ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.06 Справа 213/13-06
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком”, м. Бровари
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-промислова фірма „Зазим’я”, с. Зазим’я, Броварський р-н
про стягнення 2002,93 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився;
суть спору:
Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком” (далі –позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-промислова фірма „Зазим’я” (далі –відповідач) про стягнення 1899,57 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 74,88 грн. пені та 28,48 грн. трьох процентів річних, а разом 2002,93 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, але 11.08.2006 р. надіслав до суду клопотання в якому просить відкласти розгляд справи в зв’язку з відпусткою представника.
Розглянувши зазначене клопотання суд вважає, що причини неявки представника позивача у судове засідання не є поважними, оскільки відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Позивачем не зазначено в клопотанні жодних обставин, які б свідчили про неможливість направлення до суду інших повноважних представників юридичної особи, у зв’язку з чим клопотання залишено судом без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 23.06.2006р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, враховуючи наступне.
На підставі Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 року №1280-ІV (далі по тексту - Закон №1280-ІV), “Правил користування міжміським та міжнародним телефонним зв’язком” (далі-Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 року № 639 та Договору про надання послуг електрозв’язку від 25.12.2000 року № 93 (далі-Договір) Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”, в особі Центру електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком” надало відповідачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1 до Договору, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 до Договору.
Як свідчать матеріали справи за період з квітня 2003 року по березень 2006 року позивачем надані послуги електрозв’язку, претензій щодо якості від відповідача не отримано.
Відповідно до пункту 151 Правил та пункту 4.5. Договору відповідач повинен був оплачувати отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Зобов’язання зі сплати отриманих послуг відповідачем виконувались неналежним чином, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за період з квітня 2003 року по березень 2006 року з урахуванням індексу інфляції згідно розрахунку доданого до позовної заяви на загальну суму 1899,57 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону №1280-ІV споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно сплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Оскільки правовідносини між сторонами станом на 01.01.2004р. продовжували існувати, то суд відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України застосовує при розгляді справи норми зазначених кодексів.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач суму заборгованості не заперечив, доказів її оплати не надав.
Відповідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції в сумі 1899,57 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 74,88 грн. Проте, як вбачається з наданого позивачем розрахунку пеня нарахована останнім без зазначення періоду нарахування та зазначена лише кінцева сума пені, в той час як обґрунтований розрахунок (розрахунок пені за кожен місяць окремо, виходячи із суми заборгованості за відповідний період, згідно ст. 232 ГК України) позивачем не надано.
У зв’язку з чим, суд дійшов висновку, про залишення позову без розгляду в частині стягнення пені в сумі 74,88 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи три проценти річних складають 28,48 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення 3 % річних в сумі 28,48 грн. підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1899,57 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 28,48 грн. трьох процентів річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В частині стягнення пені в сумі 74,88 грн. позов залишити без розгляду.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аграрно-промислова фірма „Зазим’я” (Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим’я, код ЄДРПОУ 30839450) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 1 Київської обласної філії ВАТ „Укртелеком” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна 20, код ЄДРПОУ 01184901) 1899 (тисячу вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 57 коп. заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 28 (двадцять вісім) грн. 48 коп. трьох процентів річних та судові витрати: державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. та 118 (сто вісімнадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення пені в сумі 230,24 грн. позов залишити без розгляду.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.