АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-279/10 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ст. 185 ч. 2, 186 ч. 1 КК України ЗДОРОВИЛО В.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
ІЛЬЧЕНКО А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“27”квітня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ІЛЬЧЕНКА А.М.
суддів ЛИГИ М.П., ТАПАЛА Г.К.
за участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
розглянувши кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_6 на вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 2 лютого 2010 року, яким
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця, громадянина України,
уродженця с. Михайлівка
Звенигородського району Черкаської
області, жителя АДРЕСА_1, освіту маючого середню, неодруженого,
непрацюючого, невійськовозобов’язаного,
раніше судимого, звільненого з місць
позбавлення волі 24 липня 2008 року, -
визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 1 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України – 3 роки позбавлення волі; за ч. 1 ст. 186 КК України 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточно визначено покарання, шляхом часткового складання призначених вироків, 4 роки позбавлення волі.
Постановлено рішення, яким з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуто у відшкодування матеріальної шкоди 500 грн., а у відшкодування моральної шкоди 800 грн.
Згідно вироку ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він 16 жовтня 2009 року близько 20 години, в 1 під’їзді будинку № 9 по вул. Миру в м. Ватутіне Черкаської області таємно викрав чуже майно мопед «Хонда-Діо» держномер НОМЕР_1 вартістю 2238 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на вказану суму; а 19 жовтня 2009 року поблизу під’їзду будинку № 1 «а» по вул. Миру в м. Ватутіне викрав таємно велосипед марки «Ардіс» вартістю 500 гривень, що належав потерпілій ОСОБА_7
Крім того ОСОБА_6 засуджений за те, що 21 жовтня 2009 року близько 17 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на вул. Залізничній в м. Ватутіне, маючи намір відкрито заволодіти чужим майном, попросив у ОСОБА_9 мобільний телефон марки «Нокіа» для здійснення телефонного дзвінка, отримавши його, на вимогу потерпілого його не повернув, а почав відходити від власника телефону. Потерпілий приймав міри по відібранню свого майна, схопивши ОСОБА_6 за одежу, але останній з силою вирвався, від чого потерпілий впав та отримав тілесні ушкодження легкі з короткочасним розладом здоров’я, й заволодів мобільним телефоном, стартовим пакетом до нього, на рахунку якого було 12 грн., та втік, чим заподіяв потерпілому шкоду на загальну суму 337 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, визнаючи свою винність у скоєнні злочинів, при обставинах вказаних у вироку, посилаючись на те, що спочатку потерпілий ОСОБА_9 добровільно передав йому телефон, вважає за необхідне по цьому епізоду обвинувачення його дії потрібно перекваліфікувати на ст. 190 ч. 2 КК України та пом’якшити покарання.
Заслухавши доповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення з таких підстав.
Винність ОСОБА_6 у викраденні мопеда та велосипеда, при обставинах вказаних у вироку, підтверджена перевіреними судом доказами, в тому числі визнавальними показами самого засудженого, потерпілих, свідка ОСОБА_10, який пояснив, що купив у ОСОБА_6 чорного кольору мопед «Хонда-Діо» за 100 грн., який засуджений викрав у ОСОБА_8, іншими доказами і в апеляції не оспорюється.
По вказаний епізодах обвинувачення дії ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 2 КК України кваліфіковано судом вірно.
Винність ОСОБА_6 у пограбуванні потерпілого ОСОБА_9 доказами, які перевірив суд, теж повністю доведена. Сам ОСОБА_6 не заперечував і підтвердив і в апеляційній скарзі, що він, на його думку, шляхом обману, заволодів мобільним телефоном ОСОБА_9 Згідно показів потерпілого засуджений попросив дати йому телефон, щоб зробити дзвінок знайомому. Він дав, щоб підсудний передзвонив і віддав йому телефон, але ОСОБА_6 почав від нього відходити. Зрозумівши, що засуджений хоче викрасти телефон, він, потерпілий, почав вимагати повернення телефону, схопив ОСОБА_6 за одежу, але останній вирвався та втік разом з телефоном. При цьому він, потерпілий, впав та отримав тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_11 показав, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 разом були в кафе, потім вийшли, через кілька хвилин в кафе повернувся ОСОБА_9, ліва рука його була в крові, він повідомив, що його побив та забрав в нього мобільний телефон ОСОБА_6(а. с. 51). Під час проведення очної ставки ОСОБА_6 визнав і підтвердив, що відкрито викрав, заволодів мобільним телефоном потерпілого, не дивлячись на те, що потерпілий приймав міри до його затримання(а. с. 52-53).
При таких обставинах, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 186 КК України, а не за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки потерпілий передав йому телефон для виконання дзвінка, без передачі майна назавжди і без передачі повноважень власника. Застосувавши хитрощі ОСОБА_6 з самого початку мав намір відкрито заволодіти телефоном потерпілого, тому на вимогу потерпілого не повернув його, а відкрито, із застосуванням сили утримав його та втік з ним.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_6, обставини, що пом’якшують його винність. Вірно суд врахував і обтяжуючу обставину скоєння пограбування в стані алкогольного сп’яніння.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 2 лютого 2010 року відносно ОСОБА_6, - без змін.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя А.М. Ільченко