Судове рішення #9011428

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.04.10 р.                                                                                    Справа № 30/24                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Закритого акціонерного товариства „ДМС – ЕКО”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34828332)

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.,  (ідентифікаційний код НОМЕР_1)

про: стягнення заборгованості за договором №317 про вивезення твердо побутових відходів від 01.12.2008 року у розмірі 657,78 грн.

за участю:

представника Позивача – Маленький О.В. (за довіреністю №б/н від 11.02.2010 року)

представника Відповідача  – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „ДМС – ЕКО”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.,  (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №317 про вивезення твердо побутових відходів від 01.12.2008 року у розмірі 657,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №317 про вивезення твердо побутових відходів від 01.12.2008 року, щодо оплати за надані послуги.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договір №317 про вивезення твердо побутових відходів від 01.12.2008 року (а.с.7), розрахунок об’ємів твердо побутових відходів та вартості послуг по вивезенню твердо побутових відходів (а.с.8),  свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (а.с. 10), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний  з боку обох сторін відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2010 рік складає 657,78 грн., свідоцтво про державну реєстрацію Закритого акціонерного товариства „ДМС –ЕКО” (а.с.12), довідку з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Закритого акціонерного товариства „ДМС –ЕКО” (а.с.13).

Нормативно правові вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 15, 28, 32-34, 36, 44-46, 47-1, 49, 54-57, 61, 64. 82 та 84 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду через канцелярію суду 17 лютого 2010 року надав наступні документи: правоустановчі документи Закритого акціонерного товариства „ДМС – ЕКО” (а.с.15-18).

Ухвалою від 29 березня 2010 року, відповідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено процесуальний строк розгляду справи до 01 травня 2010 рік.

Позивач на виконання ухвали суду 29 березня 2010 року через канцелярію суду надав наступні документи:  довідку заборгованості послуг (а.с.31), рахунки – фактури (а.с.32-46, 61-75), акти здачі- приймання робіт (а.с.47-59), виписки з банківського рахунку (а.с.60).

31.03.2010 р. через канцелярію суду Позивач надав Довідку  від 16.02.2010 р. про відсутність з Відповідачем інших правовідносин і договорів, крім договору №317 від 01.12.2008р. (а.с.78).

Позивач у судове засідання 14 квітня 2010 року з’явився,  позовні вимоги підтримав  у повному обсягу.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання ухвали суду Відповідачем (а.с.20).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання 17.02.2010р. надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2008 року між Позивачем (Підрядник) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №317 про вивезення твердо побутових відходів (надалі- Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник власними силами та за власні кошти виконує роботи по вивезенню, утилізації та захороненню (далі- роботи по вивезенню) твердих побутових відходів (далі- відходи).

Підрядник здійснює вивезення відходів від Магазину „Арзу” розташованого за адресою: м. Харцизськ, м-н „Металургів” 10-5 (п.2.1 Договору).

У п.3.1 зазначено, що Замовник зобов’язується у повному об’ємі та своєчасно  здійснювати оплату робіт на умовах даного договору.

У розділі 4 Договору сторони дійшли згоди щодо оплати та порядку розрахунків:

- розмір оплати робіт по даному договору вказується у розрахунку об’ємів вивезення ТБО (Додаток №1) (п.4.1 договору);

- оплата за вивезення відходів здійснюється Замовником відповідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника до 5 числа місяця, наступного за звітнім. (п.4.2 Договору);

-  сума договору складає 40,65 грн. у місяць. (п.4.7 Договору).

Згідно наданої Позивачем Довідки про заборгованість за послуги по вивозу ТПВ (а.с.31) останній зазначає, що на виконання умов договору Позивачем були виконані роботи за 2008-2009р. рік на суму 657,78 грн. Виконання робіт Позивач підтверджує рахунками-фактурами та актами здачі приймання (а.с.47-59). Акти здачі- приймання підписані з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була виконана оплата за виконану роботу.

В зв’язку з чим Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості за Договором, яка станом на 01.01.2010р. становить 657,78 грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач уклавши договір №317 від 01.12.2008 року прийняв на себе зобов’язання відповідно п.4.2 Договору оплату за вивезення відходів відповідно виставлених рахунків та актів виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника до 5 числа місяця, наступного за звітнім.

З матеріалів справи, вбачається, що послуги були надані за період з грудня 2008р. по листопад 2009р., всього на суму 591,28 грн., відповідно до наданих в матеріали справи актів здачі- приймання робіт, рахунків-фактур.  

Вказані Акти підписані з боку Позивача та Відповідача без будь-яких зауважень, а тому судом приймаються, як належний доказ виконання робіт за Договором. Доказами виставлення/отримання рахунків, відповідно п.4.2. Договору є той факт, що вказані рахунки, які містяться в матеріалах справи, вказані в самих Актах виконаних робіт, які підписані в тому числі і з боку Відповідача.  

Судом встановлено, що вказані акти та рахунки виставлялися на підставі Договору, оскільки згідно наданої Позивачем Довідки, будь-яких інших договорів та інших правовідносин, окрім укладання договору №317 з Відповідачем  та його філією не існує (а.с.78).

Відповідно до наданих в матеріали банківської виписки Відповідач здійснив сплату за надані послуги лише за січень 2010 р., оскільки період стягнення суми заборгованості, встановлений Позивачем до 01.01.2010 р., суд не розглядає вказану сплату та виконані роботи, дотримуючись встановлених меж позовних вимог.    

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 591,28 грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

 Виконання робіт за грудень 2009р. не підтверджено актом здачі – приймання робіт, доказів надання рахунку-фактури Відповідачу за грудень 2009 року також не надано. Таким чином, Позивач не довів належне виконання свого обов’язку за Договором щодо виконання робіт та наявність у нього права вимоги щодо сплати Відповідачем виконаних робіт за грудень 2009р., як того вимагає п.4.2. Договору. Тому суд відмовляє у стягненні заборгованості за грудень 2009р. на суму 66,50 грн.

У світлі зазначених висновків суд не приймає до уваги підписаний акт звірки розрахунків з бору обох сторін (а.с.11), на суму 657,78 грн., оскільки такий акт суперечить встановленим судом фактичних обставинам спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги не повністю підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню .

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „ДМС – ЕКО”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34828332) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1. (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про стягнення заборгованості за договором №317 про вивезення твердо побутових відходів від 01.12.2008 року у розмірі 657,78 грн. задовольнити частково.  

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1., (ідентифікаційний код НОМЕР_1)   на користь Закритого акціонерного товариства „ДМС – ЕКО”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34828332) заборгованість у розмірі 591,28 грн.      

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1. (ідентифікаційний код НОМЕР_1)   на користь Закритого акціонерного товариства „ДМС – ЕКО”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34828332) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 91,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у стягненні заборгованості у розмірі 66,50 грн.

У судовому засіданні оголошено та підписано повний текст рішення.

      

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

          

Суддя                                                                                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація