АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 33-657/10. Категорія КУпАП: ст.124, 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП
Постанова винесена суддею Камбуловим Д.Г.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
“ 29” квітня 2010 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду м. Києва Боголюбська Л.Б., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу захисника
на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-2, 124, ч.1 ст. 130 ОСОБА_2, -
в с т а н о в и л а:
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 11 лютого 2010 року в 00 год. 07 хв. по вул. Лайоша Гавро, 2-б в м. Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не зупинився на вимогу працівників міліції, при об’їзді перешкоди не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, після чого перемістив свій транспортний засіб. Крім того, ОСОБА_2 у вказаний час та у вказаному місці, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння, відмовився від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на стан сп’яніння. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 2.4, 2.5, 2.10 (в), 13.3 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати і справу провадженням закрити, посилаючись на те, що суддею місцевого суду була допущена неповнота дослідження всіх обставин справи, а висновки про винуватість ОСОБА_2 обґрунтовані доказами, які зібрані з порушенням вимог закону, є необ’єктивними, а викладені в них дані викликають сумніви в їх достовірності. Крім того, визначаючи вид стягнення, суддя не врахував обставин, що пом’якшують відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, вважаю, що скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно протоколу серія АА № 058197 від 11.02.2010 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, хитка хода. До лікаря-нарколога їхати відмовився у присутності двох свідків.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння, підлягають оглядові на стан алкогольного сп’яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп’яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій.
Огляд особи на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зі змісту вказаного вище протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що ОСОБА_2 працівником міліції із використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків на стан алкогольного сп’яніння не оглядався, що підтверджується даними протоколу ( а.с. 2). Дані про те, що працівники міліції взагалі пропонували йому провести огляд на місці з використанням спеціального технічного засобу, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, працівниками міліції були порушені вимоги ст. 266 КУпАП про порядок огляду особи, щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп’яніння, а натомість посилання в протоколі на те, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку, хоч і в присутності двох свідків, не містить ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, про відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння.
ОСОБА_2 не заперечував, що того вечора вживав спиртне, але достовірні дані про стан алкогольного сп’яніння, добуті у відповідності з вимогами закону, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, уважаю, що достовірні дані про керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння в матеріалах справи відсутні, а самі лише пояснення ОСОБА_2 з цього приводу не є достатніми для висновку про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії АА № 058200 від 11 лютого 2010 року ОСОБА_2 11.02.2010 року по вул. Л.Гавро, 2-б в м. Києві, керуючи автомобілем НОМЕР_4, під час об’їзду перешкоди не дотримався безпечного бокового інтервалу , що призвело до наїзду на автомобіль НОМЕР_5 та пошкодження обох транспортних засобів, після чого перемістив свій автомобіль.
Додана до протоколу схема дорожньо-транспортної пригоди не містить у собі даних щодо координат місця зіткнення, місця розташування транспортних засобів по відношенню один до одного, не зазначена ширина тротуару чи проїжджої частини, крім того, в схемі вказано на наявність металевого паркану, біля якого розташований автомобіль «Хюндай», але відстань між цим парканом та автомобілем не вказана. Автомобіль «Хюндай» розташований біля металевого паркану саме тим боком, на якому згідно протоколу виявлені пошкодження.
Власник автомобіля «Хюндай» не встановлений, пояснення щодо наявних на автомобілі пошкоджень у нього не відбиралися, дані про те, що ці ушкодження утворилися за викладених у постанові обставин, відсутні.
З протоколу огляду і затримання транспортного засобу № 10/ 734 від 11.02.2010 р. убачається, що автомобіль ВАЗ 21081 д.н.з. НОМЕР_4 був оглянутий без участі водія і на задньому правому крилі та задніх правих дверцятах виявлено пошкодження, які внаслідок забруднення не видимі.
Таким чином, наведені вище дані не дають підстав для визнання ОСОБА_2 винним у порушенні п.п. 13.3, 2.10 ( в ) Правил дорожнього руху, а тому вважаю, що в матеріалах відсутні достовірні докази, які б підтверджували подію адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З урахуванням викладеного, постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі в цій частині – закриттю відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КпАП у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень.
Висновки суду щодо порушення ОСОБА_2 п. 2.4 Правил дорожнього руху підтверджуються зібраними по справі доказами і підстав для скасування постанови суду в цій частині, як про це просить у своїй апеляції захисник, немає.
Керуючись ст.294, п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя:
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 по ч. 1 ст. 130, 124 ст. КУпАП скасувати, а провадження у справі щодо нього в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Цю ж постанову в частині виду і розміру стягнення змінити, наклавши на ОСОБА_2 по ст. 122-2 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 11 (одинадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 187 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
м. Києва Л.Б.Боголюбська