Справа № 2-307/2010р.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
28 січня 2010р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
в складі : головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі – Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
08.02.2008р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним ( а.с. № 1).
19.05.2008р. позовна заява ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним була доповнена (а.с. № 14).
17.12.2009р. позивачем було змінено позовні вимоги та в остаточній редакції ОСОБА_1 просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 ( а.с. № 84).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач та його представник ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 22.12.2009р. (а.с. № 87) в судовому засіданні посилалися на те, що вони з відповідачкою зареєстрували шлюб 30.11.2007р. в Індустріальному відділі РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Від даного шлюбу сторони дітей не мають. Шлюбні відносини з відповідачкою припинилися з 26.12.2007р., коли позивач пішов жити в іншу квартиру. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність в родині взаєморозуміння через морально-психологічну різницю в характерах сторін, через що виникали постійні конфлікти. Крім того, негативно вплинуло на подружнє життя те, що позивач дізнався про хворобу дружини, а саме « хронічний вірусний гепатит С», через що існувала небезпека для його здоров’я Сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету. Позивач та його представник вважають, що родина розпалася остаточно і не може бути відновлена. Просили не надавати строк на примирення, шлюб розірвати.
Відповідачка в судовому засіданні погодилася на розірвання шлюбу, визнала вказаний позивачем період припинення шлюбних відносин. Між тим, причиною припинення шлюбних відносин вважає негативне ставлення сина позивача від першого шлюбу до неї та його постійне втручання в особисте життя батька. Крім того, відповідачка підтвердила, що відомості про її хворобу також негативно вплинули на сімейні стосунки з позивачем, через що вони припинили шлюбні відносини. Вважає, що родина з позивачем розпалася остаточно та відновлення бути не може. Просила шлюб розірвати.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представника позивача. вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Суд, встановив, що сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин з 26.12.2007р.
Судом також встановлено, що спільне життя сторін не склалося через відсутність в родині взаєморозуміння через морально-психологічну несумісність характерів подружжя, втрату почуття любові та поваги, через що виникали конфлікти. Крім того, негативний вплив на подружні стосунки, а згодом і однією з причин припинення цих стосунків стала хвороба відповідачки на «хронічний вірусний гепатит С». Суд вказує саме цю причину розриву сімейних стосунків, оскільки захворювання відповідачки підтверджено матеріалами справи, його не заперечувала і сама ОСОБА_2
На ті причини розриву сімейних відносин, на які посилається відповідачка, а саме постійне втручання в особисте життя позивача його сину від першого шлюбу, суд не може посилатися в рішенні суду, оскільки, крім пояснень самої ОСОБА_2, ніякими доказами вони не підтверджені.
Відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.
З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені більше двох років тому і з цього часу більше не відновлювалися, позивач від позову не відмовився, а відповідачка не заперечувала проти розірвання шлюбу, дітей від шлюбу взагалі не має, суд дійшов висновку про те, що родина сторін розпалася остаточно, відновлення бути не може, і шлюб підлягає розірванню.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням того, що позивач при пред’явленні позову не сплатив судові витрати, просив при винесенні рішення стягнути їх саме з нього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір при подачі позову у розмірі 17грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а також стягнути судові витрати при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в розмірі 25 грн.
При постановлені даного рішення суд керується вимогами ч. 1 ст. 61 ЦПК України, де зазначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, що приймають участь у справі, не підлягають доказуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 8, 10, 60, 61, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд ,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.
Шлюб , зареєстрований 30.11.2007р. Індустріальним відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, під актовим записом № 1159 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які не мають дітей - розірвати.
Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС на користь держави з ОСОБА_1 – 25грн., звільнивши ОСОБА_2 від несення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Н.В.Ткаченко
- Номер:
- Опис: про розірвання шлюбу.
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-307/2010
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Ткаченко Наталія Василівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.04.2010
- Дата етапу: 22.06.2010
- Номер: 2-307/2010
- Опис: стягнення недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-307/2010
- Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Ткаченко Наталія Василівна
- Результати справи: скасовано
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.05.2010
- Дата етапу: 05.12.2011
- Номер: 2-зз/726/1/15
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-307/2010
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Ткаченко Наталія Василівна
- Результати справи: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.01.2015
- Дата етапу: 27.02.2015
- Номер: 2-зз/726/2/15
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-307/2010
- Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
- Суддя: Ткаченко Наталія Василівна
- Результати справи: відмовлено в задоволенні заяви (клопотання)
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.01.2015
- Дата етапу: 27.02.2015