Справа №22ц –  2269 / 2010 р.                                  Головуючий у 1 інстанції:  Слізевич Н.Г.

Категорія:  24                                                                            Доповідач:  Краснощокова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня  2010 р.                                          Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді  Краснощокової Н.С.

суддів:  Ігнатової Л.Є., Кіянової С.В.

при секретарі: Шатун Л.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу  Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»   на ухвалу  Совєтського районного суду м. Макіївки від 22 грудня 2009р.   про визнання неподаною та повернення позовної заяви Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»   до ОСОБА_1  про стягнення  заборгованості  по недоотриманій електроенергії у зв’язку з порушенням споживачем правил  користування електричною енергією,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою  судді Совєтського районного суду м. Макіївки від 30 листопада  2009р. позовна заява ВАТ «Донецькобленерго» була залишена без руху та надано строк до 14.12.2009р. для усунення недоліків, а саме  судового збору в сумі 51 грн. та  витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 120 грн.

Ухвалою судді цього суду від 22 грудня 2009р. позовна заява визнана неподаною та повернена позивачу через не усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 30.11.2009р.

У апеляційній скарзі  позивач просить скасувати ухвалу судді, посилається на   порушення судом норм матеріального і процесуального  права. Зокрема, зазначає, що  при подачі позовної заяви правильно було сплачено витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., оскільки позов подано про стягнення  заборгованості з оплати  житлово - комунальних послуг.  Суд неправильно визначив позовні вимоги, як стягнення суми збитків, оскільки стягувалась спожита (не донарахована) електроенергія. Відповідно до листа Національної комісії регулювання  електроенергетики України (НКРЕ) №05-34-11/2712 та листа НКРЕ №05-39-11/1649 вартість  не донарахованої електричної енергії не може розглядатись як штраф, а кошти за не донараховану електричну енергію зараховуються постачальнику електричної енергії  виключно на його поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Статею 15-1 Закону «Про електроенергетику» передбачено порядок  відкриття, використання та перерахування  енергопостачальниками грошових коштів з поточних рахунків зі спеціальним режимом використання, виключно на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, що безпосередньо вказую на те, що  борг, який виник у  відповідача перед позивачем  по суті є заборгованістю з оплати житлово – комунальних послуг. Законом України «Про житлово – комунальні послуги» визначено, що  електропостачання є  одним із складових житлово – комунальних послуг.  Тому позивачем вірно було сплачено витрати з ІТЗ 30 грн., від сплати судового збору позивач звільнений, у зв’язку з чим суд неправомірно  визначив сплатити витрати з ІТЗ 120 грн. та вважав, що  предметом позову є  стягнення збитків, тому  позивач має сплатити і  судовий збір в сумі 51 грн.  Просить ухвалу скасувати та вважати позов поданим у день його первісного подання.

В засіданні апеляційного суду представник позивача  підтримувала апеляційну скаргу та просила ухвалу скасувати.

Заслухавши доповідача, пояснення  представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що  скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню  з наступних підстав.

Визнаючи неподаною позовну заяву   суд виходив із того, що  позивачем не усунуто недоліки, визначені ухвалою від 30.11.2009р., а саме не сплачено  судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгулу справи  оплачені в сумі  30 грн., як за спір, що  виникає  з правовідносин про стягнення заборгованості  з оплати житлово – комунальних послуг, у той час, як  ставиться  питання про стягнення збитків, тому  витрати мають бути сплачені в сумі 120 грн.

Вказані висновки судді  не відповідають   фактичним обставинам та вимогам діючого законодавства.

 Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням ,  опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивач просив  стягнути  з відповідача вартість  недооблікованої  електроенергії у зв’язку  з порушенням відповідачем правил користування електроенергією для населення.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1  розмірів витрат з інформаційно – технічного забезпечення  судових процесів, пов’язаних з  розглядом  цивільних та господарських справ, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005р. ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009р. №825)  сума витрат  з розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості з оплати  житлово – комунальних послуг становить 30 грн.

Тому витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи  з позовної заяви   вимоги про стягнення  суми недооблікованої  електричної енергії мають бути оплачені  у розмірі 30 грн., як за вимогу про  стягнення заборгованості з оплати житлово – комунальних послуг.

Рішенням Макіївської міської ради «Макіївський об’єднаний район електричних мереж»  ВАТ «Донецькобленерго»  звільнено на 2009 рік від сплати державного мита в частині, яка зараховується до  міського бюджету у розмірі 1% від  ціни кожної  поданої до суду  позовної заяви про стягнення з  громадян заборгованості за спожиту електроенергію, але не менше 51 грн.

Таким чином,  позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом.

Як вбачається з  матеріалів позовної заяви  позивачем  при подачі позову було оплачено  30 грн. витрат на ІТЗ  та надано  копію рішення про звільнення від сплати  державного мита за про стягнення з  громадян заборгованості за спожиту електроенергію.

За вказаних обставин  суд  необґрунтовано   визнав неподаною позовну заяву через несплату позивачем  судового збору у розмірі 1% від ціни позову та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., як  з розгляду спору майнового характеру.

Тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню в суд для нового вирішення питання про прийняття позовної заяви.

 Керуючись  ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити.

Ухвалу Совєтського районного суду м. Макіївки від 22 грудня 2009р. скасувати, справу направити  у той же суд для нового розгляду питання щодо прийняття позовної заяви.

Ухвала  апеляційного суду   набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України   протягом двох місяців з  дня набрання законної сили.  

Судді: