Судове рішення #9028307

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 11-255/2010 Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. 185 ч. 2 КК України            ІВАНЕНКО І.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

           ТАПАЛ Г.К.


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    “27”квітня  2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючого ТАПАЛА Г.К.

суддів КЕКУХА В.Ф.,

СУХОДОЛЬСЬКОГО М.І.

за участю прокурора КРУГЛЯК Н.М.

адвоката ОСОБА_6


розглянувши кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Черкаського району Шкреби В.В. на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 14 січня 2010 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням

ОСОБА_7,

                                                         ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                          раніше судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, направлена прокурору на додаткове розслідування, -

                                                          в с т а н о в и л а:

Органом досудового слідства ОСОБА_7 пред’явлено обвинувачення в тому, що вона, будучи раніше судима за крадіжку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, маючи не зняту і непогашену судимість, повторно 18.02.2007 року, близько 11 годин, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, шляхом  вільного доступу, перебуваючи в АДРЕСА_1 по місцю проживання ОСОБА_8, з яким нещодавно познайомилась та розпивала спиртні напої, з кишені шкіряної куртки в спальній кімнаті таємно викрала мобільний телефон «Соні Еріксон», вартістю 1739 грн. з чіп-картою «Київстар» вартістю 50 грн., а також портмоне вартістю 50 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникла.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 січня 2010 року справа  направлена прокурору Черкаського району на додаткове розслідування з підстав, що органи досудового слідства на порушення вимог ст. 22 КПК України неповно дослідили обставини справи, не виконали в повному обсязі вказівки суду від 23.02.2009 року, який уже скеровував справу на додаткове розслідування.

Прокурор Шкреба В.В., який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, просить постанову скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Він посилається на те, що слідством зібрані всі можливі докази по справі, попередня постанова суду від 23.02.2009 року виконана, отримані докази необхідно оцінити та постановити обвинувальний чи виправдальний вирок. Апелянт також вказує, що суд прийняв рішення у відсутність потерпілого ОСОБА_8, чим порушив його права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Кругляк Н.М., яка підтримала апеляцію, пояснення  обвинуваченої ОСОБА_7, захисника ОСОБА_6, які заперечували проти апеляції та просили запобіжний захід обвинуваченій змінити  на підписку про невиїзд, перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для  задоволення апеляції.

Орган досудового слідства пред’явлене обвинувачення в обвинувальному висновку обґрунтовував тим, що ОСОБА_7 вину свою у вчиненні злочину за ст. 185 ч. 2 КК України визнана повністю та дала покази, які відображають сформульоване їй обвинувачення(т. 2 а. с. 36).

Проте це не відповідає матеріалам справи. При розгляді справи в суді 19 грудня 2007 року та в наступних судових засіданнях вона свою вину не визнала, постановою суду від 23 лютого 2009 року справа була направлена на додаткове розслідування(т. 1 а. с. 221-259). Не визнала вона вину і під час її допиту при додатковому розслідування 10 червня 2009 року(т. 2 а. с. 30).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 визнавала факт крадіжки у ОСОБА_8 мобільного телефону та портмоне, будучи допитаною в якості підозрюваної 2.03.2007 року, обвинуваченої 15.10.2007 року і 31.10.2007 року(т. 1 а. с. 19, 51, 67).

Згідно ст. ст. 73, 74 КПК України показання підозрюваного, обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають  перевірці. Визнання ними своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.

Потерпілий ОСОБА_8, свідок ОСОБА_9, з якими ОСОБА_7 приїхала із м. Сміла в с. Хутори до ОСОБА_8 і з якими вона перебувала в будинку останнього, де вони розпивали спиртні напої, не бачили, що ОСОБА_7 викрала мобільний телефон і портмоне.

Свідки ОСОБА_10 та  ОСОБА_11, на показання яких слідство посилається, що вони приблизно два роки тому взяли на реалізацію у молодої дівчини мобільний телефон «Соні Еріксон», в суді показали, що ОСОБА_7 вони не пам’ятають.

З іншого боку, на досудовому слідстві і в суді був допитаний свідок ОСОБА_12, який показував, що в лютому 2007 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_13 на автомобілі підвозив із м. Сміла в с. Хутори двох чоловіків і жінку. ОСОБА_8 сидів на передньому пасажирському сидінні. Після поїздки знайшов під переднім пасажирським кріслом мобільний телефон «Соні Еріксон».

Слідчий зробив виїмку вказаного телефону у ОСОБА_12, оглянув його, долучив до справи як речовий доказ(т. 1 а. с. 151-154). Було встановлено, що це саме той телефон, який зник у ОСОБА_8 і в крадіжці якого обвинувачується ОСОБА_7

Показання ОСОБА_12  підтверджував свідок ОСОБА_13.

Проте слідчий на порушення вимог ст. 223 КПК України в обвинувальному висновку показання ОСОБА_7 в повному обсязі не наводить, результати перевірки її доводів на свій захист відсутні, не приводить доказів і не дає їм оцінки, не спростовує показів ОСОБА_12.

При таких обставинах суд прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість постановлення по справі будь-якого рішення, крім направлення справи на додаткове розслідування. Підстави для цього зазначені у постанові суду, колегія суддів з ними погоджується.

Колегія суддів вважає необхідним змінити міру запобіжного заходу обвинуваченій на підписку про невиїзд. Злочин, у вчиненні якого вона обвинувачується, не являється тяжким. Під вартою вона перебуває з 15.10.2007 року, тобто вже два роки і шість місяців, справа кінцевого завершення протягом тривалого часу не знаходить, ОСОБА_7 хворіє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

                                             У Х В А Л И Л А:

Апеляцію помічника прокурора Черкаського району Шкреби В.В. залишити без задоволення. Постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 14 січня 2010 року в частині направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 на додаткове розслідування залишити без змін.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 з тримання під вартою змінити на підписку про невиїзд.

ОСОБА_7 з-під варти звільнити негайно в залі суду.

Головуючий                -               підпис

Судді                        -               підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя                                                                                                                       Г.К. Тапал            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація