Справа № 2-982/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

                                                         (заочне)

15 квітня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді                   Зими І.Є.

при секретарі                          Савула О.А

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Ірокс”, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

               23.12.09 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.  

Заяву мотивує тим, що 05.06.2006 року було укладено договір пайової участі у будівництві житла між ЗАТ “Ірокс” та ОСОБА_2, згідно з яким, остання фінансує будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною вартістю 131324,78 грн. 21.08.2008р. до вищезазначеного договору були внесені зміни, згідно яких квартиру НОМЕР_1 було замінено квартирою НОМЕР_2. Згодом, а саме 11.09.2009 року до вищезгаданого договору були знову внесені зміни, згідно яких права та обов’язки сторін договору № 18 були передані від замовника ОСОБА_2 до нього, ОСОБА_1. 11.09.2009р. однокімнатна квартира АДРЕСА_1 згідно акту прийому-передачі була передана йому у власність. Сплативши  вартість житла в повному обсязі, у нього немає жодного документу, що стверджує його право власності на придбану квартиру, а тому вимушений звернутись до суду.

    В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив крім зазначених позовних вимог у позовній заяві також стягнути з відповідача судові витрати.

          Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги визнає та не заперечує проти визнання за позивачем права власності на квартиру НОМЕР_2 загальною площею 35,00 м2. АДРЕСА_1

    Третя особа, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак направила на адресу суду заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за її сином ОСОБА_1 та просила проводити розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що  05.06.2006 року між ОСОБА_2  та ЗАТ "ІРОКС" було укладено договір № 18 пайової участі у будівництві житла. Згідно договору гр. ОСОБА_2 зобов’язувалася сплатити  100 %  вартість однокімнатної квартири НОМЕР_1 розташованої на третьому житловому поверсі по АДРЕСА_1 21.08.2008р., до даного договору були внесені зміни та доповнення відповідно до яких ОСОБА_2 мала отримати однокімнатну квартиру НОМЕР_2 (6-й поверх), по АДРЕСА_1 11.09.2009р. до вищезгаданого договору були знову внесені зміни, згідно яких було замінено замовника ОСОБА_2 на замовника ОСОБА_1 та передано права та обов’язки сторони по договору від ОСОБА_2 до сторони ОСОБА_1 та зараховано, як оплату по договору № 18 пайової участі у будівництві житла від 05.06.2006 року грошових коштів у розмірі 131324,78 грн. здійснену ОСОБА_2, як оплату, здійснену ОСОБА_1 Згідно представлених квитанції, акту приймання-передачі житлових приміщень, позивач сплатив повну вартість спірного житла.

              Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

            Відповідно до ст. 331 п.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

У відповідності до ст. 334 ч. 1 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Оскільки відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

    Згідно ст. 61 ч. 1 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

         Враховуючи вищенаведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення та за позивачем слід визнати право власності на спірну квартиру.

Крім того, в силу дії ст. 88 ЦПК України  з відповідача слід  стягнути в користь позивача судові витрати.

    Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,88,169,209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 328, 331, 334, 392 ЦК України, суд , –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру НОМЕР_2, загальною площею 38,2 м2., що знаходиться на шостому житловому поверсі будинку АДРЕСА_1.

    Стягнути з ЗАТ "ІРОКС" в користь ОСОБА_1 1313,24 грн. державного мита та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього судових витрат в сумі 1433 (одну тисячу чотириста тридцять три)  грн. 24 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя                                                                           Зима І.Є.