АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Нікушина В.П.
Суддів: Сороки Л.А., Копаничук С.Г.
При секретарі: Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб на стороні відповідача Кіровської сільської ради та Немирівської міської ради про визнання державного акту на землю, виданого Кіровською сільською радою недійсним та зобов’язання Немирівської міської ради видати державний акт на землю за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 15 січня 2010 року, ухвалене по даній справі, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про розподіл земельної ділянки та визнання права власності на 2/3 частини земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи свої вимоги вона посилалась на те, що вона є власницею 2/3 частин домоволодіння, розташованого за цією ж адресою, а відповідач є власником 1/3 частини домоволодіння. Оскільки вони не могли досягнути згоди, що до користування цією земельною ділянкою, вона звернулась з вказаним позовом про її розподіл відповідно до часток в домоволодінні.
В ході розгляду справи позивачка, взнавши, що відповідач в липні 1996 року отримав на спірну земельну ділянку державний акт, змінила свої позовні вимоги, поставивши питання про визнання цього акту частково недійсним та зобов’язання Немирівської міської ради видати державні акти, їй на 2/3 частини, а відповідачу на 1/3 частину спірної земельної ділянки пропорційно до часток в домоволодінні.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволенні в повному обсязі, але з таким рішенням не погодився ОСОБА_2 і оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі він просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. При цьому обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, він посилався на те, що рішення винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права за неповно з’ясованих обставин по справі.
Зокрема в апеляційній скарзі вказується на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що позивачка пропустила строк позовної давності на звернення до суду з вказаним позовом, на що звертав він увагу суду під час розгляду справи.
Окрім цього в апеляційній скарзі вказується також на те, що суд першої інстанції вийшов за межі компетенції, зобов’язавши Немирівську міську раду видати державні акти на землю при цьому не врахував того, що ухвалою Гайсинського районного суду від 22 квітня 1998 року визначений порядок користування спірною земельною ділянкою пропорційно до часток в домоволодінні.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника відповідача, позивачку, перевіривши обґрунтованість апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, прийшла до такого висновку.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення в частині зобов’язання Немирівської міської ради видати державні акти позивачці та відповідачу, знайшли своє часткове підтвердження за яких рішення в цій частині не може залишатись в законній силі.
Встановлено що сторони по справі перебуваючи в зареєстрованому шлюбі набули у власність домоволодіння по АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 0,850 га, власником якої згідно державного акта від 31 липня 1996 року є відповідач.
В червні 1997 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано з розподілом майна в судовому порядку.
Згідно мирової угоди , затвердженої ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 22 квітня 1998 року між ними проведено реальний розподіл домоволодіння у співвідношенні: 2/3 частини виділено позивачці та 1/3 частина відповідачу, Цією ж ухвалою затверджені умови користування земельною ділянкою між ними.
Доводи апелянта про те, що питання відносно користування спірною земельною ділянкою було вже вирішено судом, тому справу за позовом ОСОБА_1 слід було відповідно до ст. 205 ЦПК України закрити, є безпідставними.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України справа може бути закрита лише у випадку, якщо з приводу спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав існує судове рішення, яке набрало законної сили. В даному випадку має місце спір між тими сторонами, але предметом цього спору є правовідносини іншого змісту, тому доводи про закриття справи є безпідставними.
Не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги і про те, що позивачкою пропущено строк позовної давності на визнання державного акту на землю, виданого на ім’я відповідача.
Встановлені фактичні дані вказують на те, що про існування цього державного акту позивачка взнала лише у в червні 2005 року, отримавши відповіді з виконавчого комітету Немирівської районної ради та районного відділу земельних ресурсів (а.с.7,8). Позовні вимоги щодо визнання цього акту недійсним позивачкою, заявлені в лютому 2006 року. А отже доводи про пропуск строку позовної давності не відповідають фактичним обставинам справи.
Не відповідають дійсності і доводи про те, що судом першої інстанції державний акт виданий на землю визнано недійсним в цілому при цьому суд не взяв до уваги ту обставину, що до нього включена і земельна ділянка площею 0, 180 га, що знаходиться поза межами спірного домоволодіння. Позовні вимоги ОСОБА_1 стосувались визнання державного акту на землю недійсним лише в частині присадибної земельної ділянки, розташованої по вул. Леніна, 186 у м. Немирів. В межах заявлених позовних вимог була розглянута судом справа.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду в частині зобов’язання Немирівської міської ради видати державні акти суперечить вимогам закону, є обґрунтованим.
Як вбачається із матеріалів справи вимоги ОСОБА_1 суперечать фактичним обставинам справи, оскільки Немирівська міська рада не заперечує проти видачі позивачці державного акту на земельну ділянку після звернення позивачки в суд з позовом про усунення перешкод, які перешкоджають його видачі. Зокрема це стосується державного акту на землю, виданого на ім’я відповідача у 1996 році. Окрім цього земельне законодавство не передбачає можливості видачі акту про право власності на землю на підставі рішення суду. Цьому ж перешкоджає рішення Кіровської сільської ради від 31 березня 1994 року на підставі, якого видано оспорюваний державний акт на право приватної власності про скасування якого позивачка не ставила питання.
За наведених обставин рішення в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог.
В частині визнання недійсним державного акту, суд першої інстанції ухвалив по суті правильне рішення.
Встановлено, що сторони по справі на момент отримання державного акту на спірній земельній ділянці побудували житловий будинок, який відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб і сім’ю.( в редакції 1971 року) є їх спільною сумісною власністю.
Земельний кодекс України ( в редакції 1991 року) що діяв на час отримання відповідачем державного акту про право власності на землю передбачав, що земельна ділянка на якій знаходяться будівлі, споруди є їх невід’ємною частиною. Тому державний акт на землю, виданий відповідачеві порушував права позивачки, як власника спільної сумісної власності. А в подальшому при реальному розподілі домоволодіння позбавив її можливості реалізувати свої права про перехід права на землю, передбаченого ч. 2 ст. 30 ЗК України (в редакції 1991 року).
А тому на підставі ст. 12 ЗК України(в редакції 2001 року), ст. 30 ЗК України (в редакції 1991 року) керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 15 січня 2010 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб на стороні відповідача Кіровської сільської ради та Немирівської міської ради про визнання державного акту на землю, виданого Кіровською сільською радою недійсним та зобов’язання Немирівської міської ради видати державний акт на землю, в частині зобов’язання Немирівської міської ради видати державні акти на право приватної власності на землю скасувати і в цій частині позову відмовити.
Врешті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: