АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-282/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. 121 ч. 2 КК України                ДІДЕНКО Т.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

                ТАПАЛ Г.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    “20”квітня  2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого ТАПАЛА Г.К.

суддів КЕКУХА В.Ф., ШКРЕБИ Р.Д.

за участю прокурора СВИЩ Л.А.

розглянувши кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6 на вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2009 р., яким

ОСОБА_5,

                                                          ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                          не судимий, -

засуджений за ст. 121 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь потерпілого  ОСОБА_7 5091 грн. матеріальної шкоди і 20000 грн. моральної шкоди.

Вирішені питання про судові витрати та речові докази по справі.

ОСОБА_5 засуджений за те, що 23.06.2009 року близько 3 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, у своєму будинку по АДРЕСА_1, в ході конфлікту, який переріс у сварку між ним та ОСОБА_8, умисно наніс останньому два удари ножем, перший з яких в область живота зліва, чим спричинив колото-різану рану черевної стінки зліва, проникаючу в черевну порожнину із пошкодженням петлі тонкого кишківника, а другий удар – в поперекову ділянку зліва, чим спричинив колото-різану рану лівої  поперекової ділянки, непроникаючу, із коротким підшкірним каналом.

Вказані ушкодження відносяться до тяжких тілесних, як небезпечних для життя в момент заподіяння, спричинення яких призвело до розвитку фібринозно-гнійного перитоніту(запалення очеревини), внаслідок чого 26.06.2009 року близько 14 години ОСОБА_8, знаходячись за вказаною адресою, помер.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_6 в апеляції, не оспорюючи винність ОСОБА_5 у вчиненому злочині та кваліфікацію дій засудженого за ст. 121 ч. 2 КК України, просить вирок змінити, застосувати ст. 69 КК України та призначити засудженому більш м’яке покарання, зменшивши і розмір морального відшкодування. Адвокат просить врахувати протиправну поведінку самого потерпілого ОСОБА_8, який, крім того, після отриманого поранення, забороняв викликати до нього швидку допомогу, оскільки був судимий і перебував під адміністративним наглядом міліції. Апелянт також посилається на позитивну характеристику засудженого по місцю проживання, визнав свою вину, шкодує про вчинене.

В апеляції засуджений, яку він подав 14 січня 2010 року, просить вирок скасувати та прийняти законне рішення. Він стверджує, що винним себе в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень визнав за порадою адвоката, перебуваючи в пригніченому стані, а в дійсності такого злочину він не вчиняв, т. я. захищав від ОСОБА_8 своє майно та життя.

В повторній апеляції, яку ОСОБА_5 подав 26 січня 2010 року, засуджений просить його дії перекваліфікувати на ст. 118 КК України, стверджуючи, що він оборонявся від нападу ОСОБА_8, призначити покарання, не пов’язане з позбавлення волі, задовольнивши прохання Івахнянської сільської ради про передачу його на перевиховання. Апелянт звертає увагу на те, що начальник слідчого відділу Монастирищенського РУ ГУМВС України в Черкаській області Васіна є родичем потерпілого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджені зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

На досудовому слідстві і в суді ОСОБА_5 винним себе визнав і показував, що 21 червня 2009 року він запросив  свою знайому  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до себе в гості. У нього вдома розпивали горілку. ОСОБА_10 пішла додому, а ОСОБА_9 сказала, що буде в нього ночувати, на що він не заперечував. Потім ОСОБА_9 пішла до ОСОБА_10, а повернулася вночі удвох з ОСОБА_8, вони з його згоди ночували у нього. Вранці ОСОБА_8 пішов, а ОСОБА_9 залишилась до вечора. Близько 22 години повернувся в нетверезому стані ОСОБА_8 і приніс 1 л самогону, який вони розпивали приблизно до 3 години 23 червня. ОСОБА_8 запитував, чого він пристає до його жінки. Виник конфлікт. Був також спір з приводу  телевізора, який він купив у ОСОБА_9 і який вона з ОСОБА_8 хотіли забрати з собою. Потім він помітив у ОСОБА_8 ніж, який той крутив у руці. Він, тобто ОСОБА_5, теж схопив інший ніж і коли ОСОБА_8 замахнувся на нього, він відразу ж вдарив його ножем у живіт, а потім вдруге вдарив ножем в спину в поперекову частину.

Свідки ОСОБА_10 і  ОСОБА_9 підтвердили, що 21 червня 2009 року вони на запрошення ОСОБА_5 у нього вдома розпивали спиртні напої. Потім ОСОБА_10 пішла додому, а ОСОБА_9 залишилась. ОСОБА_11 показала, що ніч на 22 червня вона з ОСОБА_8 провела у ОСОБА_5. Вранці ОСОБА_8 пішов на роботу, а вона залишилась. ОСОБА_5 на протязі всього дня  домагався від неї інтимних стосунків. Ввечері прийшов ОСОБА_8, вони розпивали принесену ним горілку, вона розповіла про домагання ОСОБА_5, який відповів, що він жартував. ОСОБА_8 сказав, що і ми пожартуємо, виніс телевізор на подвір’я, залишив його перед будинком, а сам повернувся до столу. Між чоловіками розпочалася бійка. Вона стала поміж ними, бійку вдалося припинити, ОСОБА_5 заніс телевізор в будинок, поставив його на місце. Вона підійшла до  телевізора, щоб включити і почула, як ОСОБА_8 скрикнув «ой». Коли повернулась, то побачила, що він лежить на підлозі, а з-під нього тече кров. Біля нього стояв ОСОБА_5 з ножем у руці. ОСОБА_8 не погрожував ОСОБА_5 ні жестами, ні словами.

Аналіз наведених показань  засудженого та свідка ОСОБА_11, інших доказів, які суд навів у вироку, переконливо свідчать, що два удари ножем ОСОБА_5 наніс ОСОБА_8 під час конфлікту на побутовому ґрунті, коли його учасники знаходились в стані алкогольного сп’яніння, і засуджений не знаходився в стані необхідної оборони.

Доводи апеляції засудженого є безпідставними.

Справу розслідував слідчий Підчасюк В.Ю., підстав для його відводу, як це передбачено ст. 60 КПК України, не було.

Порушення закону або Правил адвокатської етики з боку адвоката ОСОБА_6 не встановлено. Визнавальні за змістом показання ОСОБА_5 почав давати на досудовому слідстві до призначення йому захисника ОСОБА_6

Необґрунтованими є доводи адвоката про пом’якшення засудженому покарання. Суд врахував як обставини, що пом’якшують покарання, так і обставини, що його обтяжують, та призначив ОСОБА_5 мінімальне покарання, передбачене ст. 121 ч. 2 КК України. Непідтверджені доводи захисника, що ОСОБА_8 перебував під  адміністративним наглядом. Таких даних в справі немає. ОСОБА_8 дійсно раніше був судимий, але 16.10.2008 року звільнений умовно-достроково на 5 місяців, працював, органами сільської влади характеризувався позитивно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

                                                   У Х В А Л И Л А:

Апеляції засудженого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2009 року відносно  ОСОБА_5 залишити без змін.

Головуючий                              -                  підпис

Судді                          -                  підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                                           Г.К. Тапал