У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.02.10 Справа №4/356/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Зубкова Т.П. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі Лола Н.О.
за участю представників
позивача: Хрипченко Ю.Ю., довіреність № 01/1 від 11.01.2010р.;
відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 20.05.2008р.;
третьої особи: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 4/356/09 та апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2009р. у справі № 4/356/09
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна академія статистики, обліку та аудиту, м. Київ
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.12.2009р. у справі № 4/356/09 (суддя Зінченко Н.Г.) в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки в сумі 1 511,94грн. та зобов’язання повернути балансоутримувачу – Державній академії статистики, обліку та аудиту в особі Запорізької філії за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області об’єкт оренди – вбудовані в третій поверх триповерхової адміністративної будівлі нежитлові приміщення (Літера А – 3, частини приміщення 55, 56, 57) загальною площею по внутрішньому обміру 29,10кв.м., розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Дзер-жинського, 26/3, за актом прийому – передачі відмовлено. В частині стягнення 169,35грн. заборгованості з орендної плати та 1,95грн. пені провадження у справі припинено. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду мотивовано тим, що у зв’язку з повним погашенням відповідачем основного боргу та пені в сумі 171,30грн. за договором № 2242/д від 29.12.2006р. провадження в цій частині слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. Вимоги про зобов’язання відповідача повернути балансоутримувачу об’єкт оренди не підлягають задоволенню, оскільки відповідач свій обов’язок щодо повернення орендованого державного нерухомого майна виконав своєчасно, а тому підстав для стягнення неустойки не вбачається.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2009р. у справі № 4/356/09 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення неустойки, так як висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1511,94грн. Заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не було здійснено повернення орендованого приміщення у встановлений договором порядок та строк. Висновок суду першої інстанції про повернення майна відповідачем 25.12.2008р. не відповідає дійсним обставинам справи, так як відповідачем не було додержано процедури передачі орендованого приміщення, а саме: повернення майна здійснювалося без участі регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області. Таким чином, на думку заявника апеляційної скарги, орендарем п.2.5 договору виконано не було, а тому весь час орендоване майно перебувало у його користуванні.
Відповідач та третя особа, відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, у судове засідання представник третьої особи не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08 лютого 2010р. у справі № 4/356/09 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 24.02.2010р.
Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 461 від 24.02.2010р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.
За згодою представників позивача та відповідача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 29.12.2006р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (під час вирішення спору у зв’язку із зміною прізвища ПП ОСОБА_2) був укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької філії Державної академії статистики, обліку та аудиту, № 2242/д (далі за текстом –Договір) з наступними змінами та доповненнями, внесеними відповідними договорами про зміни.
За умовами договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме – вбудовані в третій поверх триповерхової адміністративної будівлі нежитлові приміщення (Літера А-3, частини приміщення 55, 56, 57) загальною площею по внутрішньому обміру 29,10 кв.м., відповідно до плану третього поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Дзержинського, 26/3 (далі за текстом –майно), що перебуває на балансі Запорізької філії Державної академії статистики, обліку та аудиту (балансоутримувач).
Відповідно до п. 1.2 договору майно передається в оренду з цільовим призначенням під розміщення буфету для студентів та співробітників.
Згідно п. 2.1 договору вступ відповідача у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі майна.
Факт передачі в оренду державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізької філії Державної академії статистики, обліку та аудиту, підтверджується Актом прийому-передачі від 29.12.2006р., який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача.
У відповідності до пунктів 3.1 –3.3 Договору в редакції Договору про зміни № 1 від 12.03.2007р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. із змінами та доповненнями, і на момент укладення Договору про зміни відповідно до цільового призначення складає без ПДВ 895,36 грн. за рік. Розмір орендної плати за перший місяць оренди (грудень 2006 року) становить 76,62 грн. без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується відповідачем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що орендна плата спрямовується таким чином: 70 % від розміру орендної плати за кожний місяць – до Державного бюджету, 30 % розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розподіл орендної плати здійснюється відповідачем самостійно.
Згідно п. 3.5 договору сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться відповідачем щомісячно до 07 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.
Відповідно до п. 5.2 договору відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.
Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до Державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.4 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
На підставі п.3.6 договору позивачем було заявлено до стягнення пеня за неналежне виконання грошових зобов’язань за Договором № 2242/д від 29.12.2006 р. в сумі 1,95 грн.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Таким чином, відповідачем плата за користування орендованим державним нерухомим майном за Договором № 2242/д від 29.12.2006р. у строки та обсязі, обумовленими між сторонами не здійснена, в наслідок чого на момент звернення позивача до суду відповідач мав заборгованість зі сплати орендних платежів за Договору № 2242/д від 29.12.2006р. у сумі 169,35грн..
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, на день звернення позивача з позовом до суду за відповідачем рахувалася заборгованість з орендної плати 169,35грн. та пені за період прострочення оплати з 08.10.08р. по 25.12.08р. в розмірі 1,95грн., а всього на суму 171,30 грн.
Однак, під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було надано квитанцію № 6673.159.1 від 25.11.2009р. (а.с.24), за якою відповідачем до Державного бюджету було перераховано 171,30 грн. заборгованості за Договором № 2242/д від 29.12.2006р.
Таким чином, у зв’язку з повним погашенням відповідачем основного боргу та пені в сумі 171,30 грн. за Договором № 2242/д від 29.12.2006 р. на момент розгляду справи у суді першої інстанції між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення 171,30грн.
Отже висновок суду першої інстанції про припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв’язку із відсутністю предмету спору є цілком обґрунтованим та законним.
Стосовно висновку місцевого господарського суду щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача повернути орендоване майно та про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна з орендного користування, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Аналогічні припис містить ст. 284 ГК України, якою передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 284 ГК України у разі відсутності зави однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих умовах, які були передбачені договором.
Оскільки договір оренди № 2242/д від 29.12.2006р. є договором оренди державного майна, то спірні правовідносини регулюються також Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, норми якого є спеціальними по відношенню до норм інших законів, що регулюють оренду майна.
Частинами 1 і 2 ст. 17 названого Закону встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або закінчення терміну дії договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені договором.
Строк дії Договору відповідно до пункту 10.1 в редакції Договору про зміни № 2 від 05.06.2008р. встановлений до 25.12.2008р.
Згідно з п. 2.5 Договору у разі припинення договору відповідач зобов’язаний повернути позивачу чи балансоутримувачу орендоване майно аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається повернутим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов’язок по складанню акту прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.
Господарським судом Запорізької області встановлено, що після закінчення дії Договору № 2242/д від 29.12.2006 р. (25.12.2008 р.) відповідач звернувся до Запорізької філії Державної академії статистики, обліку та аудиту з актом приймання-передачі державного нерухомого майна, за яким повернув балансоутримувачу майно, яке знаходилося в його орендному користуванні за Договором № 2242/д від 29.12.2006 р.
Вказаний акт приймання-передачі державного нерухомого майна відповідачем та балансоутримувачем був підписаний 25.12.2008р. (а.с. 25).
З наведеного вбачається, що після 25.12.2008р. спірні нежитлові приміщення, що передавалися ПП ОСОБА_2 за Договором 2242/д від 29.12.2006р., у користуванні відповідача не знаходилися.
Разом із тим, на адресу позивача зазначений акт приймання-передачі державного нерухомого майна був направлений лише 03.12.2009р., та отриманий ним 04.12.2009 р., про що свідчить відмітка уповноваженої особи РВ ФДМУ по Запорізькій області на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7031156. (а.с.28).
З викладеного слідує, що відповідач як орендар виконав свій обов’язок щодо своєчасного повернення орендованого державного нерухомого майна балансоутримувачу цього майна, хоча із порушення триденного строку повернення на адресу позивача підписаного з балансоутримувачем акту такої передачі, як зазначено було у листі позивача від 16.01.09р. № 13-12-00249 (а.с.18). Проте, сам факт порушення триденного строку повернення на адресу позивача підписаного з балансоутримувачем акту приймання-передачі не є доказом фактичного користування відповідачем орендованим майном. Доказів фактичного користування відповідачем орендованого майна після повернення його 25.12.08р. балансоутримувачу позивач не надав.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про зобов’язання відповідача повернути балансоутримувачу –Державній академії статистики, обліку та аудиту в особі Запорізької філії за участю РВ ФДМУ по Запорізькій області об’єкт оренди – вбудовані в третій поверх триповерхової адміністративної будівлі нежитлові приміщення (Літера А-3, частини приміщення 55, 56, 57) загальною площею по внутрішньому обміру 29,10 кв.м., розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул. Ілліча/Дзержинського, 26/3, за актом прийому передачі.
Вимога позивача про стягнення з відповідача за невиконання обов’язку щодо повернення орендованого майна за період з 26.12.2008р. по 27.07.2009р. неустойки в розмірі 1 511,94 грн. не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Неустойку в розмірі 1 511,94 грн. позивач обґрунтовує ст. 785 ЦК України, за якою у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.
В обґрунтування вимог щодо стягнення неустойки позивач посилається на п. 9.3 договору оренди, за умовами якого неустойка в розмірі подвійної орендної плати сплачується орендарем за його відмову повернути орендоване майно на вимогу орендодавця. Однак, позивач не надав доказів того, що відповідач відмовлявся на його вимогу повернути майно.
Обставини справи свідчать, що відповідачем обов’язок щодо повернення орендованого майна був виконаний, а орендоване за Договором № 2242/д від 29.12.2006р., майно було повернуто балансоутримувачу, що підтверджується актом приймання – передачі від 25.12.2008р., тому вимога про стягнення неустойки заявлена безпідставно та задоволенню не підлягає.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що відповідачем не було здійснено повернення орендованого приміщення у встановлений договором порядок та строк спростовується актом приймання – передачі від 25.12.2008р.
Доводи позивача про те, що відповідачем не було додержано процедури передачі орендованого приміщення, а саме: повернення майна здійснювалося без участі регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, що є невиконанням орендарем п.2.5 договору не є підставою вважати, що орендар не повернув об’єкт оренди та користується ним. Крім того, позивач не наполягав на участі у передачі з оренди майна, а в листі від 16.01.09р. № 13-12-00249 (а.с.18) просив підписати акт приймання-передачі та повернути позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 33, ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та надати належні докази у підтвердження своїх доводів.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Вищенаведені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 24.12.2009р. у справі № 4/356/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Зубкова Т.П. Кричмаржевський В.А.