслідок захворювання, що пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та постанов КМУ від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” і від 16.07.2008 року № 654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”. Вказані постанови КМУ є діючими нормативними актами і обов’язковими для виконання управління ПФУ в м. Умань Черкаської області.

    Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року № 1261. Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні.  Існує вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються винятково за призначенням і вилученню не підлягають. Позивач не довів незаконність рішення, дії чи бездіяльності відповідача. Визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування „. Питання визначення величини пенсії особам, на яких розповсюджується ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не вирішено у законодавчому порядку. При цьому представник відповідача вказував в своїх поясненнях на те, що позивачем було  пропущено строк звернення до адміністративного суду, чим порушено вимоги ст. 99 КАС України . Відповідно до ч. 1  ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Частина друга вищевказаної статті встановлює річний строк для  звернення з позовом до адміністративного суду, якщо не встановлено інше і цей строк обчислюється  з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивач,  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає по АДРЕСА_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії( посвідчення серії НОМЕР_1 с від 29.10.2008 року), інвалідом 111 групи  та знаходиться на обліку в Управління ПФУ м. Умань Черкаської області і отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 111 групи внаслідок захворювання пов’язаного з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

    Позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, однак відповідач відмовив її у проведенні перерахунку.

    У Конституції України, Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою ( ст.. 1) і визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави (ст.. 3), права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними ( ст.. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.. 22).

    У ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено вимогу, щодо законів України – усі вони приймаються виключно на підставі Конституції і повинні відповідати їй.

     Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

    У розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров”я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Статтею 2 даного Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги по безробіттю та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

    Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

    В ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій , призначених згідно  із Законом України  „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Однак суд вважає, що наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”( далі Закону) в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. В ст. 50 даного закону вказується, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах : інвалідам 111 групи – 50 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 цього ж закону здійснюється  повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком.

    Як встановлено судом позивач є інвалідом 111 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності  на підставі ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідач проводить виплату пенсії по інвалідності позивачу відповідно до розмірів встановлених постановою КМУ всупереч положень ст.ст. 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”. Тобто КМУ встановив розміри сум з яких проводить розрахунок пенсії позивачу відповідач, але ці розміри не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

    Таким чином, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору суд прийшов до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму , встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Вимоги ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. А в ч. 2 вказаної статті, встановлено річний строк звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

    Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволення адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на відмові у задоволення адміністративного позову у зв’язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду. Тому у задоволені   позовних вимог  що перевищують річний строк    позивачу слід відмовити, а оскільки позовна заява  подана 16.02.2010 року , то саме в межах строку позовної давності позовна заява  підлягає задоволенню.  В іншій частині позовних вимог, що стосується  зобов”язання  відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і виплачувати її з дня подання заяви до суду, позивачу слід  також відмовити, оскільки  в ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що  захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто  чинне законодавство передбачає наявність встановленого судом  факту їх порушення. Таким чином, прийняття  судом рішення  щодо захисту прав та інтересів осіб в майбутньому є неправомірним.

    Керуючись ст.ст. 1, 3, 21, 22, 46, 95, 116, 117, 152 Конституції України, ст.ст.  50,54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, ст.ст. 17, 19, 94, 99, 100, 158, 159, 160-163 КАС України, суд –

П ОС Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області  щодо відмови зробити перерахунок пенсії  ОСОБА_1  неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області  здійснити перерахунок пенсії по інвалідності  ОСОБА_1, як інваліду 111 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи” з 16 лютого 2009 року.

У задоволенні  інших позовних вимог – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду  через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або відповідно до частини 5 ст. 186 КАС України.

               Суддя                           підпис                                                                 Ю.В. Резнік

З оригіналом вірно:

Суддя:                         Секретар:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація