ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2007 р. | № 177/15-05 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті", смт Буча Київської області (далі –ТОВ "Трініті")
на рішення господарського суду Київської області від 28.09.2005 та
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005
зі справи № 177/15-05
за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Київ (далі – відділення Фонду)
до ТОВ "Трініті"
про стягнення штрафних санкцій у сумі 5 818 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
відділення Фонду –Кубишкіної Н.Г.,
ТОВ "Трініті" –Скрипко Т.Ю.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У липні 2005 року відділення Фонду звернулося до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ "Трініті" 5 818 грн. штрафних санкцій за нестворення у 2004 році робочих місць для працевлаштування інвалідів на підставі статей 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі –Закон).
Рішенням господарського суду Київської області від 28.09.2005 (суддя Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005 (колегія суддів у складі: суддя Федоров М.О. –головуючий, судді Стахурський М.Ф., Рудченко С.Г.), позов задоволено: на користь відділення Фонду стягнуто 5 818 грн. штрафних санкцій; на відповідача віднесено судові витрати зі справи. Судове рішення мотивовано невиконанням ТОВ "Добробут" обов’язку зі створення двох робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році, покладеного на нього Законом.
ТОВ "Трініті" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову місцевого та апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаргу мотивовано тим, що попередніми судовими інстанціями у розгляді справи невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, зокрема, Закону.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.02.2006 касаційну скаргу ТОВ "Трініті" разом з матеріалами даної справи передано для розгляду до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2007 ТОВ "Трініті" відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі, а касаційну скаргу повернуто до Вищого господарського суду України з посиланням на відсутність у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду в касаційному порядку рішень, прийнятих не за Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Згідно зі статтею 8 Закону державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 (далі –Положення), Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України (далі –Мінпраці) та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 Положення для реалізації покладених на Фонд соціального захисту інвалідів завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.
Відповідно до покладених на нього завдань Фонд соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 Положення).
Пунктом 11 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767, передбачено, що у разі несплати підприємствами, установами організаціями, які не забезпечують нормативу робочих місць, штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення в судовому порядку.
Таким чином, Фонд соціального захисту інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах з підприємствами (об’єднаннями), установами та організаціями, зокрема, у зв’язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку.
Отже, даний спір є публічно-правовим і на нього згідно зі статтями 4, 17 КАС України поширюється юрисдикція адміністративних судів. Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
Пунктами 6 і 7 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції, що діяла на момент прийняття місцевим господарським судом рішення зі справи) КАС України передбачалося, що:
- до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС України;
- після набрання чинності КАС України заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.
Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим і апеляційним господарськими судами в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.
Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 24.01.2006 зі справ №№ 1/5-90, 1/4-89, 1/2-87, 07/296, від 21.02.2006 № 5/334-18/559 та інших.
Таким чином, розгляд господарськими судами першої та апеляційної інстанцій публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові рішення підлягають скасуванню згідно зі статтею 11110 ГПК України з передачею справи місцевому господарського суду для розгляду за правилами КАС України.
Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 28.09.2005 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.12.2005 зі справи № 177/15-05 скасувати.
Справу передати до господарського суду Київської області для розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Суддя В. Москаленко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко