Справа № 22- 555 2010 р. Головуючий у 1 Інстанції – Бершадська О.В.
Категорія 20 Доповідач – Дуковський О.Л.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
30 березня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого – Вербицького В.С.
Суддів – Дуковського О.Л., Єгорової С.М.
При секретарі - Дімановій Т.А.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Простір» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2009 року.
Заслухавши доповідача, сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та кредитної спілки «Простір» про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними.
В обгрунтування позову зазначив, що він є єдиним спадкоємцем батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті батька залишилась спадщина, що складається з квартири АДРЕСА_1.
В передбачений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але свої спадкові права оформити не зміг, тому що дізнався про продаж батькової квартири 22 листопада 2006 року ОСОБА_3 тобто через 11 днів після смерті її власника.
Згодом з’ясувалося, що 21 листопада 2006 року, невідома особа, що представилася батьком позивача і не викликала сумнівів у приватного нотаріуса ОСОБА_7 оформила нотаріальне доручення ОСОБА_3 на продаж своєї квартири АДРЕСА_1.
В подальшому квартира неодноразово перепродувалася.
Згідно договору купівлі-продажу від 23.01.2007 року ОСОБА_2 продав зазначену квартиру ОСОБА_4, а 21.08.2007 р. вона з прилюдних торгів як предмет іпотеки була продана кредитною спілкою «Простір» громадянці ОСОБА_5
Позивач просив суд визнати всі договори купівлі-продажу квартири недійсними.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволений. Суд визнав недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладені 22.11.2006 року, 23.01.2007 року та 21.08.2007 року і повернув сторони угоди в попередній стан, стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 – 8200 грн., що складають вартість квартири зазначеної в угоді купівлі-продажу, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 – 8200 грн., з кредитної спілки «Простір» на користь ОСОБА_5 – 80.000 грн. Розподілив між сторонами судові витрати в справі.
В апеляційній скарзі кредитна спілка «Простір» ставить питання про скасування судового рішення в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної квартири від 21.08.2007 року і про ухвалення нового рішення, яким в позові в цій частині відмовити.
Зазначає, що рішення суду в цій частині не відповідає вимогам норм чинного законодавства, а саме ст. 38 та ст. 50 Закону України «Про іпотеку». На думку скаржника суд не взяв до уваги того, що спірна квартира перебувала в іпотеці та забезпечувала кредитний договір, умов якого не виконав власник квартири ОСОБА_4 якому надався кредит. Тому 23.07.2007 року рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда був задоволений позов Кредитної спілки «Простір» про звернення стягнення на заставне майно, та отриманий дозвіл на продаж квартири з прилюдних торгів. Рішення набуло чинності, так само як до цього часу є чинним іпотечний договір. За таких обставин припиняються будь-які права та вимоги інших осіб на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, а суд цим обставинам дав неправильну юридичну оцінку.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири укладених 23.01.2007 року та 21.08.2007 року, з ухваленням в цій частині нового рішення в справі.
Згідно ст. 12 ЦК України кожна особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає позов в межах заявлених вимог.
Позивач не заявив вимог про застосування наслідків визнання угод купівлі-продажу квартири недійсними. В ході розгляду справи не наполягав на поверненні сторін у попередній стан внаслідок реєстрації чи віндикації.
Вирішивши ці питання суд вийшов за межі заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
Згідно роз’яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» норма частини першої статті 216 ЦК України, на яку послався суд, не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужено третій особі, в даному випадку кредитній спілці за договором іпотеки.
З цих підстав не підлягають задоволенню і позови власників майна, чи інших зацікавлених осіб про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчиненні на підставі недійсного правочину.
За таких обставин позивач у випадку набуття права власності на спірну квартиру і державної реєстрації права власності на майно може звернутися з віндикаційним позовом зокрема і до добросовісного набувача з підстав передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Таким чином ураховуючи, що відповідно до частини п’ятої ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, суд безпідставно визнав угоди купівлі-продажу квартири від 23.01.2007 року та від 21.08. 2007 року – недійсними і в цій частині позов задоволенню не підлягає.
В іншій частині, стосовно визнання недійсною угоди купівлі-продажу квартири від 22.11.2006 року суд ухвалив законне та обгрунтоване рішення, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу кредитної спілки «Простір» - задовольнити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2009 року в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладених 23.01.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 і 21.08.2007 року між кредитною спілкою «Простір» та ОСОБА_5, а також в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 – 8200 грн., з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 – 8200 грн., з кредитної спілки «Простір» на користь ОСОБА_5 – 80.000 грн. – скасувати, і в цій частині в задоволенні позову – відмовити.
В частині розподілу та стягнення судових витрат рішення – скасувати.
В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної квартири укладеного 22.11.2006 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 рішення суду залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 82 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді