ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

25 липня 2007 р.

№ 4/375

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:

Ткаченко Н.Г.   Заріцької А.О.   Мамонтової О.М.

розглянувши касаційну скаргу

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі

на рішення та постанову

господарського суду Донецької області від 24.11.2005р. Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2006 р.

у справі господарського суду

№ 4/375 Донецької області

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя

до	Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі

про	зобов’язання прийняти до заліку суми  витрат понесених на виплату пенсій в розмірі 854,7 грн.,

у відсутності  представників сторін,

В С Т А Н О В И В  :

У листопаді 2005 року Управління Пенсійного фонду України в  Іллічівському районі м. Маріуполя ( далі –УПФУ) звернулось до господарського суду Донецької області  з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі (далі - ВВД Фонду соціального страхування), в якому просило зобов’язати ВВД Фонду соціального страхування  прийняти до заліку  і відшкодування виплачену Демченко Г.П. пенсію за період з 01.03.2005 р. по 01.09.2005 р.  загальною сумою 854,7 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2005 р. (суддя Гринько С.Ю.) позов задоволено частково, зобов’язано ВВД Фонду соціального страхування прийняти до заліку у спільних актах щомісячної звірки особову справу пенсіонерки Демченко Г.П. для відшкодування суми 854,7 грн. виплаченої пенсії по інвалідності на централізованому рівні.

Додатковим рішенням від24.11.2005 р. резолютивну частину основного рішення суду доповнено частиною про відмову УПФУ у позові  до ВВД Фонду соціального страхування про відшкодування понесених витрат у  сумі 854,7 грн.

Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, ВВД Фонду соціального страхування звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2005 р. і передати справу на новий розгляд.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2006р. апеляційну скаргу ВВД Фонду соціального страхування залишено без задоволення,          а рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2005 р. залишено без змін.

Не погодившись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2006 р. ВВД Фонду соціального страхування подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, містить посилається на обставини щодо непідвідомчості даного спору господарському суду.

Перевіривши  доводи касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга                   ВВД Фонду соціального підлягає задоволенню частково.

         З матеріалів справи вбачається, що Управління Пенсійного фонду України  в Іллічівському районі м. Маріуполя у листопаді 2005 року звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відділення ВВД Фонду соціального страхування про зобов’язання прийняти до заліку у спільних актах щомісячної звірки суми  витрат понесених на виплату пенсії по інвалідності в розмірі 854,7 грн.

                   Рішення господарського суду Донецької області у даній справі прийнято 24.11.2005 р., постанову суду апеляційної інстанції - 31.01.2006 р.

Разом з тим, 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту  6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно пункту 1 частини 1 якої компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу визначено коло суб’єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

                 Позивачем у даній справі є Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя, яке у спірних правовідносинах виступає не як суб’єкт господарської діяльності, а як суб’єкт владних повноважень.

Враховуючи, що відповідач також є суб’єктом владних повноважень і позивач оскаржує рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень, -даний спір підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, який, як вже було зазначено, набрав чинності 01.09.2005р.    

Оскільки дану справу господарськими судами першої та апеляційної інстанцій розглянуто після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України за правилами господарського судочинства, що є порушенням приписів Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, прийняті у даній справі судові рішення господарського суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

Враховуючи, що дана справа є адміністративною справою, відповідно до приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає розгляду господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, дана справа підлягає направленню до господарського суду першої інстанції для її розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Маріуполі задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31 січня 2006 року та рішення господарського суду Донецької області від 24 листопада 2005 року скасувати.

Справу  № 4/375 передати до господарського суду Донецької області на новий розгляд.

Головуючий                                                                               Н. Ткаченко

                                                            

Судді                                                                                                     А. Заріцька

                                                                                      

                                                                                                    О. Мамонтова