Справа №10-123/2010 р.                             Головуючий в суді І-ї інстанції – Безсмолий Є.Б.

                                                                       Доповідач у апеляції – Драний О.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

                  Головуючого судді: Драного О.П.,

                                        суддів: Палічука А.О., Ремеза П.М.,

                 за участю прокурора: Хохлаткіна В.В.,

            захисника-адвоката: ОСОБА_3,

              підозрюваного: ОСОБА_4,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2010 року.

28 жовтня 2009 року постановою старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Хохлаткіна В.В. скасована постанова Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 21 вересня 2009 року та порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

24 листопада 2009 року ОСОБА_4, вважаючи вищевказану постанову старшого прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області про порушення кримінальної справи від 28 жовтня 2009 року незаконною, звернувся до Ленінського районного суду  м. Кіровограда зі скаргою у порядку ст.236-7 КПК України.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 квітня 2010 року    постанова старшого прокурора відділу прокуратури області Хохлаткіна В.В. про порушення кримінальної справи від 28.10.2009 року стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України скасована, а провадження з розгляду скарги на постанову від 28.10.2009 року в частині скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи закрито. Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що приводом до порушення кримінальної справи стосовно           ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, стала заява ОСОБА_6 від 15.07.2009 року. Разом з тим, прокурор, порушуючи кримінальну справу, не з’ясував, чи були підстави для порушення даної кримінальної справи. Так, згідно з поясненнями    ОСОБА_4, він 14.07.2009 року прибув до торгівельного модуля №25 Європейського ринку та виявив, що там замінені навісні замки. Зателефонувавши ОСОБА_6 з метою дізнатися про причину заміни замків, останній відповів йому у грубій формі, тим самим позбавивши ОСОБА_4 доступу до належного йому майна у модулі. Під час того, як ОСОБА_4 зрізав замки та проникав до модуля були присутні два свідки та складено акт із зазначенням усіх речей та обладнання, які від забрав. З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність у діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого                  ч.3 ст.185 КК України, оскільки відсутня така обов’язкова ознака як таємність. Крім того, судом зазначено, що прокурором під час порушення кримінальної справи відносно  ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, не  додержано вимог ст. ст.94, 98 КПК України.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить  постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.04.2010 року скасувати, а постанову про порушення кримінальної справи від 28.10.2009 року стосовно ОСОБА_4 – залишити в силі, посилаючись на те, що незрозуміло, з яких підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що викрадене ОСОБА_4 майно належить саме йому. Крім того, судом не досліджено усіх обставин по справі, та враховано тільки об’єктивний критерій таємності і не врахований суб’єктивний, оскільки таємним викраденням визнається, коли особа вчиняє крадіжку в присутності інших осіб, але останні не розуміють протиправність дій винної особи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив постанову районного суду скасувати, самого ОСОБА_4 та  у його інтересах  захисника – адвоката ОСОБА_3, які просили залишити апеляцію прокурора без задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, статтею 94 КПК України передбачено перелік підстав для порушення кримінальної справи, а також у цій статті чітко вказано на те, що порушення кримінальної справи можливе тільки у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Відповідно до ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов'язанні винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави для порушення справи, статтю кримінального кодексу, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Як вбачається з матеріалів справи, приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України стала  заява ОСОБА_6 від 15.07.2009 року.

Разом з тим, прокурор, порушуючи кримінальну справу не з’ясував, чи були підстави для порушення даної кримінальної справи. Так, згідно з поясненнями ОСОБА_4, які по матеріалах справи нічим не спростовані, 14 липня 2009 року, прибувши до торгівельного модуля №25 Європейського ринку в м. Кіровограді, де він працював по ремонту мобільних телефонів, виявив, що там були замінені навісні замки. Він зателефонував до ОСОБА_7, щоб дізнатися чому замінені замки, на що останній йому відповів в грубій формі, тим самим позбавивши його доступу до належного йому майна, яке знаходилося у вищевказаному модулі. У зв’язку з чим він зрізав замки та проник до модуля, при цьому в присутності двох свідків забрав належні йому речі, про що був складений відповідний акт.

Оскільки згідно з диспозицією ст.185 КК України передбачено, що крадіжка – це таємне викрадення чужого майна, тому враховуючи вищевикладене в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч.3 ст.185 КК України, оскільки відсутня така обов’язкова ознака як таємність, а тому висновок суду, що на момент прийняття рішення та винесення постанови відсутні підстави для порушення кримінальної справи є обґрунтованим, у зв’язку з чим постанова суду підлягає залишенню без зміни, а апеляція прокурора без задоволення.

            Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

            Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

   Постанову Ленінського районного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2010 року, якою постанову старшого прокурора відділу прокуратури області ОСОБА_5 про порушення кримінальної справи від 28.10.2009 року відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого               ч. 3 ст. 185 КК України скасовано, а провадження з розгляду скарги в частині скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи закрито, залишити без змін.  

СУДДІ: