АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-255/2010 Головуючий у першій інстанції
Категорія ст.155-1 ч.1 КУпАП Притуло Л.В.
Доповідач: Жовніренко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Жовніренко В.П., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови і апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року,
встановила:
Постановою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ФОП, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень.
В постанові судді зазначено, що при перевірці 25.12.2009 року ФОП ОСОБА_2 встановлено, що 25.12.2009 року приблизно о 10 годині 56 хвилин при здійсненні перевозу пасажирів на маршруті № 5 «Ц.Ринок-Н.Мелітополь» на автобусі Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_1, на якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2, були виявлені порушення порядку введення розрахунків, а саме: невидача розрахункових документів (квитків) при здійсненні пасажиро-перевезень в кількості 2-х квитків по тарифу 1,5 грн. за одиницю на суму 3 грн.
ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він не був повідомлений про дату та час розгляду справи, справа була розглянута у його відсутності, а копію постанови він отримав тільки 22.03.2010 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати, закрити провадження по справі, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, так як він має ліцензію на перевезення пасажирів, сплачує податок, веде книгу обліку доходів та витрат, яка зареєстрована належним чином. Крім того вказує, що він не був повідомлений про дату та час розгляду справи, постанова суду йому не була направлена в установленому порядку, а суд розглядаючи справу не дотримав вимог щодо повноти і обєктивності розгляду справи, не зясував всі обставини справи. Також зазначає, що в постанові не правильно вказаний маршрут здійснення ним перевозок пасажирів, та номер автобуса.
Заслухавши ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, і апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, клопотання ОСОБА_2, про поновлення строку, доводи скарги, вважаю, що клопотання необхідно задовольнити і строк на апеляційне оскарження постанови ОСОБА_2 поновити.
ОСОБА_2 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що він не був повідомлений про дату та час розгляду справи, а копію постанови він отримав тільки 22.03.2010 року.
В матеріалах справи відсутні обєктивні дані про отримання ОСОБА_2 повідомлень про дату та час розгляду справи. Копія постанови не була направлена ОСОБА_2 у встановленому порядку, а була отримана ним за його заявою лише 22.03.2010 року (а.с.7).
Вказані обставини свідчать про поважність пропуску ОСОБА_2 10-денного строку на оскарження постанови суду, а тому вважаю необхідним поновити йому вказаний строк.
Апеляційна скарга ОСОБА_2 в частині скасування постанови судді та закриття провадження по справі в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, задоволенню не підлягає, проте постанова судді підлягає зміні з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він при здійсненні перевозу пасажирів порушив вимоги ст.3 п.п.2,15 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг”, а саме не видав пасажирам розрахункових документів (квитків).
Відповідно до вимог п.п.2,15 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів" .
Доводи ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, що відповідно до вимог п.6 ст.9 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг” ОСОБА_2 як суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від необхідності видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ є не обґрунтованими.
Так, п. 6 ст.9 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг” дійсно передбачено, що при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються .
Проте реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки, які зазначені в ст. 9 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг” не є розрахунковим документом, який повинен бути виданий при здійсненні пасажиро-перевезень, оскільки в ст. 2 цього Закону дано тлумачення термінів, які вживаються в Законі.
Так, в ст.2 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг” зазначено, що реєстратор розрахункових операцій це пристрій, або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), купівлі-продажу іноземної валюти. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг), а розрахункова книжка це належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
А розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг.
Таким чином вважаю, що ОСОБА_2 обгрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП, оскільки він при здійсненні перевозу пасажирів порушив вимоги ст.3 п.п.2,15 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг”, а саме не видав пасажирам розрахункових документів (квитків) і підстав для скасування постанови судді та закриття провадження по справі в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення не має.
Проте постанова судді підлягає зміні, оскільки в постанові помилково неправильно зазначені маршрут здійснення ОСОБА_2 перевозу пасажирів, та номер автобуса, на якому він їх перевозив.
В постанові судді зазначено, що ОСОБА_2 перевозив пасажирів на маршруті № 5 «Ц.Ринок-Н.Мелітополь» на автобусі Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_1, а відповідно до матеріалів адміністративної справи він перевозив пасажирів на автобусі Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_2 на маршруті № 25(а.с.1,2-3).
В зв’язку з вище зазначеним вважаю необхідним змінити в цій частині постанову судді та вважати, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень, за те що він 25.12.2009 року о 10 годині 56 хвилин перевозив пасажирів на автобусі Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_2 на маршруті № 25 «Ц.Ринок-Н.Мелітополь» на якому здійснював підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2, та порушив порядок введення розрахунків, а саме: невидав розрахункових документів (квитків) при здійсненні пасажиро-перевезень в кількості 2-х квитків по тарифу 1,5 грн. за одиницю на суму 3 грн.
В іншій частині постанову судді слід залишити без змін.
Керуючись ст.294 КУпАП,
п о с т а н о в и л а:
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 09.02.2010 року – задовольнити і строк поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 лютого 2010 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.155-1 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень змінити.
Вважати, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень, за те що він 25.12.2009 року о 10 годині 56 хвилин перевозив пасажирів на автобусі Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_2 на маршруті № 25 «Ц.Ринок-Н.Мелітополь» на якому здійснював підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2, та порушив порядок введення розрахунків, а саме: невидав розрахункових документів (квитків) при здійсненні пасажиро-перевезень в кількості 2-х квитків по тарифу 1,5 грн. за одиницю на суму 3 грн.
В іншій частині постанову судді слід залишити без змін.
Постанова апеляційного суду Запорізької області набуває законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області Жовніренко В.П.