№ 2-3/10

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

05 січня 2010 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого —

                                                                                судді             СИВАКА В.І.

                                                                  при секретарі             ТКАЧ Н.П.

           з участю:                     представника  позивачки             ОСОБА_1

                                                                     відповідачів             ОСОБА_2

                                                                                                       ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу за позовом ОСОБА_4, в інтересах якої за дорученням діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсною біржової угоди, скасування свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, визнання права спільної сумісної власності на майно подружжя, виділення часток у спільній сумісній власності подружжя, припинення права власності на частку майна, стягнення вартості частки майна, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що в 2006-2008 роках він з позивачкою перебував в зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу вони працювали в м.Москва, де дійсно заробляли гроші, однак тратили їх на проживання та на власні потреби. Крім того, проживаючи пізніше спільно в с.Вашківці у батьків позивачки вони витрачали зароблені кошти на проведення ремонту будинку, підключення газу, купівлю меблів. В 2008 році батько дав йому 24000 доларів США і він разом з позивачкою поїхали в м.Коломия, де купили для батька спірний автомобіль. Власник автомобіля ОСОБА_5 видав йому та позивачці генеральне доручення на право користування та розпорядження автомобілем. Через місяць він на підставі біржової угоди продав автомобіль від імені власника своєму батькові ОСОБА_3 Визнає те, що ОСОБА_6 отримав від нього та позивачки гроші за вказаний автомобіль в сумі 24000 доларів США, про що написав їм розписку. Доказів того, що він отримав від батька 24000 доларів США для придбання останньому автомобіля надати суду не може, так як будь-яких розписок, договорів він з ним не оформляв.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги також не визнав і пояснив, що він разом з дружиною зібрав 24000 доларів США, які передав синові ОСОБА_2 і той в м.Коломия купив для нього автомобіль марки «Мерседес-Бенц». Договір купівлі–продажу з власником автомобіля при цьому не укладався, а останній надав ОСОБА_2 та ОСОБА_4 генеральне доручення. Вказаний автомобіль на своє ім’я одразу не оформляв, так як для цього не було коштів, однак через місяць між ним та сином було оформлено біржову угоду і він офіційно купив та зареєстрував його на своє ім’я. Позивачка в цей період перебувала в шлюбі з сином, однак права на автомобіль не має, так як кошти на його придбання давав він і автомобіль купували для нього особисто. Не заперечує той факт, що власник автомобіля ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_2 та ОСОБА_4 гроші за вказаний автомобіль в сумі 24000 доларів США, що підтвердив своєю розпискою, яка приєднана до матеріалів справи. Будь-яких доказів того, що він передавав синові 24000 доларів США і автомобіль купували для нього особисто суду надати не може, так як їх немає.

Позивачка та її представник в судовому засіданні збільшили позовні вимоги і, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просять їх задовольнити та: визнати недійсною біржову угоду, укладену 16.07.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відчуження автомобіля марки «Мерседес Бенц 311CDI» д.н. НОМЕР_1, серійний номер: НОМЕР_3, 2003 року випуску, зареєстровану в Чернівецькому обласному ВРЕР для обслуговування м.Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області; скасувати свідоцтво про державну реєстрацію вищевказаного автомобіля, видане Чернівецьким обласним ВРЕР для обслуговування м.Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області; визнати спірний автомобіль об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і, що частки в ньому складають – ОСОБА_4 91/100 частки ідеальної долі або 110928,05 грн., а ОСОБА_2 – 9/100 частки ідеальної долі або 10948,05 грн.; визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль у цілому, припинивши право власності на належну частку ОСОБА_2 і стягнути з неї на його користь 10948,05 грн.

Судом встановлено, що позивачка та відповідач ОСОБА_2 з 25.04.2006 року по 25.10.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого 22.05.2008 року придбали автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «311DI» тип - вантажний фургон, номер шасі НОМЕР_3, 2003 року випуску, з повною масою 3500 кг., об’ємом двигуна 2151 куб. см., дизель, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 у ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_1 за 24000 доларів США, який нотаріально оформленою довіреністю від 22.05.2008 року за реєстровим номером 1624, серії бланку ВКО 302697 надав їм право користування і розпорядження автомобілем на строк до 22.05.2018 року та підтвердив факт отримання від них грошей розпискою.

Відповідач ОСОБА_2 на підставі доручення ОСОБА_5, діючи через члена біржі «Елітор» в особі брокера ОСОБА_8 як продавець та відповідач ОСОБА_3, діючи через члена біржі ДП «ІС» в особі брокера ОСОБА_9 як покупець, 12.07.2008 року згідно Закону України «Про товарну біржу» та Правил біржової торгівлі уклали біржову угоду № 012545 купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до якої ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купив за ціною 100 грн. вищевказаний автомобіль.

Згідно свідоцтва НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу, виданого 20.09.2008 року ВРЕР для обслуговування м.Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, спірний автомобіль зареєстрований на ім’я ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ /майно/, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ст.325 ЦК України передбачено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Право власності згідно ст.328 ЦК України набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Зі змісту ст.208 ЦК України вбачається, що правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вчиняються у письмовій формі. Будь-якого письмового договору купівлі-продажу автомобіля ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не укладали.

З’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об’єктивно оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими і такими, що мають значення для розгляду справи, суд вважає, що автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель «311DI», номер шасі НОМЕР_3, тип - вантажний фургон, 2003 року випуску, з повною масою 3500 кг., об’ємом двигуна 2151 куб. см., дизель, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, який на день розгляду справи згідно свідоцтва про його реєстрацію НОМЕР_4, виданого 20.09.2008 року ВРЕР для обслуговування м.Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області зареєстрований на ім’я ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2 є його приватною власністю, придбаний 22.05.2008 року позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 під час перебування в зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, однак вони не набули права власності на нього відповідно до норм вищевказаного діючого законодавства, а тому в задоволенні позовних вимог позивачці слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст.ст. 208, 316, 325, 328 ЦК України та керуючись

ст.ст. 3, 11, 60, 176, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Відмовити ОСОБА_4, в інтересах якої за дорученням діє ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання недійсною біржової угоди, скасування свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, визнання права спільної сумісної власності на майно подружжя, виділення часток у спільній сумісній власності подружжя, припинення права власності на частку майна, стягнення вартості частки майна – за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: /підпис/

         З оригіналом згідно: