0555                                                   Справа№2-58/2010            

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

12 січня 2010 року                                                                                                                                       м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

                                                              головуючого судді                           Бичкова П.Ю.

                                                                    при секретарі                                         Парпула Н.Ф.

                                                                         за участю позивача                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду  Донецької області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики , -  

В С Т А Н О В И В :

3 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що умови договору відповідач повністю не виконав.

В позовній заяві, позивач вказує, що відповідач ОСОБА_2 22 грудня 2008 року зайняла у нього гроші у сумі 3070 гривень 00 копійок, які зобов’язалася повернути до 22 січня 2009 року, що підтверджено власноручною розпискою відповідача, однак до теперішнього часу не повернула гроші, тим самим порушила умови договору позики у односторонньому порядку.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги в обґрунтування чого послався на обставини які викладені у позовній заяві, пояснив, що 22 грудня 2008 року відповідач ОСОБА_2 написала розписку, згідно з якою відповідачу були передані гроші в розмірі 3070 гривень 00 копійок строком погашення до 22 січня 2009 року. ОСОБА_2 свої зобов’язання щодо погашення позики за розпискою не виконувала і заборгованість становить 3070 гривень 00 копійок. ОСОБА_3 невиконання умов угоди мотивує тим, що вона не отримувала цих грошей і повертати нічого не буде. Тому, посилаючись на наведені обставини, просить суд задовольнити позов, стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість у сумі 3070 гривень 00 копійок,   судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 252 гривні, а всього на загальну суму 3373 гривні 00 копійок.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи причини неявки до суду не відомі.

В судовому засіданні від позивача надійшло усне клопотання про розгляд справи в заочному порядку, тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільно-процесуального кодексу України.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.

             Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

 Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Як передбачено положенням ст. 1047 ЦК України договір позики на суму 170 гривень повинен бути укладений у письмовій формі.

В судовому засіданні встановлено, що згідно розписки від 22 грудня 2008 року ОСОБА_2 1 квітня 1984 року, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, позичила у ОСОБА_1 3070 гривень 00 копійок. Встановлену суму зобов’язалася повернути до 22 січня 2009 року.

Як вказано в ст. 1051 ч. 2 ЦК України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Як вказано в ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Письмова розписка ОСОБА_2 про отримання 3070 гривень 00 копійок від ОСОБА_1 представлена суду позивачем. Оригінал розписки оглядався в судовому засіданні, який - не будь надпис про повернення коштів в повному або частковому об’ємі в розписці відсутній.  

В силу ст. 60 ЦПК України відповідач ОСОБА_2 суду не представила достовірних доказів про те, що вона не отримала цю суму грошей від ОСОБА_1, так як не з’явилася до суду і цьому доводи відповідача судом визнаються неправдивими й не приймаються до уваги.

Оскільки договір позики є окремим видом зобов’язання та відповідно до статей 526, 615 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу та у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. В силу вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.      

    Статтею 533 ЦК України, а також згідно Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та Правилами скоєня операцій з іноземною валютою на території України, затвердженим Національним банком України, передбачено, що по заявленим в суді вимогам стягнення повинно проводитися тільки в національній валюті України з застосування курсу валюти офіційно встановленого Національним банком України на день прийняття рішення судом.

Однак відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.    

Оцінивши представлені в силу ст.60 ЦПК України докази, суд визнає, що ОСОБА_2 в однобічному порядку тривалий час не виконує покладені на нею договором зобов’язання по поверненню позики, тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 3070 гривень 00 копійок підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжних доручень, позивачем при подачі позовної заяви сплачені кошти на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 252 гривні та судовий збір у розмірі 51 гривня, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на його користь.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 130,  212, 213, 214, 224-228 Цивільно – процесуального кодексу України, ст. ст. 526, 554, 625, 651, 1046, 1047, 1166 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у сумі 3070 гривень 00 копійок,   судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 252 гривні, а всього на загальну суму – 3373 гривні 00 копійок.

Копію заочного рішення направити відповідачу ОСОБА_2.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів після його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                                                                                            П.Ю. Бичков