Справа № 2-828/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 квітня 2010 року                 м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.

при секретарі Ченченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області про стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1   звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області (далі за текстом Фонд) , в обґрунтування якого вказав , що він  знаходиться на обліку у відповідача, одержує пенсію за віком і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно за ст.6 зазначеного Закону, рішень Конституційного Суду України  виплачувана йому пенсія  повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте таке підвищення йому не проводилось через обмеження його права законами України про Державний бюджет України на поточні роки. Тому, позивач просить стягнути на свою користь  з  відповідача недоотриману ним за  2007-2009 роки  доплату до пенсії в сумі 3796,20 грн.  згідно зазначеному у позові розрахунку, зобов,язати відповідача  виконувати виплату спірної доплати у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2010 році та покласти на відповідача судові  витрати                                                                        .

 Позивач до суду не з,явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач до суду не з’явився, письмово сповістив суд про розгляд справи у відсутності представника, у своєму письмовому запереченні зазначив, що позивач дійсно перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 21.02.1990 року. Позов не визнає через те, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України, на який Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було покладено його визначення, не було впроваджено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни, яке виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у новій редакції, за якою підвищення вперше виплачувалося у 2008 році, а потім  у 2009-2010 роках у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тому вимоги позивача вважає незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що в ідповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  року № 2195-1У (далі за текстом Закон № 2195-1У) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей  війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Димитров Донецької області та отримує пенсію за віком , не є інвалідом,  що підтверджується паспортом громадянина України, пенсійним посвідченням НОМЕР_1,  довідкою УПСЗН м.Димитров щодо перебування позивача на обліку пільгової категорії громадян, як дитини війни,  запереченням відповідача (а.с.9, 12).

Відповідно до ст.6 Закону № 2195-1У,  який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення зазначених соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно за п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-V дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.

 Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України ухвалено рішення № 6-рп/2007,   відповідно до якого визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року.

Оскільки Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно спірної виплати є чинним  лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У  у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11грн. х 3 х 30%).

Відповідно до п.41 розділу П Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України" від 28.12.2007 року № 107-У1 текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, за якою розмір спірного підвищення дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

На підставі цієї правової норми позивачу у 2008 – 2009 роках році було сплачено відповідачем спірне підвищення у розмірі:

з 01.01.2008 року - 47,00 грн.,

з 01.04.2008 року – 48,10 грн.,

з 22.05.2008 року -  48,10 грн.,

з 01.07.2008 року – 48,20 грн.,

з 01.10.2008 року – 49,80 грн. по теперішній час (а.с.13).

Зазначена норма Закону визнана неконституційною за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.

Відповідно до статті 58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України » та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2008 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Рішення Конституційного Суду України набрало чинності 22.05.2008 року, тому  суд вважає, що за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У  у розмірі 715,23 грн. ((481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. + 481 грн. х 30% + 482 грн. х 3 місяці х 30% + 498 грн. х 3 місяці х 30%) – (48,10 грн. х 30% / 31 х 10 + 48,10 грн. + 48,20 грн. х 3 місяці + 49,80 грн. х 3 місяці).

Згідно за ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» від 26.12.2008 року № 835-У1 Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються  залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Оскільки ця норма Закону передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих випадків, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати, її дія не поширюється на спірні відносини, де розмір зазначеної соціальної допомоги залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України № 2195-1У.

Відповідно до ст.54 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік » та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та згідно з умовами Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1, який набрав чинність і має застосовуватися з 01.11.2009 року, у 2009 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада – 573 грн.

З огляду на вищенаведене, за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року включно позивач не доотримав підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у розмірі 1240,20 грн. із розрахунку: (498 грн. х 10 місяців х 30% + 573 х 2 місяці  х 30%) – (49,80 грн. х 12 місяців).

Таким чином, загальна сума недоотриманої позивачем спірної доплати з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року  складає 710,91 грн. + 715,23 грн. + 1240,20 грн. =  2666,34 грн.

Суд вважає неприйнятними посилання відповідача на положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Як зазначено вище, у 2010 році відповідач продовжує спірну виплату позивачу у розмірі 49,80 грн. Проте нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до ст.6 Закону України № 2195-1У, яка є чинною і дія якої не обмежена і не зупинена ніяким нормативно-правовим актом.

Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року № 1646-У1 розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2010 року становить 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн.

Суд вважає, що за період з 1 січня по 26 квітня 2010 року (день постановлення рішення) позивач має право на отримання з відповідача спірного підвищення   у розмірі 632,70 грн. із розрахунку: (695 грн. х 3 місяць х 30% - 49,80 грн. х 3 місяця) + (706 грн. х 30% : 30 день х 29 днів – 49,80 грн. : 30 день х 29 днів).

Таким чином, загальна сума недоотриманої позивачем спірної доплати  складає 2666 ,34 грн.  + 632,70 грн. = 3299,04 грн.

Суд зауважує, що судове рішення має бути наслідком правового регулювання, і воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому.

Вимоги позивача, які на думку суду підлягають задоволенню, розглянуті у межах с троку позовної давності, визначеного цивільним законодавством України.    

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судом справи в сумі 120 грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду з даним позовом (а.с.2-5). При цьому, суд вважає помилковим твердження відповідача про звільнення його від оплати судових витрат, оскільки воно не ґрунтується на законі. Так, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, до осіб, перелічених в ст.4  Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито», на підставі п.5 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України пільги, встановлені законодавством для державного мита, застосовуються лише при зверненні їх до суду. Крім того, справи даної категорії відсутні у переліку справ, визначених ст.81 ЦПК України, в яких не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення, який є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

На підставі вищевикладеного,  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України", Закону України «Про Державний бюджет України  на 2009»,  рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, к еруючись ст.ст. 11, 57, 208, 209, 212-218 ЦПК України ,

В И Р І Ш И В:

  Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в місті Димитров Донецької області на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  9 липня по 31 грудня 2007 року,  з 22 травня 2008 року по 29 квітня 2010 року  в сумі 3299 (три тисячі двісті дев,яносто дев,ять) грн. 04 коп.,   судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 120 грн., а всього 3470 (три тисячі чотириста сімдесят) грн. 04 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст рішення  виготовлено 05.05.2010 року.

Суддя