ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
26 липня 2007 р. |
№ 4/1940-17/296 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого,
Мележик Н.І.
Шевчук С.Р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Львівської області від 25.10.2006р.
у справі № 4/1940-17/296
господарського суду Львівської області
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2
до Приватного підприємця ОСОБА_3
про стягнення заборгованості
у розмірі 430 000 грн.
за участю представників:
скаржника: ОСОБА_4, ОСОБА_5
позивача: не з"явились
відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_6
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року Приватний підприємець - ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 430 000 грн. з Приватного підприємця -ОСОБА_3.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.10.2006року у справі №4/1940-17/296 (суддя Ділай У.І.) затверджено мирову угоду між позивачем -Приватним підприємцем ОСОБА_2 та відповідачем -Приватним підприємцем ОСОБА_3, згідно якої:
- відповідач - Приватний підприємець ОСОБА_3 передав у власність Приватному підприємцю ОСОБА_2 слідуюче майно: будівлю "А-2" кафе "Віденська кава" в АДРЕСА_1, яке складається з приміщення №№1-6, 13-18, 21-25, загальною площею 344,4 кв.м., вартістю 449 905 гривень;
- позивач - Приватний підприємець ОСОБА_2 не заперечував проти погашення боргу в сумі 430 000 грн. шляхом передачі йому майна відповідача, зазначеного в п.1 мирової угоди.
Провадження у справі припинено.
В касаційній скарзі Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 просить ухвалу господарського суду Львівської області від 25.10.2006 року у справі №4/1940-17/296 скасувати, посилаючись на невідповідність її чинному законодавству. Зокрема, заявник вважає, що висновки, викладені в ухвалі, суперечать ст. 41 Конституції України та ст.316 ЦК України, згідно якої правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Одночасно заявник посилається на порушення судом ст.104 ГПК України, а саме прийняття рішення про права і обов'язки осіб, не залучених до участі у справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи господарський суд встановив, що власником нерухомого майна, яке передане ОСОБА_2 для погашення грошового боргу, є ОСОБА_3згідно договору НОМЕР_1 купівлі-продажу майна комунальної власності приміщень в АДРЕСА_1 від 13 липня 2006 року.
Проте, незважаючи на ці факти, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 вважає себе власником зазначеного майна на підставі рішення господарського суду Житомирської області від 18.12.2006 року у справі №3/54-Д.
На думку скаржника, ці факти могли бути встановлені судом першої інстанції, за умови залучення Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до участі у розгляді справи.
Втім, доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки долучена до касаційної скарги копія рішення господарського суду Житомирської області від 18.12.2006 року у справі №3/54-Д належним чином не завірена. Крім того, доказів щодо набрання законної сили вказаного судового акту скаржник суду не надав.
За таких обставин посилання скаржника на неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті судового акту, тобто порушення судом ст.104 ГПК України, є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
|
Головуючий суддя |
Т.П.Козир |
|
Судді |
Н.І.Мележик |
|
|
С.Р.Шевчук |
|
|
|