АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-305/ 2010 р. Головуючий по 1 інстанції –
Василенко В.В.
Категорія ст.286 ч.1 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції – Поєдинок І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого – Поєдинка І.А.
Суддів – Колодницького Е.Й., Ятченка М.О.
за участю прокурора – Гришанової Н.Д.
захисника – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2010 року, яким
ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, засудженого за ст. 286 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 залишена попередня – підписка про невиїзд.
Цивільний позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Вирішена доля судових витрат та речових доказів по справі, відповідно до положень ст.ст.81, 91, 92 КПК України,-
встановила:
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він 16.07.2009 року близько 9 години, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул.Шевченка в с.Свідівок Черкаського району, зі сторони м.Черкаси в напрямку с.Сокірно Черкаського району, на перехресті з вулицею Партизанська, в порушення п.16.13 ПДРУ, повертаючи ліворуч не надав переваги в русі мопеду під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вул.Шевченка, у зустрічному йому напрямку прямо та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
В апеляції потерпілий ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що вирок незаконний та постановлений з порушенням КПК України, а саме суд не мотивував призначення покарання саме у вигляді штафу, оскільки засуджений не працює та веде паразитичний спосіб життя. Крім
того на думку апелянта суд в порушення вимог ст.334 КПК України та ст.65 КК України
не мотивував не призначення додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта потерпілого ОСОБА_4, який, підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення,
2
пояснення засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_3, які заперечувал проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Так, висновок суду щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і грунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку і які не оспорюються в апеляції. Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ст. 286 ч.1 КК України вірно, а при призначенні йому покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, достатньо врахував ступінь тяжкості скоєнного ним злочину, який відноситься до категорії злочинів невиликої тяжкості, дані про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, та з урахуванням обставин, які пом,якшують його покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочина і відсутності обставин, що обтяжують покарання, призначив ОСОБА_5 обгрунтовано покарання у вигляді штафу в розмірі 3400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, даних про особу засудженого, обставин пом,якшуючих покарання та суттєво знижуючих ступінь тяжкості скоєннного злочину, суд 1 інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч.ч.2,3 ст.50 КК України може бути досягнута при призначені ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
На думку колегії суддів, даний висновок суду 1 інстанції є законним та обгрунтованим, а доводи апелянта про необгрунтоване та не мотивоване призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу і без застосування додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, не переконливими та не підлягаючими задоволенню.
Відповідно до ст.365 КПК України, вирок суду 1 інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляції про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд з підстав порушення КПК України, є необгрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи, а тому задоволенню не підлягають. Відповідно до ст.ст.367, 370 КПК України, підставою для скасування вироку суду є істотне порушення кримінально-процесуального закону, при цьому при апеляційному розгляді справи не встановлено істотних порушень кримінально-прцесуального закону. Призначаючи ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, суд 1 інстанції дотримався вимог ст.334 КПК України та ст.65 КК України, а доводи апеляції щодо порушення вказаних норм закону є надуманим, оскільки ст.334 КПК України не передбачає, що суд при постановлені вироку повинен мотивувати призначення покарання у вигляді штрафу та призначення чи непризначення альтернативного додаткового покарання.
Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів та призначено в межах санкції ч.1 ст.286 КК України, тому апеляція потерпілого задоволенню не підлягає, оскільки не має підстав для скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колепя суддів,-
ухвалила:
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 02 березня 2010 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляцію потерпілого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом І.А. Поєдинок