Справа № 2-277

                                                                                                                                за 2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

           27 квітня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого – судді                                        Борисенко В.В.

при секретарі –                                                 Мриц Н.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Твіржанської сільської ради Мостиського району за участю третіх осіб – Мостиської державної нотаріальної контори та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, про визнання права власності на будинковолодіння,

                                                                В С Т А Н О В И В:

           09.04.2010р. позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 належав її матері – ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1., склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно заповіла їй.  

         Зазначала, що спадкоємців ОСОБА_2, яким би належало право на обов’язкову частку у спадщині, немає. Вона у встановлений законом строк звернулася в Мостиську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті матері та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, проте в переліку спадкового майна відсутнє будинковолодіння, так як на нього належним чином не виготовлене право власності.  

         З огляду на наведені обставини, просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1.  

          В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги позовної заяви.

          Представник відповідача – Твіржанської сільської ради Мостиського району, в судове засідання не з’явився, проте подав заяву, в якій не заперечує проти задоволення позову та просить справу розглядати у його відсутності.

          Представники третіх осіб – Мостиської державної нотаріальної контори та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, в судове засідання не з’явилися, проте подали заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутності.

          Заслухавши пояснення позивачки та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.130, 174 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні попереднього судового засідання.

          Судом встановлено, що будинковолодіння АДРЕСА_1 Львівської області належало ОСОБА_2, матері позивачки. ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_2 померла, склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1, позивачці у справі. Остання спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла та отримала два свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в яких, однак, в переліку спадкового майна відсутнє будинковолодіння, так як на нього належним чином не виготовлено правовстановлюючих документів. Спадкоємців, яким би належало право на обов’язкову частку у спадщині ОСОБА_2, немає.

                  Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивачки; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3; копією свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_3; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2; копією заповіту ОСОБА_3; копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом; довідками з Твіржанської сільської ради Мостиського району № 74 та № 75 від 11.02.2010р.; копією паспорта ОСОБА_1.

                   Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

                   Враховуючи те, що спадкоємиця за заповітом майна ОСОБА_3 – ОСОБА_1, прийняла спадщину за заповітом після смерті матері, спадкоємців, яким би належало право на обов’язкову частку у спадщині, немає, а через відсутність правовстановлюючих документів ОСОБА_1 позбавлена можливості належним чином оформити свої спадкові права на будинковолодіння, суд вважає, що за нею слід визнати право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1

                     Керуючись ст.ст.1235, 1241, 1268-1270 ЦК України,   ст.10, 130, 174, 214-215 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

                   Позов задоволити.

                   Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., право власності на будинковолодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1  

                   Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

                   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Суддя                                                        В.В. Борисенко

            Рішення набрало законної сили «___»_________________ 20__ р.

                                                Суддя                                                         В.В. Борисенко