Справа 1-178 / 2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 року Роменський міськрайонний суд Сумської області

                                    в складі :         головуючої судді         КОНДРАТЕНКО Л.П.

                                                                 при секретарі           БЕЗРУЧКО О.П.

                                                         з участю прокурора         ДУМАЛ С.М.                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни

                                                     справу про обвинувачення :

                                                                        ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1.,

                                                уродженця  та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  

                                із середньою освітою, розлученого, непрацюючого,

           військовозобов’язаного,

раніше судимого 25.11.2008 року за ст.ст. 357 ч.3, 358 ч.1, 190 ч.1, 70 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн.,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 389 ч.1   КК України,

В С Т А Н О В И В :

25.11.2008 року ОСОБА_1 був засуджений Роменським міськрайонним судом за ст.ст. 357 ч.3, 358 ч.1, 190 ч.1, 70 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн.

ОСОБА_1 було відомо про розмір штрафу, призначеного судом, так як він був присутній у судовому засіданні при оголошенні вироку, але штраф останній не сплатив.

14.07.2009 року Відділом ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії указаних постанов були направлені до Роменського міськрайонного суду та засудженому ОСОБА_1

Відповідно до ст. 11-1 Закону України “Про виконавче провадження” від 28.11.2002 року сторони виконавчого провадження зобов’язані письмово повідомити державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов’язкове зупинення провадження, встановлення відстрочки або розстрочки  виконання, або способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи місце знаходження, а боржник – фізична особа -  про зміну місця роботи.

ОСОБА_1 на виклики до  Відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції не з’являвся, змінив місце проживання, але не повідомив про це державного виконавця.

Отже, ОСОБА_1 не виконав законних вимог державного виконавця, порушивши

вимоги вищевказаного закону.

    Згідно відповідей, наданих Роменським МБТІ,  НАСК “Оранта” та Роменським МРЕВ ДАІ,  майна, що належить ОСОБА_1 не зареєстровано.

    З  довідок  Першої обласної психіатричної лікарні м.Ромни та Роменської ЦРЛ вбачається, що ОСОБА_1 після засудження на стаціонарному лікуванні  не перебував та за медичною допомогою не звертався.  На обліку в Роменському міськрайонному центрі зайнятості не перебував. Мав періодичні заробітки, але штраф не сплатив.  

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  винним себе визнав повністю, суду пояснив, що  25.11.2008 року він був засуджений Роменським міськрайонним судом  за ст.ст. 357 ч.3, 358 ч.1, 190 ч.1, 70 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн. При оголошенні вироку був присутнім, тому знав, яка міра покарання йому була призначена. Після оголошення вироку за медичною допомогою в лікарні не звертався.  На обілку в Центрі зайнятості як безробітній не перебував. Отримував листи з  Відділу ДВС Роменського міськрайонного управління юстиції, але на виклики не з’являвся. Після вироку суду працював у м.Києві, отримував заробітну плату, але штраф не сплатив. Дійсно змінив місце проживання і не повідомив про це державного виконавця, але з яких причин, пояснити не може.  

    Покази підсудного підтверджується фактичними обставинами справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, винність підсудного повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 389 ч.1 КК України, так як він ухилився від сплати штрафу, будучи засудженим до цього виду покарання  .

Призначаючи покарання підсудному, суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеристику особи винного, який вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині,  під час розгляду даної кримінальної справи сплатив штраф, за місцем проживання характеризується позитивно і вважає за можливе застосувати відносно нього ст. 75 КК України, тобто призначити йому покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.  

Таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та

попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України,

С У Д

З А С У Д И В :

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 389 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

    На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1    від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк – один рік.

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1  періодично з’являтися для реєстрації  в кримінально-виконавчу інспекцію і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання

    Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1    до вступу вироку в законну силу залишити  підписку про невиїзд  .

    На вирок суду може бути подана апеляція  до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя підпис…

Копія вірна

    СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                        Л.П.КОНДРАТЕНКО