Судове рішення #9007488

Справа №22ц –  1258 / 2010 р.                                  Головуючий у 1 інстанції:  Стоілова Т.В.

Категорія:     47                                                                         Доповідач:  Краснощокова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня  2010 р.                                     Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді  Краснощокової Н.С.

суддів:  Ігнатової Л.Є., Новодворської О.І.

при секретарі:  Шатун Л.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на  рішення Красноармійського міськрайонного суду   від 5 січня 2010 р.     у справі за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009р.   ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Посилалась на  те, що  29 квітня  2006р. зареєструвала шлюб з відповідачем, від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. З листопада 2009р.  шлюбні відносини між ними припинені через несхожість характерів, сумісне  господарство  ними не підтримується. Примирення неможливе, вони  мають намір  мешкати окремо.

 Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду   від 5 січня 2010 р.  позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано.

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду від 1 лютого 2010р.   відмовлено у задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення.

У апеляційній скарзі  відповідач просить  ухвалити заочне рішення та  винести нове рішення у справі. Посилається на порушення судом вимог процесуального права, зокрема,  суд послався, як на встановлений факт причини припинення шлюбних відносин «неодноразове застосування відповідачем фізичної сили до позивачки та погрози вдарити дитину, що негативно впливає на дитину і суперечить  інтересам позивачки». При цьому позивачкою не було надано жодного доказу  цих тверджень.  Суд прийняв до уваги довідку, виданою неврологом, однак,  вона не підтверджує  ні причин, ні наслідків негативного впливу на дитину, на який посилалась  позивачка. Судом порушено  вимоги процесуального права щодо  повного фіксування судового  засідання за допомогою технічного запису та проводилось фіксування протоколом, що не передбачено законодавством.  У позовній заяві, копію якої він отримав, причиною розірвання шлюбу позивачка зазначила  несхожість характерів, саме тому він написав заяву про розгляд справи  у його відсутності. Після цього у справі з’явилось  пояснення до позовної заяви, у якому вказані інші причини розірвання шлюбу, які суд і зазначив у рішенні.  

В засіданні апеляційного суду    відповідач підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, позивачка заперечувала проти доводів  скарги  та просила рішення залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення  сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду  слід змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на  причини розірвання шлюбу «неодноразове застосування відповідачем фізичної сили до позивачки та погрози вдарити дитину, що негативно впливає на дитину і суперечить  інтересам позивачки» з наступних підстав.

 З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2  у позовній заяві зазначила, що  з листопада 2009р. шлюбні відносини з відповідачем припинені,  причиною  припинення шлюбних відносин  стала  несхожість характерів, сумісне господарство  між нею та відповідачем не підтримується, суперечок про поділ майна та про виховання  дитини немає,  син буде виховуватися нею, примирення неможливе, бо вони мають намір мешкати окремо. За цією позовною заявою судом відкрито провадження та призначено  попереднє судове засідання на 21 грудня 2009р., копія позовної заяви направлена відповідачу.

7.12.2009р. від відповідача надійшла заява про визнання  позову у повному обсязі та клопотання розглянути справу у його відсутності.

Фіксування   попереднього судового засідання 21 грудня 2009р.  не проводилось, в порушення вимог ч.10 ст.6,  ч. 11 ст. 130 та  ст. 197 ЦПК України.  Ухвалою від 21 грудня 2009р. справа призначена   до розгляду в судовому засіданні на  5 січня 2010р., у яке відповідач не з’явився та  надав заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначив, що визнає позов у повному обсязі.

У справі є письмові пояснення  позивачки до позовної заяви, датовані 21.12.2009р.,  у яких вона  зазначає інші, ніж у позовній заяві причини розірвання шлюбу – сварки та  застосування  відповідачем  фізичної сили до неї та дитини. Про такі ж причини  вона дала пояснення в судовому засіданні  5.01.2010р.  Фактично позивачка змінила підставу позову, однак,  копія   письмових пояснень відповідачу не була направлена.

Згідно із ч.2 ст. 31 ЦПК України к рім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково, пред'явити зустрічний позов.

 Відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК України якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі, встановленій для позовної заяви.

Відповідач згідно з ч.2 ст. 31 ЦПК України має право визнати позов  повністю чи частково.

 Оскільки   відповідачу була направлена копія позовної заяви, у якій  підставою   позовної вимоги  вказано  несхожість характерів і він не був повідомлений  судом про  зміну підстав позову, суд  фактично  вийшов  за межі заявлених позовних вимог та розглянув  позов  з інших підстав, ніж визначено у позовній заяві, не повідомивши про  зміну відповідача та позбавив при цьому відповідача  права  надати  заперечення та докази проти змінених вимог.

За вказаних обставин рішення є таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального права, що згідно з п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України  є підставою для зміни  рішення, а саме – з мотивувальної частини рішення слід виключити  висновок про те, що  шлюбно – сімейні відносини сторони припинили  з приводу  «неодноразового застосування відповідачем фізичної сили до позивачки та погроз вдарити дитину, що негативно впливає на дитину  і суперечить інтересам позивачки».

Керуючись ст. ст.  307, 309 ч.1 п.4, 313-316  ЦПК України, Апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення  Красноармійського міськрайонного суду   від 5 січня 2010 р.   змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення   висновок про те, що  шлюбно – сімейні відносини сторони припинили  з приводу  «неодноразового застосування відповідачем фізичної сили до позивачки та погроз вдарити дитину, що негативно впливає на дитину  і суперечить інтересам позивачки».

У іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення  апеляційного суду   набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України   протягом двох місяців з  дня набрання законної сили.

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація