КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

  Іменем   України

П О С Т А Н О В А

  02.03.10  р.                                                                                          № 14/187         

  Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

  головуючого судді:                    Рудченка С.Г.  (доповідач по справі),

суддів:

Корсакової Г.В.

Мельника С. М.

 при секретарі судового засідання:  Лебедєвій С. В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 02.03.2010 року,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Кам’янка»на рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.2009 року,

 у справі № 14/187 (суддя –Іваницький О. Т.),

за позовом Прокурора Кременчуцького району в інтересах держави в особі Кременчуцької районної державної адміністрації,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Кам'янка»

третя особа Відділ Державного комітету земельних ресурсів в Кременчуцькому районі,

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

  Прокурор Кременчуцького району (далі по тексту –Прокурор) в інтересах держави в особі Кременчуцької районної державної адміністрації (далі по тексту –Держадміністрація, позивач) звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Кам’янка»за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділу Державного комітету земельних ресурсів в Кременчуцькому районі (далі по тексту –Відділ, третя особа) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.01.2007 pоку, яка знаходиться на території Пришибської сільської ради Кременчуцького району, Полтавської області площею 265,01 га ріллі, із яких: 131,74 га не переоформлені земельні частки (паї), в тому числі рілля, яка передбачена для створення проектних шляхів (погодження голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 01-21/356 від 20.02.2007 року), 133,27 га землі запасу сільради (розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 86 від 23.02.2007 року із змінами) за межами населених пунктів на території Пришибської сільради.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.10.2009 року позов прокурора до ТОВ «Агрофірма «Кам’янка»задоволено повністю, розірвано договір оренди земельної ділянки від 10.01.2007 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.2009 року у справі № 14/187 скасувати та припинити провадження у справі.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 23.12.2009 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розгляд справи здійснюється після оголошення в судових засіданнях 26.01.2010 року та 09.02.2010 року ухвал про відкладення розгляду справи.

Прокурор скористався наданим йому ст. 96 ГПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить Рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

09.02.2010 року сторонам заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України, у зв’язку зі складністю справи та необхідністю з’ясування усіх спірних правовідносин, яке колегією суддів було задоволено.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що ТОВ «Агрофірма Кам’янка»порушує умови Договору оренди земельної ділянки в частині обов’язку орендаря використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Підставою для розірвання договору, у відповідності до ст. 651 ЦК України, є рішення суду винесеного на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з п. п. «а», «б»ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель відходами, стічними водами, забороненими рослинами тощо) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду необхідною умовою є істотне порушення однією із сторін умов договору, а також наявність підстав, наведених в ст. 32 ЗУ «Про оренду землі»та ст.ст. 141, 143 ЗК України. Наявність хоча б однієї із зазначених підстав є достатньою умовою для розірвання договору за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2007 року між Кременчуцькою районною державною адміністрацією в особі голови Кременчуцької районної державної адміністрації Панасенко Івана Якимовича (далі по тексту –орендодавець) та ТОВ «Агрофірма «Кам'янка»(далі по тексту орендар) в особі директора Коваля Олександра Олександровича укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 265,01 га, в тому числі: 265,01 га - рілля, з них: 131,74 га - не переоформлені земельні частки (паї) в тому числі рілля, яка передбачена для створення проектних шляхів , 133,27 га - землі запасу (розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації 86 від 23.02.2007 року із змінами) за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області на 20 років, яке було зареєстроване 22.11.2007 року у ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»(далі по тексту – Договір оренди).

Пунктом 35 Договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

–взаємною згодою сторін:

–рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором , та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих земельних ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом .

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки, орендодавець (Крменчуцька РДА) надало, а орендар (ТОВ «Агрофірма Кам'янка») прийняло в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськосподарського виробництва загальною площею 265,01 га (рілля) за межами населених пунктів на території Пришибської сільської ради, який підписаний та скріплений печатками Кременчуцької міської ради, ТОВ «Агрофірма Кам’янка»та Кременчуцьким районним відділом земельних ресурсів.

Згідно п. 1 ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом, такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про оренду землі», договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Договір оренди є укладеним з 22.11.2007 року.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому колегія апеляційного господарського суду враховує, що належне виконання зобов’язання –це виконання зобов’язання належними суб’єктами, в належному місці, в належний строк, належним предметом та у належний спосіб. Зобов’язання є належно виконано при дотриманні усіх зазначених складових цього принципу.

Отже, слід дійти висновку, що орендар (ТОВ «Агрофірма Кам’янка») зобов’язаний приступити до використання земельних ділянок належним чином на умовах, встановлених договором оренди землі та чинним законодавством.

Згідно з вимогами ст. 96 Земельного кодексу України,  землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Відповідно до вимог ст. 35 ЗУ «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянко при здійсненні господарської діяльності зобов’язані забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібноліссям.

З аналізу наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що ТОВ «Агрофірма Кам’янка», орендуючи земельні ділянки за Договором оренди, зобов’язане вести товарно-сільськогосподарське виробництво, забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібноліссям, додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Статтею 22 Закону України «Про оренду землі»встановлено право орендодавця вимагати від орендаря використання землі за цільовим призначенням, визначеним у договорі оренди земельної ділянки.

Спеціально уповноваженим органами виконавчої влади, які організовують і здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, згідно ст. ст. 5, 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»є спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів повноваження яких визначені статтями 6 та 7 цього Закону.

Статтею 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Відповідно до вимог ст. 6 цього Закону, до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать в тому числі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства відділом Державної інспекції з контролю та використанням і охороною земель Полтавській області в Кременчуцькому районі TOB «Агрофірма Кам'янка»в адміністративних межах Кременчуцького району було встановлено, що з орендованих 5729,6762 га рільних земель на території 4 сільських рад, у тому числі і землі Пришибської сільської ради за межами населених пунктів, більшість з них, 392,77 га, не обробляється та є забур’яненими (акт перевірки від 14.07.2009 року).

За результатами перевірки відділом Державної інспекції з контролю та використанням і охороною земель Полтавській області в Кременчуцькому районі складено протокол про адміністративне правопорушення від 14.07.2009 року ПО № 000138, внесено припис від 14.07.2009 року № 002782-132 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.07.2009 року № 132 за порушення вимог земельного законодавства.

Відповідач не вчинив дій по усуненню виявлених недоліків та належних заходів по боротьбі з бур'янами   вказаними в акті перевірки від 14.07.2009 року та приписі № 002782-132 від 14.07.2009 року про що було винесено протокол про адміністративне правопорушення ПО № 000138.

Відповідно до листа начальника відділу ст. держземінспектора Пухи М.О. адресованого Кременчуцькій районній державній адміністрації, станом на 14.05.2009 року у користуванні ТОВ «Агрофірма Камянка»знаходиться всього 5729,6762 га рільних земель на території 4 сільських рад:

–Білецьківська –1337,96 га;

–Пришибська –392,77 га;

–Салівська –849,23 га;

–Камянопотоківська – 3149,7162 га.

На території Пришибської сільської ради не обробленими є 392,77 га рільних земель.

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника щодо недопустимості вищевказаних акту, припису та протоколу Державної інспекції з контролю та використанням і охороною земель Полтавській області в Кременчуцькому районі, оскільки з останніх вбачається, що необробленими є всі орендовані ТОВ «Агрофірма Кам’янка»земельні ділянки в межах Пришивської сільської ради 392,77 га, в тому числі і спірні 265,01 га.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано посилався у рішенні на акт Державної інспекції з контролю та використанням і охороною земель Полтавській області в Кременчуцькому районі, оскільки вказана інспекція є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким можуть бути встановлені не усунення допущених порушень законодавства вказівки (приписи) якого можуть бути підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що названий акт Державної інспекції з контролю та використанням і охороною земель Полтавській області в Кременчуцькому районі встановлює та підтверджує факт не використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме захаращення, засмічення земель забороненими рослинами замість ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Повторно 20.10.2009 року комісія Пришибської сільської ради Кременчуцького району у складі голови комісії: спеціаліста землевпорядника сільської ради Ємець О.О., членів комісії: депутата сільської ради Городянко В.І. та начальника ВОС Дмитренко СП. встановила, що станом на 20.10.2009 року земельні ділянки, які згідно облікових даних знаходяться в користування TOB «Агрофірма Кам'янка»на території Пришибської сільської ради, всього 392,77 га сільськогосподарського призначення (рілля), в тому числі згідно заключених договорів оренди з власниками земельних ділянок (паїв) –108,18 га по договору оренди з Кременчуцькою РДА –284,59 га, з яких –157,47 га землі запасу, 127,12 га –не переоформлені. Земельні ділянки (паї) померлих громадян, які розташовані в загальному масиві землекористування TOB «Агрофірма Кам'янка»на території Пришибської сільської ради станом на 20.10.2009 року на площі 392, 77 га –не оброблені.

Інша комісія в складі заступника голови Кременчуцької районної Державної адміністрації Моцун П.Л., начальника відділу Деркомзему у Кременчуцькому районі Кусяка Є.В., начальника управління агропромислового розвитку Назаренко Г.К., старшого Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Полтавської області Пуха М.О., начальника Державної інспекції захисту рослин Кременчуцького району Гудзенко Л.Д., сільського голови Робота В.О., спеціаліста - землевпорядника сільської ради Ємець О. О. при обстеженні земель, які розташовані в загальному земельному масиві землекористування ТОВ «Агрофірма Кам’янка»станом на 26.10.2009 року встановила, що земельні ділянки не оброблені на площі 392,77 га в т.ч. з осені 2008 року. В 2009 році площею 392,77 га не засівалась і в даний час сильно заросла бур’янами (а.с. 107-112).

Комісії Пришибської сільської ради та Кременчуцької РДА не є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, тому вказівки, що містяться в актах від 20.10.2009 року та 26.10.2009 року не можуть бути підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку. Проте, вказаними актами зафіксовано факти, що додатково свідчать про використання земельної ділянки відповідачем не належним чином.

З довідки Державної інспекції захисту рослин Кременчуцького району про засмічення полів бур’янами та зберігання всхожості насіння в ґрунті вбачається, що у разі не проведення своєчасних заходів по боротьбі з бур’янами, поля будуть засмічені насінням цих бур’янів, яке зберігатиме схожість у ґрунті 5-10 років, а виніс з ґрунту поживних речовин та води становитиме таку значну кількість, яка впливатиме на урожайність сільськогосподарських культур.

Відповідно до листа № 1-15/47 від 16.02.2010 року Управління агропромислового розвитку Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, пар у сівозміні розміщують для знищення на певному полі бур’янів і підвищення його родючості, паром називають поле в сівозміні, на якому протягом певного періоду не вирощуються рослини і застосовують спеціальну систему обробітку ґрунту, яка спрямована на знищення у них бур’янів та нагромадження в ньому вологи і поживних речовин. За умов тривалого невикористання орендованих земель найбільш ефективним способом введення землі в обробіток є включення в структуру посівних площ парів.

Однак з матеріалів справи не вбачається , що орендарем за період користування земельними ділянками вівся будь-який їх обробіток, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідач застосовував метод введення землі в обробіток як пар. Напроти в матеріалах справи є докази не оброблення зазначених земельних ділянок взагалі, що призвело до їх забур’янення.

Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника щодо використання ним орендованих земельних ділянок за цільовим призначенням, оскільки надані ТОВ «Агрофірма Кам’янка»договори підряду про надання сільськогосподарських послуг по обробітку землі не можуть бути належними доказами використання земельних ділянок за цільовим призначенням, оскільки, по-перше, укладені за період липень-вересень 2009 року, тобто пізніше ніж вчинено акти Держземінспецією про порушення вимог земельного законодавства, по-друге, не містять в собі відомості про виконання сільськогосподарських робіт саме на спірних земельних ділянках.

З аналогічних підстав колегія суддів апеляційного господарського суду вважає неналежними доказами фотокопії оброблених земельних ділянок, наданих в суді першої інстанції відповідачем.

Суд апеляційної інстанції також вважає неналежними доказами використання за призначенням спірних земельних ділянок платежі до місцевого бюджету Пришибської сільради  з грудня 2008 р. по серпень 2009р.: платіжні доручення №№ 225 від 31 серпня 2009р. в сумі 3229,73 грн.; № 46 від 25 лютого 2009 року в сумі 3229,73 грн.; № 18 від 23 січня 2009 р. в сумі 2803,58 грн.; № 119 від 30 квітня 2009 р. в сумі 3229,73 грн.; № 06-162 від 30 червня 2009 р. в сумі 3229,73 грн.; № 114 від 30 квітня 2009р. в сумі 3229,73 грн.; № 79 від 20 березня 2009 р. в сумі 3229,73 грн.; № 208 від 28 серпня 2009 року в сумі 3229,73 грн.; № 163 від 28 липня 2009р. в сумі 3400 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ТОВ «Агрофірма Кам’янка»виконує умови договору не належним чином, а саме у спосіб, що суперечить п.п. 14, 16 Договору оренди, а також ст. 35 ЗУ «Про охорону земель».

Таким чином орендар значною мірою позбавив орендодавця прав, на дотримання яких останній розраховував при укладенні Договору оренди землі, а саме: оброблення земельної ділянки шляхом ведення товарного сільськогосподарського виробництва з дотриманням вимог земельного та природоохоронного законодавства, збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, забезпечення захисту земель від ерозії та заростання бур’янами, які передбачені умовами Договору оренди, Законом України «Про охорону земель»та Законом України «Про оренду землі».

При цьому колегія суддів враховує, що орендар не вчинив дій по усуненню виявлених Державною інспекцією з контролю та використанням і охороною земель Полтавській області в Кременчуцькому районі недоліків та належних заходів по боротьбі з бур'янами   вказаними в акті перевірки від 14.07.2009 року та приписі № 002782-132 від 14.07.2009 року про що було винесено протокол про адміністративне правопорушення ПО № 000138, що згідно ст. 143 ЗК України є підставою для припинення права на земельну ділянку у судовому порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо необхідності розірвання Договору оренди в силу істотного порушенням умов вказаного договору оренди земельної ділянки, а також у зв’язку з неусуненням допущених порушень законодавства в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, прокурор просить розірвати Договір оренди земельної ділянки, виходячи з підстав, наведених в ст. 141 ЗК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що задоволення позовних вимог, керуючись іншими нормативно-правовими актами, ніж зазначених в позовній заяві, не є виходом за межі позовних вимог, а також не є зміною підстав або предмета позову, виходячи з наступного.

Вихід за межі позовних вимог означає збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги. Наприклад, суд може стягнути пеню або відсотки в більшому розмірі, ніж зазначено у позовній заяві: коли позивач зазначив суму пені або відсотків станом на дату подання позову, суд може стягнути цю суму станом на дату винесення рішення.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Кременчуцької РДА до ТОВ «Агрофірма Кам’янка»про розірвання Договору оренди земельної ділянки є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Полтавської області по суті прийнято вірне рішення, а тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –

  ПОСТАНОВИВ:

  1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Кам’янка»на рішення господарського суду Полтавської області від 28.10.2009 року у справі № 14/187 залишити без задоволення, а зазначене рішення –без змін.

2.          Копії постанови надіслати учасникам судового провадження.

3.          Матеріали справи № 14/187 повернути до господарського суду Полтавської області.

  Головуючий суддя:                                                                      Рудченко С.Г.

Судді:

Корсакова Г.В.

Мельник С. М.

  Дата відправки  25.03.10