2-388/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                                                      Фастовця В.М.,

при секретарі судового засідання                             Бандуровій В.І.,

з участю адвоката                                                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення, 3-я особа лисичанське комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна контора №1", -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що вона зареєстрована у АДРЕСА_1. Після розлучення з відповідачем вона у червні 2006 року пішла з квартири, взявши деякі речі. Відповідач влаштовував сварки, погрожував. Йому виносили офіційне попередження у зв'язку з тим. Що відповідач влаштовував з нею сварки на її робочому місці. Просить вселити її в вищеназвану квартиру.

Позивачка у судовому засіданні підтримала позов та дала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Доповнила, що кілька разів приходила за речами до квартири, але відповідач не пускав її, лаявся. Раніше він бив її, тому вона кілька разів зверталася з позовом про розлучення. Вона боїться відповідача, тому приходила до квартири з донькою та зятем. Бажає проживати у квартирі до її розміну. Також її не пускала до квартири нова дружина відповідача, бо коли позивачка приходила до квартир і намагалася відкрити двері, вони були зачинені середини.

Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що позивачка з лютого 2006 року добровільно не мешкає у спірному житлі. Тому що знайшла собі іншого чоловіка, з яким потім одружилася. Кілька разів приходила за своїми речами, але перешкод він їх у цьому не чинив. У грудні 2006 року позивачка прийшла пізно ввечері разом із донькою, онукою та зятем. Викликала міліцію і зайшла з нею, хоча двері були відчинені. Позивачка залишилася на ніч, але приблизно о 3-й ночі пішла. З відповідачкою ОСОБА_4 у нього були нормальні стосунки, вона залишала онуку разом із ним та його нинішньою дружиною. Вважає, що позивачка не може мешкати у спірному житлі, бо у нього тепер нова дружина.

Відповідачка ОСОБА_4 позов визнала, суду пояснила, що мешкає з чоловіком у м. Сєвєродонецьку. Відповідач часто влаштовував сварки, бив матір, виганяв саму ОСОБА_4 з дому. Вона разом з чоловіком та позивачкою приходила до квартири, відповідач лаявся, не пускав матір до квартири. ОСОБА_4 залишала свою дитину у відповідача.

Відповідачка ОСОБА_5 позов не визнала, суду пояснила, що живе у спірній квартирі з листопаду 2006 року, позивачка пішла з дому добровільно, двічі приходила до квартири, відповідача викликала відповідача, той приїжджав та впускав позивачку. У грудні позивача прийшла з донькою, її чоловіком та онукою, викликала міліцію, хоча двері були не зачинені. Позивачку ніхто не проганяв, вона залишилася, але потім сама пішла о 3-й ранку. Вона сплатила заборгованість за цю квартиру.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений.

2

Судом досліджені наступні докази: довідка про зареєстрованих осіб у спірній квартирі та за місцем реєстрації відповідачки ОСОБА_5; довідка про належність квартири; довідка та відповідь з бюро обміну житла; свідоцтво про розірвання шлюбу; постанови про відмову у порушені кримінальної справи; заперечення проти позову; квитанції про сплату за комунальні послуги; сторінка газети від 20.12.06.; побутова характеристика відповідача; довідка про режим роботи відповідачки ОСОБА_5; довідка Лисичанського МВ УМВС щодо не притягнення до адміністративної відповідальності позивача; довідка про відключення від теплопостачання АДРЕСА_2; копія позову про розірвання шлюбу; свідоцтва про шлюб; довідка про ремонт АДРЕСА_3; сторінка газети з об'явою про обмін житла.

Також у судовому засіданні досліджені матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи відносно відповідача у 2006 році №№2202, 3908, 5305 та матеріали цивільних справ за позовами позивачки про розлучення №2-2907/05 і 2-3705/05.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що сторони у справі окрім ОСОБА_5 зареєстровані у квартира АДРЕСА_1. З червня 2006 року після розірвання шлюбу з відповідачем та укладення нового шлюбу позивачка пішла до нового чоловіка і без поважної причини перестала мешкати за місцем реєстрації.

Однак позов підлягає задоволенню, оскільки на час розгляду справи у січні 2007 року позивачка не може мешкати у спірному житлі, тому що відповідач заперечує право на її проживання у спірному житлі без рішення суду про позбавлення позивачки права на користування цим житловим приміщенням.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача користуються нарівні з наймачем усіма правами та несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, за умови, що вони проживають разом з наймачем.

Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

Суд вважає, що у судовому засіданні не було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 перешкоджав позивачці мешкати у спірному житлі. Так, як пояснила сама позивачка, вона пішла зі спірного житла у червні 2006 року, але шлюб з новим чоловіком вона уклала через три дні після розірвання шлюбу попереднього - 30 червня 2006 року, що на думку суду свідчить про добровільність залишення спірної квартири заради мешкання з новим чоловіком.

Позивачка пояснила, що приходила до спірної квартири за своїми речами, не згадуючи про своє бажання проживати там. Тому відповідач перешкоджав їй забрати саме речі, а не мешканню у спірному житлі. Не підтвердив пояснення позивачки і працівник міліції Черкашин С.М., навпаки, він пояснив, що двері були незачинені на замок. Щоб їх середини хтось відкривав він не чув. Позивачка залишилася у квартирі, щоб її хтось ображав він не чув. Тобто і в цьому випадку перешкоди позивачці у судовому засіданні не встановлені.

З довідки про графік роботи відповідачки ОСОБА_5 вбачається, що вона працювала як в денну так і у нічну зміну. Позивачка не пояснила, яким чином вона завжди приходила до квартири саме у той час, коли там не було позивача, але була

3

відповідачка ОСОБА_5. Тому суд критично ставиться і до цих її пояснень.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судому засіданні пояснили, що не чули сварок, скандалів чи щось подібне між позивачкою та відповідачем.

Оцінюючи пояснення відповідачки ОСОБА_4 суд виходить з того, що згідно цим поясненням відповідач нібито виганяв її з дому та бив матір. Однак цим поясненням суперечить поведінка відповідачки яка неодноразово залишала доньку разом з відповідачем, що вона підтвердила у судовому засіданні. Тому суд критично ставиться до її пояснень та пояснень її чоловіка - свідка ОСОБА_8, нібито позивач перешкоджав позивачці потрапити до квартири (тим більш, що приходила вона не жити, а за речами). Окрім того, свідок ОСОБА_8 пояснив, що позивачка зустріла іншого чоловіка і пішла до нього.

З матеріалів про відмову у порушені кримінальної справи також не вбачається, що відповідач заважав позивачці мешкати у спірному житлі, а пояснення відповідача з матеріалу №5305 були написані не одразу зі слів відповідача, а потім, що пояснив свідок ОСОБА_9. Відповідач категорично заперечував зміст цих пояснень в частині перешкоджання позивачці мешкати у спірному житлі.

З цивільних справ вбачається, що позивачка тричі зверталася до суду стосовно розлучення з відповідачем, однак у позовних заявах тільки один раз послалася на нібито побиття відповідачем. У позові від 21.09.05. вказала, що подружні стосунки припинилися у березні 2005 року, хоча у більш ранньому позові від 29 липня 2005 року припинення шлюбних відносин датувалося нею двома місяцями пізніше - 20 травня 2005 року. Вказані обставини на думку суду також побічно свідчать про те, що пояснення позивачки є плутаними та такими, що не можуть бути прийняті до уваги без достатніх доказів.

Разом з тим, у судовому засіданні відповідач двічі пояснив, що він не хоче, щоб позивачка мешкала у спірному житлі, оскільки і у нього і у неї є нова сім'я. Оскільки позивачем не надано рішення суду про позбавлення позивачки права на житло, суд не може відмовити позивачці у задоволенні позову за наявності заперечень проти її мешкання з боку відповідача проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.64, 71, 72 ЖК УРСР, ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення задовольнити - вселити ОСОБА_2 у квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд в 10-денний строк з дня винесення рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у 10-ти денний строк зо дня винесення рішення.