УХВАЛА

25 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11951/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк")

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019

(головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018

(суддя Ковтун С.А.)

у справі №910/11951/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данфорт"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Державне підприємство "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв",

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" як правонаступник Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/11951/18.

10 листопада 2020 року до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест" проти відкриття касаційного провадження, в яких третя особа вказує, що відсутні підстави для поновлення скаржнику строку на касаційне оскарження з огляду на приписи ч. 2 ст. 52 ГПК України, оскільки Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" вже зверталося з касаційною скаргою у цій справі і таку скаргу було повернуто судом; Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

11 листопада 2020 року до суду надійшли заперечення Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" проти відкриття касаційного провадження, в яких третя особа зазначає, що існує підстава для відмови у відкритті касаційного провадження згідно з п. 5 ст. 293 ГПК України

Верховний Суд залишає касаційну скаргу без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом у цій справі) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що з 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 гривень.

Скаржник не погоджується з прийнятою постановою у справі, якою скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про звернення стягнення на майнові права, які належить ТОВ "Данфорт" на підставі іпотечного договору від 17.07.2008, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Данфорт" перед Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" за кредитним договором № 44 від 27.06.2008 у сумі 83 687 695,64 грн, та прийнято нове рішення про відмову в позові. Скаржник просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.02.2019 у справі №907/9/17 викладено висновок, відповідно до якого зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Отже, за подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" касаційної скарги у цій справі судовий збір підлягав сплаті в сумі 1 233 400,00 грн (1762*350*200%).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" до касаційної скарги додано копію платіжного доручення №34 від 29.10.2020 про сплату 3 524,00 грн судового.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв`язку з тим, що судовий збір скаржником не було сплачено у повному обсязі, Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" необхідно усунути недолік касаційної скарги та подати докази доплати судового збору у загальному розмірі 1 229 876,00 грн.

Належними реквізитами для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом є:

- Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- номер рахунку отримувача (стадарт IBAN):;

- Код банку отримувача: 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Порушуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" згідно з укладеним з банком договору №616802.272 від 25.03.2020 про відступлення прав вимоги. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" вказує, що не було обізнане та не могло дізнатися про наявність постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 у цій справі, оскільки ця інформація попереднім кредитором йому не повідомлялася. Заявник зазначає, що дізнався про наявність цієї постанови 30.10.2020, у зв`язку з чим звернувся до суду першої інстанції із заявою про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 у справі №910/11951/18 залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків щодо подання доказів сплати судового збору в сумі 1 233 400,00 грн та належних доказів тієї обставини, що постанову суду апеляційної інстанції було отримано позивачем 25.11.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2020 касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 у справі №910/11951/18 повернуто скаржнику.

Зазначаючи про набуття прав правонаступника з 25.03.2020 за договором №616802.272 про відступлення прав вимоги, заявник вказує, що йому не було відомо та не могло бути відомо про існування постанови від 31.10.2019, що оскаржується.

Суд критично оцінює вказані доводи заявника з огляду на приписи частин 1, 2 статті 52 ГПК України, відповідно до яких у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

З огляду на приписи частини 2 ст. 52 ГПК України та майже річний пропуск скаржником строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, викладені скаржником доводи щодо пропуску строку на касаційне оскарження не можуть вважатися поважною причиною пропуску такого строку.

Заперечення Державного підприємства "Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв" проти відкриття касаційного провадження (згідно з п. 5 ст. 293 ГПК України) суд відхиляє, оскільки касаційна скарга подана 30.10.2020 в межах річного строку з дня складення тексту судового рішення.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Відтак суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України та встановлює скаржнику строк для 1) подання Верховному Суду доказів доплати судового збору у розмірі 1229876,00 грн; 2) для наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись 174, 234, 235, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі №910/11951/18 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ассісто" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

Л. Стратієнко