Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська 2, тел. 24-56-63
Справа № 10 – 116/2010 року Головуючий у суді І-ї інстанції – Безуматов М.В.
Категорія – ст.357 ч.3 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції – Олексієнко І.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого – судді: Медведенка Ю.С.,
суддів: Олексієнко І.С., Кадегроб А.І.,
за участю прокурора: Голини Є.В.,
обвинуваченого: ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання, на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2010 року, якою щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Глодоси, Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 Кіровоградської області, раніше не судимого,
відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.357 ч.3 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що 05.01.2009 року за допомогою ключа ОСОБА_3 проник в домоволодіння ОСОБА_4, розташоване по АДРЕСА_2 Олександрівського району Кіровоградської області, звідки викрав паспорт громадянина України та трудову книжку на ім’я ОСОБА_4, а також дві пластикові картки банкомату „ПриватБанк”.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у виді взяття під варту суд першої інстанції зазначив, що останній обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання більш м’яке ніж позбавлення волі, а тому підстави для взяття обвинуваченого під варту відсутні.
В апеляції на постанову суду першої інстанції прокурор, який брав участь у розгляді подання, просить постанову суду скасувати та обрати обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді взяття під варту. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом не враховано належним чином самовільне залишення обвинуваченим місця проживання під час перебування на підписці про невиїзд, ухилення останнім від слідства, що змусило слідчого оголосити його в розшук.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3, який висловився про залишення постанови суду без зміни, думку прокурора, який підтримав апеляцію та просив скасувати постанову суду першої інстанції, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без зміни, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.155 КПК України запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується у випадку, коли нормою кримінального закону, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком більше трьох років. В свою чергу ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення за ст.357 ч.3 КК України, за що передбачено покарання не пов’язане з позбавленням волі, а тому підстави, передбачені кримінально-процесуальним законом, для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту – відсутні.
Щодо доводів, викладених в апеляції, з приводу неврахування судом самовільного залишення обвинуваченим місця проживання під час перебування на підписці про невиїзд, ухилення останнім від слідства, що змусило слідчого оголосити його в розшук, то дані обставини не можуть розцінюватись в якості підстав для скасування постанови суду, оскільки слідчий звернувся з поданням про обрання запобіжного заходу, а не його зміну. Крім того, досудове слідство по справі на момент апеляційного розгляду закінчено і вона підлягає направленню прокурору, який згідно ст.228 ч.1 п.8 КПК України зобов’язаний перевірити чи правильно обрано запобіжний захід.
З приводу вимоги апеляції про обрання апеляційним судом обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, то вона є необґрунтованою, оскільки розгляд подання по суті є компетенцією суду першої інстанції, а апеляційний суд здійснює перевірку обґрунтованості та правильності висновків суду першої інстанції.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.148,150 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в обранні обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави, передбачені для цього кримінально-процесуальним законом та закінчено досудове слідство по справі.
Підстав для зміни чи скасування постанови суду колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді подання, залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2010 року, якою відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту щодо ОСОБА_3 – без зміни.
Судді:
Медведенко Ю.С. Олексієнко І.С. Кадегроб А.І.